1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до срср

Політика великих держав напередодні війни

30-і рр. характеризуються значним ускладненням міжнародних відносин і зростанням загрози війни. Економічна криза і депресія

1929-1933 рр. призвели до різкого загострення ситуації як всередині індустріальних країн, так і до поглиблення суперечностей між про­відними країнами світу. У результаті відбулося формування двох протилежних блоків держав: США, Великобританія, Франція, з од­ного боку, та Німеччина, Італія, Японія, з іншого. Три останні у 1935 р. уклали Антикомінтернівський пакт, спрямований проти СРСР. Країни Антикомінтернівського пакту, в яких до влади при­йшли фашистські режими, прагнули пе лише до територіального перерозподілу світу, а і до світового панування. 10 лютого 1939 р. Гітлер заявив, що мета його політики — “панування в Європі і світове панування на віки”. Ще до початку світової війни фашистськими державами було здійснено серію актів агресії у різних районах світу: захоплення Італією Ефіопії (1935-1936 рр.) та Албанії (1939 р.), війна з республіканською Іспанією (1936-1939 рр.), захоплення Німеччи­ною Австрії (1938 р.), спроба Японії захопити частину далекосхідних територій Радянського Союзу у районі озера Хасан (1938-1939 рр.).

США, Великобританія і Франція намагалися спрямувати агресію країн Антикомінтернівського пакту проти Радянського Союзу. Ан­глія і Франція на переговорах з Німеччиною і Італією у Мюнхені (1938 р.) погодилися на приєднання до Німеччини Судетської обла­сті Чехословаччини, сподіваючись тим самим спрямувати інтереси Німеччини на схід. При потуранні західних держав Німеччина у березні 1939 р. розчленувала і поглинула більшу частину Чехосло­ваччини, давши дозвіл на окупацію Карпатської України своєму союзнику Угорщині.

Спроби створення системи колективної безпеки

З 15 червня по 2 серпня 1939 р. у Москві проходили переговори між СРСР, Англією і Францією про укладання тристороннього со­юзу проти німецької агресії. Переговори завершилися провалом, як з вини Англії і Франції, які затягували переговори, сподіваючись ізолювати СРСР на міжнародній арені і направити проти нього фа­шистську агресію, так і з вини радянського керівництва, яке вважа­ло все капіталістичне оточення однаково ворожим до СРСР і тому не бачило головної небезпеки з боку фашистської Німеччини. Біль­ше того, сталінське керівництво пішло на союз із Німеччиною.

Пакт “Молотова-Ріббентропа”

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький Договір про ненапад (пакт “Молотова-Ріббентропа”). До договору додавався секретний протокол про розподіл сфер впливу сторін в Європі. Сек­ретний протокол, існування якого радянське керівництво протягом

8. Україна і Друга світова війна (1939-1945 рр.). Рух Опору. 253

п

а>

К А \Р С \Р

і ¹⁴ ГоМЄЛЬ ^

і, Чернігії

ІЗ

київ* ШЙЗ

Житомир

Столиці союзних республік СРСР

ИНІВ Одеса

1940

Центри областей Української РСР на грудень 1940 р.

івстоліття заперечувало, давав можливість Сталіну збільшити тери­торію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913 р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Есто­нії, Латвії, Західної Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини.

Орел

Ф

Суми

Курськ Вороніж

'■'0

Х

Тернопіль

«■їв Кам'яиець- ^ВЇННМЧ" ^Подільський

арків Полтава

В

Кіровоград

орошиловград Дніпропетровськ Сталіне Запоріжжя

Ростов

К

Сімферополь

раснодар

Ч О Р а <: О

Україна у 1939-1940 рр.

У свою чергу, Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегіч­них матеріалів і продовольства.

Початок Другої світової війни

Пакт “Молотова-Ріббентропа” перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і розв’язав руки Гітлеру в його агресії у Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Поль­щу. Зв’язані з нею договірними зобов’язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це стало початком Другої світової війни.

Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бесарабії до складу СРСР

Згідно з пактом і таємним протоколом радянські війська 17 верес­ня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Офіційно радянське керівництво пояснило цей

крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїн­ських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у світову війну.

Радянсько-німецький договір про дружбу і кордони

28. вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений До­говором про дружбу і кордони. Договір уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі. До сфери впливу СРСР переходили Литва, Бесарабія і Північна Буко­вина, до сфери впливу Німеччини — Лемківщина і Холмщина (укра­їнські території, які раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бе­сарабію.

