2. Історія України

ю

С

1

ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(1 млн. рр. до н.е. - IX ст. н.е.)

Цей період є найтривалішим в історії України. Він охоплює час від появи на українських землях перших людей і до утворення держави — Київської Русі. Населення пройшло шлях від первісної людини до лю­дини сучасного біологічного виду, від первісного людського стада до зародження державності і цивілізованого суспільства.

	я Ч *7 ТТТТ ''і Ті Г§* її*¥ ІИІ* їЯг ' 1
/ палеоліт	/ архантроп
У мезоліт	У неандерталець
У неоліт	У кроманьйонець
У неолітична революція	У матріархат
У енеоліт	У патріархат
У кам’яний вік	У анімізм
У бронзовий вік	У перший суспільний поділ праці
У залізний вік	У другий суспільний поділ праці
У первісна доба	У магія
У первісна людина	У фетишизм
У первісне людське стадо	У тотемізм
У первісне суспільство	У Трипільська культура
У родова община	У Кімерійська культура
У плем’я	У Черняхівська культура

1. Українські землі в первісну епоху Поява перших людей на території сучасної України

Історія України бере свій початок від появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з’явилися на україн­ських землях приблизно 1 млн. рр. тому — найдавніше їх поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті.

На думку сучасних українських істориків, розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та захід­ним шляхами.

Із появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характеризується наявністю колективної власності, колективного

виробництва та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин — спо­чатку первісне людське стадо, а з часом — родова община і плем’я.

Первісна організація життя людей існувала на півдні України до І тис. Р- до н.е., на іншій її території — до початку н.е.

У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди: кам’я­ний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній заліз­ний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.

Палеоліт (стародавній кам’яний вік). 1 мли. р. — X тис. до н.е.

В Україні відомо понад 1 тис. поселень палеоліту.

На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) — 1 млн,—150 тис. до н.е.; неандерталець (палеантроп) — 150—35 тис. до н.е.; кроманьйонець (Ното Заріепз) — бл. 35 тис. до н.е.

На зміну першій формі існування людського суспільства — пер­вісному стаду — прийшла родова община, відбулася племінна орга­нізація суспільства. Родинні зв’язки велися по материнській лінії (матріархат).

Основними заняттями населення було збиральництво та полю­вання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки — домашнім господарством.

Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тоте­мізм, магія, анімізм.

Цей період в українській історії найдовший. На еволюцію люди­ни, її занять, знарядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.

Мезоліт (середній кам’яний вік). IX тис. — УІІ тис. до н.е.

Мезолітичні пам’ятки знаходяться по всій території України.

Відбулося танення льодовика і становлення сучасних природно- кліматичних умов. Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам’яні сокири, гачки. Зроблено перші спроби приручити диких тварин — собаку, бика, свиню. Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.

Неоліт (новий кам’яний вік). VI тис. — IV тис. до н.е.

Відбувся перехід від привласненого до відтворювального, продук­тивного господарювання — землеробства і скотарства. Цей процес отримав назву “неолітичної революції”. Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління.

З’явилися перші штучні матеріали, створені людиною, — обпале­на глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував поширення, його форми та орнамент на різних територіях мали свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кор­дони і час існування окремих археологічних культур. В Україні ви­ділено понад 10 неолітичних археолог ічних культур. їх можна поді­лити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (на півдні, у степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства.

Виникають прядіння і ткацтво, з’явився ткацький станок.

Енеоліт (мідно-кам’яний вік). IV тис. — III тис. до н.е.

У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал — мідь. Відбувався подальший розвиток відтворювальнюго господарства. Намітився пере­хід від мотичного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська куль­тура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (К иївщина), дослідженого чеським археологом В. Хвойкою.

Т

Чоловіки-“тршіільці”. Реконструкція М. Герасимова

рипільці були одним із най- цивілізованіших етносів неолітич­ної доби.

Основне заняття трипільців — орне землеробство. Вони виро щували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні куль­тури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура — одна з перших землеробських культур Європи.

Трипільці вперше на території України почали виготовляти ви роби з міді.

На надзвичайно високому рі він і розвитку знаходилось гончар­ство. Трипільці виробляли чудовий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів з ор наметом і пласким дном. Орна­мент глиняних виробів містить багато інформації про духовний світ трипільців.

Трипільці будували протоміста площею до 400 га із квартальною забудовою дво-триповерховими будинками, населення міст сягало 50 тис. осіб, а площа — понад 50 гаї. На Уманщині існували поселен- ня-гіганти до 450 га.

Високого рівня досягла духов­на культура трипільців: існувала писемність - буквенно-звуко- вий алфавіт, який є одним із най­давніших у світі!

Т

Трипільська культура. Середній етап

рипільська культура посту­пово зникла. Стосовно її зник­нення висловлюються різні гі­потези і, зокрема, експансія кочовиків на територію три­пільців, похолодання клімату'.

Долю трипільців остаточно не з’ясовано. Дискусійним за­лишається питання і про по­ходження трипільців, про їх етнічну належність. Більшість дослідників відносять трипіль­ців до середземноморського антропологічного типу. Вислов­люється також думка про те, що трипільська культура своєрідно

поєднала представників суспільств кількох антропологічних та мов­них груп Європи.

Бронзовий ВІК. II ТИС. — І тис. до н.е.

Бронза — перший метал, штучно створений людиною. Викорис­тання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці.

В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці — від­окремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарсь­ких племен став південноукраїнський степ.

Обмін набув постійного характеру.

На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала проявлятися майнова диференціація. У суспільстві утверди­лися патріархальні родинні відносини.

На території України в епоху бронзи існувало близько 20 архео­логічних культур: ямна, катакомбна, тшинецько-комарівська, шну­рової та багатоваликової кераміки тощо.

Залізний вік. Від І тис. до н.е.

Використання заліза привело до різкого зростання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожитковий мінімум.

Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

Додатковий продукт став економічною передумовою зароджен­ня нових станово-класових відносин.

На території України початок залізної доби пов’язаний із кімме­рійською культурою (Північне Причорномор’я, поч. І тис. до н.е.) та з ранніми слов’янськими культурами (поч. н.е.).

Вправа №1

1. Коли первісні люди почали заселяти сучасну територію України?

2. Заповніть таблицю і зробіть порівняння неоліту з палеолітом.

Питання для порівняння	Палеоліт	Неоліт
Час
Знаряддя праці
Матеріали
Способи обробки матеріалів
Спосіб добування засобів для життя
Колективи, якими жили люди

3. Визначте значення Трипільської культури в українській історії.