15.Завдання та функції Держ. Казначейства в процесі виконання бюджетів за доходами.

Осн. ф-ції Держ. Казначейства в процесі виконання ДБ за доходами:

- встановлення порядку відкриття та відкриття рах. в управліннях Держ. Казначейства для зарахув. податків і зборів до Б. та держ. цільових фондів;

- ведення бухобліку доходів бюджетів відповідно до плану розрахунків бухобліку виконання ДБ і МБ у розрізі кодів бюдж. класифікації доходів та типів операцій;

- здійсн. розподілу зарахованих до ДБ платежів відповідно до нормативів відрахувань, які затверджені ЗУ «Про ДБ» на відповідний рік та перерахув. за належністю розподілених коштів;

- підготовка розрахункових документів та проведення повернення надмірно або помилково сплачених до Б. платежів на основі висновків податкової служби, рішень судових органів або ін. органів, які здійсн. контроль за нарахув. та сплатою податків;

- здійснення відшкодування ПДВ на основі висновків ДПС або рішень судових органів;

- скл. щоденної періодичної та річної звітності за доходами згідно кодів бюдж. класифікації та подання її відповідним органам, які здійсн. контроль за нарахув. та сплатою платежів до ДБ та держ. цільових фондів.

16.Діюча система розмежування видатків між ланками бюдж. С-ми.

У Бюджетному кодексі України визначено групи видатків, джерела їх забезпечення, критерії розмежування як між державним і місцевими бюджетами, так і між окремими місцевими бюджетами (статті 87-93).

Видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежності судочинства, а також інші видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. Перелік видатків державного бюджету чітко визначений, їх склад подано по підрозділах функціональної класифікації. За рахунок коштів місцевих бюджетів (включаючи трансферти з державного бюджету) забезпечуються видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх використання на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;

3) третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст.

Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Видатки місцевих бюджетів при їх розмежуванні між окремими бюджетами поділені на такі, що враховуються і не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. У статтях 88-90 виділено групи видатків бюджетів сіл, селищ, міст, районних і обласних бюджетів, бюджету АР Крим, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Видатки, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, між окремими бюджетами не розмежовані. У статті 91 Бюджетного кодексу наведено 20 груп цих видатків, що забезпечують виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку територій (місцева пожежна охорона; позашкільна освіта; програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї; обслуговування боргів місцевого самоврядування тощо).