23. Історія України

вправи 27

1. УНДО, Радикальна партія, ОУН.

2. У жовтні 1938 р. було проголошено Карпато-українську автономію у складі Чехословаччини. 14 березня 1939 р. Угорщина за підтримки Німеч­чини почала окупацію Закарпаття. Щоб перешкодити цьому, Сейм автономії 15 березня 1939 р. проголосив незалежність Карпатської України. Проте Кар­патська Україна не отримала міжнародної підтримки, а її збройні сили (Кар­патська Січ) не змогли зупинити окупантів. Незалежна Карпатська Україна проіснувала декілька годин.

вправи 28

Дата	Західноукраїнські землі, приєднані до УРСР
1939 р.	Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся
1940 р.	Північна Буковина, придунайські українські землі

2. Сутність політики “радянізації” полягала у здійсненні в Західній Україні перетворень відповідно до радянського зразка:

• націоналізація землі, промисловості, банків;

• примусова колективізація селянських господарств;

• культурна революція.

Заходи здійснювалися жорсткими адміністративно-командними методами, супроводжувалися репресіями.

1 хоч окремі заходи радянської влади були популярними (розвиток систе­ми освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення), більшість західно­українського населення опинилася в опозиції до влади.

До вправи 29

1. б.

2.

Танкова битва в районі Луцьк-Рівне-Броди (червень).

Оборона Києва (липень-вересень).

Оборона Одеси (серпень-жовтень).

Завдяки героїзму радянських воїнів у цей період було зірвано німецький план “блискавичної війни”. Проте німецьке командування, утримавши ініціа­тиву, розгорнуло наступ, і в липні 1942 р. завершило окупацію України.

о вправи ЗО

1. У русі Опору існувало два напрями: радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН. Дайте корот­ку характеристику цілям і формам боротьби цих напрямків.

Глибокі ідеологічні протиріччя обумовили гостру боротьбу між ними.

2. ЗО червня 1941 р. у Львові.

гзсчукр&ї- 1

С2Ч 1

Історія України 1

Зміст 3

ПЕРЕДМОВА 7

ю 12

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 12

(1 млн. рр. до н.е. - IX ст. н.е.) 12

1.1. Українські землі в первісну епоху 12

1.2. Історична доля півдня України 17

1.3. Слов'янські племена 25

2.2. Галицько-Волинське князівство (ХІІ-ХІУ ст.) 49

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV - перша пол. XVII ст.). ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА 73

3.1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського 73

3.2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави 75

3.3. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ 84

3.4. Визвольний рух в Україні у XVI - першій пол. XVII ст. 88

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII - кін. XVIII ст.) 103

4.1. Українська Національно-визвольна війна 1648-1676 рр. _____ 103

4,2. Козацько-гетьманська держава (сер. XVII - кін. XVIII ст.) 124

4.3. Становище Правобережної України під владою Польщі 132

УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (кін. XVIII - поч. XX ст.) 150

5.1. Українське національне відродження XIX ст. 152

5,2. Соціально-економічна модернізація України 165

5.3. Україна на початку XX ст. 168

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО- ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1920 рр. 190

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І поняття 190

6.1. Лютнева революція в Росії та Україна 190

УКРАЇНА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1920-1939 рр.) 221

^-\ у _к_^?: - V 262

Історія України 403

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 405

1. Стратегічні цілі ОУН-УПА залишилися незмінними: боротьба за неза­лежну Українську державу, за оборону української нації.

Після звільнення України від німецько-фашистських загарбників зусилля ОУН-УПА були зосереджені на збройному опорі сталінському режиму з ме­тою стримати процес так званих соціалістичних перетворень, продемонстру­вати нескореність української нації.

