63.Поствакцинальні ускладнення

Післявакцинальні ускладнення (далі - ускладнення) - це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров'я

	Післяін'єкційний абсцес
	Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції
	Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка за типом кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла)
	Фебрильні судоми
	Афебрильні судоми
	Підшкірний холодний абсцес
	Поверхнева виразка >10 мм.
	Регіональний(і) лімфаденіт(и)
	Келоїдний рубець
	Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт

63 пост. вакц. Ускл. –це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень стану здоров’я , до виникнення захворювання, подібного до того, проти якого, проводять щеплення. Відносно порушень стану здоров’я ускладнення поділяють на токсичні, алергічні, неврологічні.

Токсичні: колапс, синдром інфекційного токсичного шоку;

неврологічні- енцефалопатія, судоми, менінгіт ,енцефаліт, парвліч;

алергічні- анафілактичний шок, набряк квінке, кропивниця.

64 -попередній медичний огляд з допуском до проведення щеплення;

-дотримання техніки введення вакцини;

-підтримання холодового ланцюа на протязі перевезення і зберігання

-проведення алергопроб;

-введення вакцин методом Безредки;

-проведення щеплення тільки за умови хорошого соматичного здоров‘я після термометрії;

-дотримання режиму після щеплення.

65 згідно наказу№595 організація та проведення щеплень полягає у:

-підготовка населення(інформація про час і порядок щеплень)

–підготовка приміщень(оснащення кімнат для огляду,реєстрації та щеплень;

- санітарна обробка приміщень;

- оснащеня холодильником для зберігання вакцин)

–інструментарії(наявність шприців ,голок, скарифікаторів)

–препаратах(отримання від СЕС і правильне зберігання(дотр. Холодового ланцюга)

- підготовці медичного персоналу(інструктаж про зберігання, розведення, введення препарату,реакції та ускладнення; перевірка стану здоров’я; інструктаж щодо одягу)

- проведенні щеплень (огляд для виявлення протипоказів до щеплення;перевірка препарату(колір, цілісність упаковки, термін зберігання, герметичність);дотрим. асептики та антисептики; методика введення)-обліку щеплень –інформації( про виконання щеплення; про реакції та ускладнення).

66 Клінічну ефективність імунізації оцінюють, порівнюючи клінічний перебіг інфекц. проц. у щеплених і не щеплених. Вона хар-ся розвитком легших форм, відсутністю ускладнень, меншою летальністю у щеплених.Епідеміологічну ефективність імунопрофілактики слід оцінювати за показниками захворюваності, циклічності, сезонності, осередкованості, ураженості дитячих колективів та за вікової структурою хворих. При високому рівні захворюваності, наявності великої вибірки в кількісному та якісному відношенні груп, які вивчаються(дослідної та контрольної) епідеміологічна ефективність імунізації оцінюється за допомогою індексу та коефіцієнта ефективності. Індекс ефективності імунопрофілактики показує, у скільки разів захворюваність серед щеплених менше захворюваності серед не щеплених або щеплених плацебо.Розрахунок ефективності: де: Р2— захворюваність не щеплених; Р1 — захворюваність щеплених. Коефіцієнт ефективності (К) показує, яка частка серед щеплених захищена від захворювання на певну інфекцію і розраховується за формулою: ) х 100% ,де: Р2 — захворюваність не щеплених; Р1 — захворюваність щеплених. Про імунологічну ефективність судять за часткою осіб, які мали позитивні серологічні реакції після щеплення (РПГА, РГГА, РН, ІФА). Для цього вираховують індекс імунологічної ефективності(Е) за формулою: Е = а × , де а- к-ть щеплених осіб, які мали позитивні імунологічні реакції; А- к-ть щеплених.

67 Основні завдання кабінету інф. Захв. Такі: -своєчасне виявлення хворих та носіїв; -провести консультативну допомогу під час діагностування і лікування хворих в амбулаторних закладах і поліклініках; -диспансерний нагляд за перехворілими і хворими з хронічним перебігом інф. хвор.- вивчення епідемічної ситуації і аналіз інфекційної захворюваності. –підвищуння якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інф. захв.

68 Збудники-шигела дизентерії, Флекснера,Зонне. Антропоноз.

Джерело- хв. людина, заразоносій.

Мех.передачї- фек-оральний. Шляхи- контактний,водний, харчовий і через мух. Чинники- молоко, молочні продукти, салати, овочі, фрукти. Сезонніс тьлітньо-осіння.

Сприйнятл.організм: захворіти можуть практично всі, особливо діти раннього і дошкільного віку і хворі на гіпоацидний гастрит.

Протиепідем.заходи:. Підвищення протиепідемічних заходів на очистних спорудах, станціях водопостачання, харчових складах.Ізоляція та госпіталізація хворих та носіїв, особливо працівників харч. промисловості. Осіб, які мали контакт з хворими, ізолюють на 8 днів та обстежують. Працівникам харч.пром. проводять бактеріологічне досл.через 2 дніпісля закінчення лікування. Після виписки рековалесценти перебувають під наглядом лікаря інфекціоніста. Контроль СЕС за прод.харч. і водопостач. Продукти життєдіяльності хворих присипують хлорованим вапном. В палатах і квартирах проводять поточну і заключну дезинфекцію, дератизацію. Імунітет після захв.нестійкий і видоспецифічний, тому вакцини малоефективні.Профілактичноефективна антибіотикотерапія.

69 Збудник: РНКвмісний вірус. Джерело: хвора людина, основну епідемічну небезпеку несуть хворі на безжовтушні і безсимптомні форми.

Механ.передачі: фек-оральний. Чинники: вода, овочі, фрукти, столові прибори.Осінньо-зимова сезонність.

Сприйнятливий організм: особливо сприйнятливі діти, окремі колективи (військові).

Протиепідемічні заходи: виявлення і госпіталізація хворих,Осіб, які мали контакт з хворими, обстежують та проводять медичне спостереження протягом 40 днів. В епідемічних осердках оголошують карантин. Підвищення протиепідемічних заходів на очистних спорудах, станціях водопостачання, харчових складах. В палатах і квартирах проводять поточну і заключну дезинфекцію. Після виписки рековалесценти перебувають під наглядом лікаря інфекціоніста. Особливий контроль проводиться за здоров'ям працівників харч. промисловості. Імунітет після захворювання стійкий, тому епідеміологічно ефективна вакцинація.

70 Збудник: Corynebacteriumdiphtheria. Антропоноз. Джерело: хворі люди і носії.

Мех.передачі: аерогенний. Шлях: повітряно-краплинний, пов-пиловий. Чинник: повітря, можливий контактний шлях.

Сприйнятливий організм: ризик захворіти є в усіх, особливо сприйнятливі діти, особи з імунодифіцитними станами. Осінньо-зимова сезонність.

Протиепідемічні заходи: виявлення хворих та носіїв. Особливе епідемічне значення має дифтерія у формі хронічного риніту. В оточені, де виявили хворого, проводять карантин ролтягом 10 днів. Особи, підозрілі щодо захворювання дифтерію, повинні бути оглянуті лікарями, обстежені бактеріологічно і за наявності клінічних показань госпіталізовані. В кожному осередку дифтерії необхідно проводити контроль стану імунітету в осіб, які перебувають в осередку. Тим особам. Які немають імунітету, потрібно терміново зробити щеплення. На місті хворого проводять заключну і поточну дезинфекцію. Хворому вводять анатоксин. З профілактичною метою проводять планову вакцинацію АКДП та АДП.