22 Червня 1941 р. Гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Її союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.

План “Барбаросса” передбачав “бліцкріг” — блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ—Астрахань. Німецька армія наступала у трьох головних напрямках: західному — на Ленінград, центральному — на Москву, південному — на Київ. Згідно з планом передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення плацдарму для прори­ву на Кавказ і Закавказзя.

Україна і Друга світова війна (1939-1945 рр.). Рух Опору. 25~7

Ж

' ' V 7®^І ї>^:;; * ь * д _> -- - - ■^в~~

_____ Території Німеччини (включно 3 он і Г>‘ поганими нею країнами) та » союз-

^ ни«ш налсуятодм <шіаі_іУ нл СРСР

—- Кордони держав ю 22 черен» 1541

Кордони союзних респуЬлік СРСР

Напрямки ударів німецьких військ ^# Конірнасіуги і нагтули Червоної

Армії

,л ГТ' Огачгні'Я і попон в*и<;:»*< ‘Імлчччя Ні-*' Армії

*і. ор.с*

- •• М“ ' \ $

^

іШП>^;

Барвінкове Ч Дніпропетровськ

Запоріжжя

-\ у _к_^?: - V

А _* О £• чд' Ь /• С М і} Р Г

] іміня 1941 р.

} зерегия 1941 р.

] липня 1942 р.

_ Лінія найбільшого Лросучд* німецьких військ на схід

Керч .... -101'

Наступ німецьких військ (червень 1941 - липень 1942 рр.)

За планом “Ост” німці мали намір виселити з України мільйони людей, заселивши її німецькими колоністами. Частину українських земель передбачалося передати союзникам.

Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій “Південь” на чолі з фельдмаршалом Рундштедтом. Для оборони України були створені Південно-Західний фронт на чолі з генералом М.Кирпо- носом та Південний фронт на чолі з генералом Я.Черевіченком.

З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбіль­ша танкова битва початкового етапу війни. Війська Південно-Захід- ного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну. ЗО червня німці окупували Львів. Вже на кінець третього тижня війни вони просунулись углиб України на 300-350 км.

У північному напрямку німецькі війська просунулись углиб радянської території на 500 км., у центральному напрямку — на 600 км. Червона армія за перші три тижні війни втратила 850 тис. чоловік (у Ю разів більше, ніж Німеччина), 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків.

^{17 ІСТ}°Р1Я України

Початковий період війни склався вкрай невдало для Радянсько­го Союзу.

Причини поразок радянських військ

Історичні реалії свідчать про те, що напередодні нападу Німеч­чини Радянський Союз володів об’єктивними передумовами для належної відсічі агресору. СРСР мав потужний воєнно-економіч­ний потенціал і планував вести можливу війну на ворожій території і “малою кров’ю”. Причини тяжких поразок у 1941 р. криються не в слабкості СРСР, а в негативних явищах, властивих тогочасному режиму. Серед них варто зазначити такі:

•і прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-полі­тичної ситуації, переоцінка значення радянсько-німецьких догово­рів, прорахунки у визначенні строків нападу Німеччини на Радян­ський Союз;

-> неукомплектованість Червоної армії кваліфікованими коман­дирськими кадрами (під час репресііі було знищено 20% командно­го складу Червоної армії). На початку 1941 р. лише 7% командного складу мали вищу освіту. Гітлер глузливо називав Червону армію “глиняним колосом без голови”;

Ч незавершеність заходів по зміцненню західних кордонів, не­боєздатність частин Червоної армії (Сталін боявся спровокувати напад Німеччини);

Оборонні бої літа-осені 1941 р.

Головною воєнно-політичною подією літньої кампанії була обо­рона Києва, яка тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р. і залучила значні сили ворога. Проте німецьким арміям вдалося оточити ве­лике угрупування захисників Києва: до полону потрапило понад 665 тис. солдат і офіцерів, було знищено командування Південно- Західного фронту.

Причиною трагедії стали прорахунки вищого військового коман­дування, зокрема те, що Сталін не давав згоди на відведення військ з-під Києва.

До найкрупніших оборонних боїв на території України належать також оборона Одеси (5 серпня — 16 жовтня 1941 р.) та оборона Се­вастополя, яка тривала 250 днів! (ЗО жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.)

Наприкінці 1941 р. німецькі війська групи армій "Південь" оку­пували майже всю Україну. Однак, ціною величезних жертв, героїч­ного опору народу план “блискавичної війни” був зірваний.

Сталінська адміністративно-командна система, яка поставила країну перед загибеллю, мусила тепер рятувати її.