Відповідно до угод про сфери впливу західноукраїнські і приду- найські українські землі ввійшли до складу УРСР, що відповідало споконвічним прагненням українців до возз’єднання в межах однієї держави. Незабаром відбулося оформлення нового політичного і територіального статусу цих земель (рішення Народних зборів у Львові, сесій Верховної Ради УРСР та Верховної ради СРСР у жовт- ні-листопаді 1939 р. та серпні 1940 р.).

Ці події і сьогодні оцінюються істориками неоднозначно. Різні дослідники по-різному називають сам факт входження українських земель до складу СРСР: “анексія” (Д.Бофора), “включення” (Н.Верт), “формальне інтернування, назване возз’єднанням” (А.Жуковський,

О.Субтельний), “возз’єднання, що носило характер акції окупацій­ного типу” (С.Кульчицький), а дехто з істориків розглядає це як звільнення поневолених західноукраїнських земель і возз’єднання Західної України з Наддніпрянською.

Перетворення в Західній Україні

Після приєднання західноукраїнських земель до СРСР почалася їх активна радянізація — здійснення перетворень відповідно до ра­дянського зразка.

Перетворення носили суперечливий характер.

Деякі заходи радянської влади отримали позитивну оцінку укра­їнського населення:

У експропріація маєтків польських землевласників з обіцянкою перерозподілу землі між селянами;

У українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації не­письменності;

/ запровадження безкоштовного медичного обслуговування;

/ створення системи соціального забезпечення.

Але, поряд із цим:

радянська влада принесла жорстокий репресивний режим: були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, у т.ч. “Про­світа”, “Рідна школа”, Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка. Арешту підлягали власники підприємств і банків, керівники кооперативів, великі, а часто і середні, землевласники, уніатське духовенство, служ­бовці старого держапарату, офіцерський склад польської армії. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще рані­ше — під Харковом і в інших місцях було розстріляно понад 15 тис. польських офіцерів. Упродовж 1939-1940 рр. чисельність репресо­ваних склала понад 10% населення Західної України;

-> розпочалася примусова колективізація селян, націоналізація промисловості і банків;

-» “радянізація” західноукраїнських територій супроводжувала­ся утвердженням тоталітарного режиму, механічним перенесенням сюди всього комплексу “казармового” соціалізму (управлінських структур, господарського механізму тощо), що робилося без ураху­вання реальних потреб і можливостей тогочасного суспільства;

-» новостворені владні структури зовсім не залежали від волі на­селення, а були лише придатком компартійних органів. На всі важ­ливі посади перших керівників призначалися працівники, що при­були за направленням ЦК КП(б)У, всесоюзних і республіканських наркоматів;

-> великих утисків зазнало релігійне життя. Усі церковні заклади, наукові установи та організації підлягали ліквідації, а їхнє майно — конфіскації. Уже восени 1939 р. припинили свою діяльність Бого­словська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіслав- ська єпархіальні духовні семінарії, Богословське наукове товариство (всі — греко-католицької церкви).

Об’єднання майже всіх українських земель у складі УРСР мало велике історичне значення: вперше за декілька століть

? українці опинилися в межах однієї держави. Проте ціна, яку довелося сплатити населенню Західної України за це об’єднан- ф ня, була надто високою. Негативний досвід спілкування з ра­дянською владою переконав західних українців у тому, що їх майбутнє — не в інтеграції з СРСР, а у створенні незалежної _ Української держави.

Вправа №28

1. Заповніть таблицю, вказавши геогшлітичні зміни в західноукраїнських землях на початок Другої світової війни.

Дата	Західноукраїнські землі, приєднані до УРСР
1939 р.
1940 р.

2. Розкрийте сутність політики “рачянізапії”.

2. Окупація України військами Німеччини та її союзників (22 червня 1941 - 22 липня 1942 рр.)

Напад Німеччини на СРСР

1940-1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу і, згідно з “планом Барбаросса”, розробленим у грудні 1940 р., почав інтен­сивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині 1941 р. була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Ста­ліна. Але, замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність, радянське керівництво засуджувало “чутки” про напад Німеччини як безпідставні, запевняло в міцності та не­порушності радянсько-німецького договору.

Початок війни виявився несподіваним для командування Червоної армії, населення країни, що призвело до трагічних наслідків. 21 черв­ня 1941 р. на повідомлення радянського військового аташе у Франції генерала Суслопарова про те, що війна розпочнеться 22 червня, Ста­лін написав: “Довідайтесь, хто автор цієї провокації, і покарайте його”.