22 Червня створено Ставку головного командування під керівницт­вом маршал3 с.Тимошенка (згодом перейменовано на Ставку верхов­ного головнокомандування на чолі зі Сталіним);

28. Червня прийнято Директиву партійним і радянським організаціям прифронтових областей, яка містила план оборони і евакуації;

29. Червня створено Державний комітет оборони на чолі зі Сталі­ним, що об’єднав у своїх руках усю державну, господарську і воєн­ну владу в країні;

Розпочато формування дивізій народного ополчення, винищу­вальних батальйонів, мобілізацію населення на будівництво оборон­них споруд;

Почалася перебудова економіки на воєнний лад. Гасло “Все для фронту, все для перемоги!”, що з’явилося в перші дні війни, визначало віднині весь сенс життя і діяльності радянського сус­пільства.

В умовах воєнно-політичної кризи сталінський режим здійсню­вав керівництво країною своїми репресивними, тоталітарними ме­тодами. Про це свідчать надзвичайно жорстокі накази Сталіна №270 від 16 серпня 1941 р. і №227 від 28 липня 1942 р. “Ні кроку назад", які нерідко прирікали на загибель цілі з’єднання.

Евакуація

На початку війни виникла необхідність евакуювати матеріальні і людські ресурси на схід СРСР.

Відсутність завчасно складених планів евакуації (адже воювати збиралися на “чужій території”) внесла, особливо в перші тижні війни, дезорганізацію в евакуаційні процеси.

З України було евакуйовано на схід: понад 550 підприємств, майно радгоспів, колгоспів (зокрема понад 5 млн. голів худоби), Академію наук України, культурно-освітні заклади, понад 3,5 млн. робітни­ків, селян і службовців.

Усе, що не можна було вивезти, підлягало знищенню.

Перебазування на схід величезних матеріальних цінностей, пе­реведення народного господарства на військовий лад — у надзвн- чайно складних умовах і в найкоротший строк — стало всенародним трудовим подвигом. На сході країни, по суті, заново була створена першокласна воєнна економіка.

Остаточна окупація України

Після розгрому Південно-Західного фронту ворог кинув основні сшщ на Москву, де з ЗО вересня по 5 грудня йшли важкі оборонні бої.

5-6 грудня радянські війська перейшли в контрнаступ, розгромив­ши німців і відкинувши їх на захід на 100-250 км. Перемога під Москвою остаточно поховала гітлерівський план “бліцкрігу”, розвіяла міф про непереможність вермахту.

Успіх під Москвою всупереч пропозиціям військових радників Сталін вирішив використати для розвитку загального наступу. Він дав вказівку про проведення багатьох часткових і розрізнених на­ступальних операцій. Погано продумані і слабо забезпечені у мате­ріально-технічному відношенні, всі вони були невдалими. Трагічні наслідки мала наступальна операція під Харковом військ Південно- Західного фронту на чолі з С.Тимошенком і М.Хрущовим у травні 1942 р.: загинуло три армії, у полон потрапило 240 тис. солдатів і офіцерів. Трагічно завершилася і спроба розгромити гітлерівців у Криму. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони Севастополь захо­пили німецькі війська.

Поразки в Україні різко змінили воєнно-стратегічну ситуацію, ініціатива знову перейшла до рук ворога. У червні 1942 р. німецькі війська великими танковими з’єднаннями за підтримки авіації по­чали навальний наступ на воронезькому напрямку. Наслідком цьо­го був прорив фронту вглиб на 200-400 км протяжністю 600-650 км.