26.Форми державної фінансової підтримки галузей економіки, їх характеристика

Фінансування галузей економіки на відміну від бюджетн.сфери здійсн. з 2-х джерел фінансування-зовн. і внутрішніх.

Пор-к надання держ.фін. підтримки окремим підприємствам за рахунок бюджетних коштів визначається КМУ та НБУ, у якому визначено пор-к підготовки, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що будуть надаватись як державна підтримка.

Усі види держ.фін.підтримки поділ.на 2-і групи:

-безпосередня;

-опосередкована.

Безпосередня фін.підтримка надається згідно рішень КМУ на поворотній і безповоротній основі, з метою запобігання банкрутству, відновл.платоспроможності и підвищ.конкурентоспроможності продукції.

Форми безпосередньої фін.підтримки:

1.бюджетні асигнування;

2.бюдж.кредитування;

3.сис-ма держ.закупівель;

4.гарантії повернення коштів;

5.покращення реалізації продукції;

6. ***** про управлінню та розвиток інфраструктури.

Підставою для надання безповоротної фін.підтримки з бюджету може бути:

-1.підприємству завдані збитки від стихійного лиха, які перевищили суму відшкодувань, передбач.законодавством про обов’язкове страхування;

-2.фінанасування витрат на відновлення платоспроможності окремим підприємствам, діяльність яких пов’язана з надзвичайними сусп..інтересами;

-3.відшкодування збитків підприємству. Якщо чинним законодавством визначено такі умови господарюванн, які не забезпечують покриття витрат на вир-во продукції.

Опосередкована підтримка здійснюється в таких формах:

1.пільгове оподаткування;

2.відстрочка повернення кредиту;

3.списання заборгованості;

4.зменшення ставок мита та митних зборів;

5.запровадження антидемпінгового мита;

6.зниження тарифів і монопольних цін на сировину або матеріали.

Діяльність с/г х-ся певними галузевими відмінностями, які впливають на формування їх фін.потоків. Зокрема, це є:

-сезонність вир-ва і велю тривалість виробничого циклу;

-якість і родючість грунтів;

-кліматичні умови і природно-кліматичні фактори.

Видатки на фінансування АПК здійсн.в таких осн.напрямках:

-1.здійснення закупок с/г продукції до держ.резервів;

-2.формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки с/г;

-3.державна підтримка наукових досліджень щодо створення і впровадження екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій вирощування і переробки с/г сировини та деякі ін. напрямки.

27.Економічна суть, особливості та функції державного кредиту.

Однією з ланок загальнодержавних фінансів України є державний кредит як сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта. Переважно держава виступає в ролі боржника і позичальника, при цьому за допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.

Держава може виступати в ролі кредитора, надаючи позики юридичним і фізичним особам, а також гаранта в тих випадках, коли бере на себе відповідальність за погашення позик та виконання інших зобов'язань, які взяли фізичні та юридичні особи.

Існування державного кредиту пов'язано з постійним протиріччям між зростаючими завданнями і потребами держави та наявними фінансовими ресурсами. Історично державний кредит з'явився для задоволення виняткових потреб держави, які неможливо задовольнити постійними «звичайними» джерелами доходів: податками, доходами від державного майна, державної монополії на певні види діяльності. Такі потреби в основному виникали під час війн, стихійного лиха, а з часом при фінансових труднощах, обумовлених циклічним характером економічного розвитку, зміною урядів, революційними потрясіннями.

В Україні вперше в 1995 році було здійснено фінансування дефіциту Державного бюджету шляхом проведення державної позики. І починаючи з цього часу уряд не вдавався до емісії грошових знаків для покриття дефіциту Державного бюджету України. Згідно із Законом України "Про бюджетну систему України" для фінансування бюджетного дефіциту можуть використовуватися: внутрішні державні позики, позики іноземних держав та інші фінансові інститути.

У державного і банківського кредиту є спільні засади функціонування, справа в тому, що вони надаються на принципах поверненості, строковості і платності. Відмінність банківського кредиту полягає у тому, що він призначений у більшості випадків для задоволення виробничих потреб суб'єктів господарювання. Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади і управління. Крім того принципом його надання є добровільність.

Функції державного кредиту:

1. Фіскальна - здійснюється формування централізованих грошових фондів держави, виступаючи в якості позичальника, держава забезпечує додаткові кошти для фінансування власних витрат. У промислово-розвинених країнах державні позики є основним джерелом фінансування державного дефіциту. В сучасних умовах доходи отримані за державними позиками стали другим після податків методом фінансування видатків бюджету.

2. Розподільча - він є формою вторинного перерозподілу ВВП, доходів і нагромаджень, частина яких перерозподіляється через бюджетну систему у формі податків, зборів і платежів, а інша — може виступати як позичка державі. За допомогою розподільної функції державного кредиту, забезпечується формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави. Як позичальники суб´єкти державно-кредитних відносин з боку держави мобілізують додаткові грошові кошти для фінансування своїх витрат.

3. регуляторна - держава може здійснювати відповідний вплив на грошовий обіг і рівень відсоткових ставок на фінансовому ринку шляхом купівлі-продажу державних цінних паперів, а також на розвиток продуктивних сил та зайнятість, інвестуючи фінансові ресурси у виробничу сферу і науко­во-технічний прогрес.

4. Контрольна - забезпечує цільове використання фінансових ресурсів, своєчасність повернення боргових зобов´язань та сплати по них відсотків.