2. Термін “жданівщина” означає систему політичних, ідеологічних та інших заходів, що здійснювала ВКП(б) через секретаря з ідеології А.Жданова. Під його керівництвом в Україні було розгорнуто кампанію проти багатьох діячів науки, літератури, мистецтва. Вістря ідеологічних репресій спрямовувалося проти так званих “українських буржуазних націоналістів”. Нищівна критика діяльності ін­ститутів історії України, історії української літератури Академії наук, творчих спі­лок, редакцій ряду журналів і газет, нових напрямів науки мала вкрай негативний вплив на духовне життя українського народу. Вона ще більше віддаляла Україну від світової цивілізації, придушувала національно-культурні процеси.

А

о вправи 32

1.6.

2. в.

3. Заходи з десталінізації мали поверховий, непослідовний і суперечливий ха­рактер. Вони не зачіпали фундамент тоталітарної системи. Залишилась монопо­лія Комуністичної партії у всіх сферах суспільного життя України. Недоторканими виявилися догми марксизму-ленінізму, не була зруйнована адміністративно-ко- мандна система. Реформи Хрущова не привели до демократизації суспільства. 24*

Заходи з лібералізації та десталінізації суспільства не могли змінити політич­ну систему в УРСР, оскільки вона не була суверенною державою, а тому ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру.

4. Лібералізація суспільно-політичного і духовного житія дозволила сфор­муватися цілому поколінню “шістдесятників”. Серед них - Д.Павличко, І .Драч, В.Симоненко, Л.Костенко, Є.Сверстюк та ін. Вони вимагали виправлення перегинів сталінізму, гарантій вільного культурного розвитку народу, забез­печення українській мові провідної ролі в освіті і культурній діяльності. “Шіст­десятники” склали ядро дисидентського руху, відіграли важливу роль в про­голошенні і становленні суверенної Української держави.

вправи 33

1.6.

2. Із сер. 60-х рр. проводилася економічна реформа з метою прискорення розвитку народного господарства СРСР. Було вирішено усунути адміністративні пута, надмірну централізацію, дріб’язкову опіку, які душили економіку міста й села. Почали запроваджуватися економічні методи управління промисловістю, розши­рюватися права підприємств, які переводилися на господарський розрахунок.

Промисловість зробила перші кроки в господарюванні по-новому, що дало змогу у восьмій п’ятирічці досягти найбільш високих результатів порівняно з наступними. Але реформи здійснювалися поверхово, вони не зачепили основ командно-адміністративної системи, оскільки проводилася руками її представ­ників, які не мали наміру її руйнувати.

Заходи щодо піднесення сільськогосподарського виробництва не дали ваго­мих наслідків, бо не були підкріплені економічними важелями, не зачіпали стано­вища безпосереднього виробника продукції - селянина, відчуженого від землі.

2. б.

3. а) Українські дисиденти - це національно свідомі представники різних соціальних прошарків населення України, які виступали проти існуючого в СРСР режиму. Серед відомих представників дисидентського руху - В.Чорно- віл, В.Стус. І.Дзюба, брати Горині, М.Руденко та інші.

б) їхні цілі - демократизація суспільного життя, забезпечення громадянських прав, вільний розвиток української культури і мови, незалежність України.

в) Протести, звернення на адресу керівників країни, поширення “самвида- ву” та “тамвидаву”, діяльність дисидентських організацій (Українська робіт- ничо-селянська спілка, Українська Гельсінська група), контроль за виконан­ням Гельсінських рішень.

2. Брежнєвське керівництво взяло курс на згортання процесів десталініза­ції суспільства, відбувається згортання демократії. Зростає бюрократичний

апарат, посилюються безгосподарність, корупція, організована злочинність, “тіньова” економіка. Значно уповільнюються темпи економічного росту, змен­шується фінансування соціальних програм. Збільшується відставання від роз­винутих країн у галузі науки і культури. Відсутність ринкових важелів, вели­чезні витрати на військово-промисловий комплекс, незбалансованість різних секторів економіки та інші чинники призвели до кризи у суспільстві.

вправи 34

1. Кризові явища були наслідком деформацій у суспільно-політичному житті, відвертого ігноруваї іня економічних законів, демократії з боку командно-адмініст­ративної номенклатури, і ірорахунків у діяльності партійного і державного керівни­цтва, яке не усвідомлювало всієї гостроти становища й невідкладності перемін.

