2. Творчість дизайнера в рекламі.

Процес рекламної творчості полягає в безперервному пошуку нових засобів, котрі могли б привернути увагу споживача і зацікавити його предметом реклами. Дизайн – процес творчий. Стиль в дизайні визначається смаком, стриманістю і цілісністю. Мета реклами – переконати споживача в необхідності придбання товару, тому дизайн реклами має в першу чергу вирішувати проблеми свого клієнта, а не завойовувати призи на виставках. Починаючи працювати над дизайном реклами, дизайнер має чітко усвідомлювати, що повинна пропонувати реклама: продукт, послугу чи ідею. Дизайнер повинен дати відповідь на такі питання:

1. Прагне рекламодавець утримати споживачів чи розширити їхнє коло?

2. Домагається він досягнення мети найближчої чи тієї, що йде далеко?

3. Буде реклама єдиною чи частиною цілої серії реклами?

4. Яка її тема?

5. Які її мотиви?

6. Для якої аудиторії призначається реклама?

7. Яким шляхом підійти до обраної аудиторії?

8. Які засоби використовувати: газети, журнали, пошту?

9. Які плюси і мінуси засобів, що використовуються?

10. Який спосіб друку обрати?

11. Які особливості художнього оформлення і шрифту?

12. Який бюджет реклами?

13. Якої пори року буде публікуватися реклама?

14. Які роботи дизайнер буде виконувати самостійно, а для яких залучатиме фахівців зі сторони?

Все рідше реклама обмежується повідомленням про наявність продукту та про його ціну. Як правило, перед дизайнером стоять значно важливіші завдання. Його можуть попросити розсіяти чутки про товар або надати товару унікальності, щоб відрізнити його від товарів конкурентів, інформувати споживача про додаткові функції товару або розширити коло споживачів. У майбутньому все частіше доведеться мати справу з ідеями, а не з продуктами. Ідеї, думки, почуття матимуть не менше значення, ніж рух товарів. Дизайнер приймає рішення, пов’язані з формою та змістом. Велике значення для дизайнера має уміння працювати із замовником. Замовник, наприклад, може змусити дизайнера включити до реклами потворний товарний знак, він може наполягати на примітивному компонуванні реклами тощо. Дизайнерові приходиться зм’якшувати гостроту назріваючих конфліктів та переконувати рекламодавця у недоцільності надмірностей, що знижують ефективність реклами.

Доктор І. Тейлор, психолог і соціолог, виділяє п’ять рівнів людської творчості:

1. Експресивний рівень, коли майстерність не має першорядної важливості, як, наприклад, у малюнках дітей. Художник дає волю своїй уяві і нічим її не обмежує.

2. Продуктивний рівень, коли художник досягає майстерності, але тільки у межах «піднесеного реалізму».

3. Пошуковий рівень, коли художник, як винахідник, використовує старі ідеї для нових рішень. Розум проявляється тільки у використанні засобів.

4. Новаторський рівень, коли художник виявляє себе в галузі ідей. Він стає послідовником якоїсь школи.

5. Новий рівень, коли художник виявляє себе в галузі ідей. Такий художник має високу майстерність і може стати родоначальником якоїсь школи.

Коли дизайнер працює над ескізами чи імпровізаціями, він зайнятий експресивною творчістю. Коли ж він починає відпрацьовувати свої ескізи, то переходить до продуктивної творчості. На цій стадії лише найбільш обдарованим вдається вивести свою творчість на новаторський та новий рівень.

Художник, що працює над дизайном, у своїй роботі, незалежно від її рівня, теоретично проходить чотири стадії.

По-перше, він вивчає клієнта, його продукт, засоби інформації, аудиторію та інші проблеми, пов’язані з підготовкою себе до найкращого виконання поставлених завдань. Це стадія інформаційна.

По-друге, він на якийсь час відволікається від поставленого завдання, внутрішньо працюючи над сприйнятим матеріалом. Цю стадію можна назвати інкубаційною.

По-третє, художник знаходить рішення, можливо, зовсім випадково. Цю стадію можна назвати стадією осяяння.

І, нарешті, по-четверте, художник приступає до дії, не втрачаючи жодної корисної ідеї при переході від роботи свідомості до роботи рук. Цю стадію можна назвати стадією виконання, або продуктивною стадією.

Творче мислення ґрунтується на широких знаннях, тому дуже важливе читання, адже саме воно у поєднанні з практикою забезпечує творчості хорошу базу. Дизайнер завжди має бути в курсі віянь культури, знати моду, тенденції, останні події тощо. Дизайнер завжди повинен шукати кращі засоби для вираження своїх задумів. Нове виростає на основі старого.

Творчу діяльність дизайнера стимулює кілька прийомів:

Запозичення, за допомогою якого витягаються художні істини з інших галузей. Так, наприклад, композиція картини може підказати форму вираження для реклами. Сама природа – невичерпне джерело ідей для дизайну.

Доповнення. Спрощене компонування, скажімо для реклами якісного продукту, може послужити базою для створення більш складної реклами, що містить у собі кілька подібних компонентів.

Витяг. Дизайнер витягує з якоїсь реклами частину, що йому сподобалась, і на її основі розробляє нову рекламу. Іноді він бере частину картинки, збільшує її і використовує у своїй ідеї.

Переробка. Дизайнер бере вдалу рекламу і переробляє її компонування, помістивши, наприклад, у своїй рекламі три картинки, а не чотири, або перемістивши заголовок зверху вниз.

Перебільшення. Один дизайнер вирішує помістити заголовок ближче до краю реклами. Інший використовує цей прийом, але вже більше змістивши заголовок і сам текст.

Протиставлення. Якщо в більшості реклам переважає темний тон, то дизайнер може зробити зворотне, узявши світлі фарби й білі поля. Якщо усі захоплені круглими формами, то дизайнер може ввести прямокутні форми.