З- б)

4. Основні напрями політичних реформ М.Горбачова:

• демократизація суспільства;

• створення правової держави;

• гаасність;

• реабілітація жертв сталінських репресій;

• ліквідація ст. 6 Конституції СРСР, утвердження багатопартійності;

• ввведення інституту президентства;

• підготовка нового союзного договору;

• політика нового мислення у зовнішньополітичному курсі;

• підтримка демократичних революцій у Європі;

2. Прийняття Декларації про державний суверенітет України стало резуль­татом національного відродження України, демократизації суспільства. Вер­ховна Рада (її прокомуністична більшість) пішла на цей крок під тиском гро­мадської думки, постійних багатотисячних мітингів, шахтарських страйків, що супроводжували її роботу.

На проголошення суверенітету України вплинула політика загальносоюз­них органів і відомств, які відверто прагнули диктувати республіці свої закони, зберігати у відносинах з нею панівне становище.

1. ірудня 1991 р.

£$До вправи 35

3.1989 р.

5. 1999 р. Україна вперше за роки незалежності завершила з плюсовими показниками за основними соціально-економічними напрямами. У країні на­працьовано якісно нову основу для економічного зростання.

Однак, економічна ситуація залишається складною. Існує ціла низка про­блем, без вирішення яких неможливо забезпечити повноцінне та ефективне функціонування економіки (визначте ці проблеми за текстом посібника, за ма­теріалами періодичних видань).

6. Україна-багатонаціональна держава, на її території проживають представ­ники понад 100 націй і народностей. Зрозуміло, шо національне питання знахо­диться в центрі уваги держави. Законодавчу базу національної політики України та міжнаціональних відносин складають: Конституція України, Декларація прав національностей України, закон “Про національні меншини в Україні”.

Усім громадянам, незалежно від їх національності, гарантуються рівні права і свободи. Держава забезпечує вільний розвиток етнічної, мовної, культурної та ре­лігійної самобутності всіх корінних народів та національній меншин. У той же час Україна активно виступає проти сепаратизму і, відповідно до міжнародних угод, не визнає територіальну автономію невід’ємним правом національних меншин.

7. Відповідаючи на запит ання, доповніть текст посібника новими даними про діяльність України на міжнародній арені.

8.

Література	Музика і театр	Образотворче мистецтво	Фестивалі, конкурси
І.Драч Д.ІІавличко, І.Дзюба, Ю.Щербак, С.ІІлачинда, О.Мусієнко, М.Жулинський, Б.Олійник	Театр Р.Віктюк Б.Шарварко С.Мойсеєв С.Данченко Петров І.Борис та ін. Композитори О.Білаш У.Карабиць 0.Морозов Торчинський Співаки Ротару Білозір Н.Матвієнко Т.Повалій Білоножко П.Зібров Т.Петриненко Кудлай та інші Хореографія Дорофєева Писарєв	Режисери С.ІІараджанов Ю.Іллєнко (фільм “Лебедине озеро. Зона”) О.Янчук С.Дяченко Л.Танюк (фільм “Голод-33”) Дончик (фільм “Кисне­вий голод”) Іллєнко (фільми “Остан­ній бункер”, “Г еллій Нок”) Художники Т.Яблонська В.Зарецький	“Червона рута” “Пісенний вернісаж" “Зірки світового балету” “Чумацький шлях” “Всі ми діти твої, Україно” “Пісня року” та ін.

Перелік типових екзаменаційних запитань

1. Джерела вивчення історії України та її історіоі-рафія.

2. Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.

3. Початок людського суспільства та його еволюція на території України.

4. Трипільська культура.

5. Кочові народи на півдні України.

6. Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.

7. Проблема етногенезу східних слов’ян.

8. Перші державні утворення на території Україні).

9. Основні теорії походження Київської Русі.

10. Перші київські князі, їхня внутрішня та зовнішня політика.

11. Хрещення Русі та його значення .

12. Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.

13. Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децен­тралізації Русі.

14. Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.

15. Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.

16. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

17. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

18. Українська культура Давньоруського періоду.

19. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

20. Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.

21. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.

22. Політика гетьмана П. Конашевича - Сагайдачного.

23. Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.

24. Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.

25. Розвиток української національної культури в литовсько-польську добу.

26. Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.

27. Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.

28. Березневі статті: умови і правове значення.

29. Постать Б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.

30. Україна після смерті Б.Хмельницького. І.Виговський та Ю.Хмельницький.

31. Андрусівське перемир’я 1667 р. “Вічний мир” та його наслідки для України.

32. Гетьманування П. Дорошенка. Причини поразки української національно- визвольної війни 1648-1676 рр. та її історичне значення.

33. Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.

34. Гетьман І. Мазепа: оцінки діяльності.

35. Конституція П. Орлика та її історичне значення.

36. Українська політика Петра І. Наступ Росії на українську автономію.

37. Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.

З 8. Польське панування на І Іравобережній Україні у XVIIІ ст. Гайдамацький рух.

39. Геополітичні зміни в Україні в II йол. XV I11 ст.

40. Українська культура в II пол. ХУІІ-ХУІІІ ст.

41. Українське національне відродження XIX ст.: сутність, передумови, етапи.

42. Початок національно-духовного відродження в Наддніпрянській Україні.

43. Кирило-Мефодіївьке братство. Т. Г. Шевченко.

44. Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в II пол. XIX ст.

45. Національно-визвольний рух у Західній Україні в І пол. XIX ст.

46. Національно-визвольний рух у Західній Україні з II пол. XIX ст.

47. Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.

48. Модернізація економіки України в II пол. XIX ст.

49. Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. XX ст.

50. Аграрна політика П.А.Столипіна в Україні, її наслідки.

51. Україна в Першій світовій війні.

52. Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма.

1. і II Універсали Центральної Ради.

54. III Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР.

55. Проголошення радянської УНР. Війна більшовиків проти Центральної Ради.

56. IV Універсал. Брестський мир і Україна.

57. Українська держава гетьмана 11.Скоропадського.

58. Директорія УНР, її склад, внутрішня та зовнішня політика.

59. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки україн­ських земель.

60. Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917- 1920 рр.

61. Союзний договір від 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.

62. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.

63. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі НЕІІу.

64. Сталінська політика індустріалізації.

65. Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 рр.

66. Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радян­ському Союзі. Масові репресії 30-х рр. в Україні, їх наслідки.

67. Становище західноукраїнських земель в 20-30-ті рр. XX століття.

68. Створення ОУН. Інтегральний націоналізм.

69. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.

70. Напад Німеччини на СРСР. Початковий період війни.

71. Німецький окупаційний режим і антинацистський огіір в Україні.

72. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світо­вої війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.

73. Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Воз’сднання українських земель.

74. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.

75. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактика бо­ротьби ОУН-УПА в 1945-1953 рр.

76. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х - на ноч. 50-х рр. Сталінські репресії.

77. Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х - 1 пол. 60-х рр. XX ст.

78. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у II пол. 50-х - 1 пол. 60-х рр. Шістдесятники.

79. Посилення кризових явиш в соціально-економічному житті України про­тягом 60-80-х рр. XX ст.

80. Дисидентський рух в Україні.

81. ГІеребудовчі процеси в СРСР. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х - на поч. 90-х рр.

82. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

83. Розпад СРСР та створення СНД. Україна в системі СНД.

84. Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 р. Вибори Президента України в листопаді 1999 р.

85. Україна на міжнародній арені. Основні напрями зовнішньої політики в сучасних умовах.

86. Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.

87. Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбіль­ші релігійні конфесії в Україні.

88. Конституційний процес. Основні положення Конституції України.

89. Державна символіка України, її історичне походження.

90. Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.

91. Українська діаспора та Україна.

92. Вибори до Верховної Ради України в березні 2002 р. Формування коаліцій­ного уряду на чолі з В.Януковичем.

93. Вибори Президента України. Обрання Президентом В.Ющенка.

94. Політична реформа в Україні. Характеристика конституційних змін, які вступили в дію з 2006 р.