76. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті в та протиепідемічні заходи в осередку.

І ланка – джерело інфекції:

Хвора людина з гострою і хронічною формою гепатиту В та вірусоносій

ІІ ланка – механізм передачі:

Контактний. Шлях – парентеральний(штучний - інвазивні процедури медичного чи немедичного характеру і природний – статевий і трансплацентарний).

ІІІ ланка – сприйнятливий організм:

Найчастіше медичні працівники, ін’єкційні наркомани, реципієнти крові та її препаратів….

Протиепідемічні заходи в осередку:

Ней­тралізація джерела інфекції(рання діагностика і госпіталізація хворих), перепинення шляхів її передачі (суворому дотриманні правил відбору донорів, повторна індикація НBsАg, використання індивідуальних трансфузійних наборів і комплектів одноразового використання, обмеження показань для переливання крові,застосування індивідуальних засобів захисту шкіри і слизових оболонок від попадання крові ,періодичне (через 6 міс) обстеження медперсоналу) та підвищення несприйнятливості населення..Епідеміологічний нагляд збір даних про епідеміологічну ситуацію. вивчають носійство збудника, визначають рівень колективного імунітету, клінічне спостереження в поєднанні з статистичним обліком, клініко-лабораторними дослідженнями. Обстеження за епідем. показаннями ви­конують одномоментно при виникненні поодиноких або групових спалахів захв.. Аналіз захворюваності, контроль за ефективністю профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

77. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті с та протиепідемічні заходи в осередку.

І ланка – джерело інфекції:

Хвора людина з гострою і хронічною формою хвороби , переважно з безсимтомним перебігом.

ІІ ланка – механізм передачі:

Контактний. Шлях – парентеральний(штучний-інвазивні процедури медичного чи немедичного характеру і природний).

ІІІ ланка – сприйнятливий організм:

Найчастіше особи віком від 15 до 30 років,медичні працівники, ін’єкційні наркомани, особи, яким проводять переливання крові та часто вводять її препарати ….

Протиепідемічні заходи в осередку:

Ней­тралізація джерела інфекції(рання діагностика і госпіталізація хворих), перепинення шляхів її передачі (суворому дотриманні правил відбору донорів, використання індивідуальних трансфузійних наборів і комплектів одноразового використання, обмеження показань для переливання крові,застосування індивідуальних засобів захисту шкіри і слизових оболонок від попадання крові ,періодичне (через 6 міс) обстеження медперсоналу) та підвищення несприйнятливості населення..Епідеміологічний нагляд збір даних про епідеміологічну ситуацію. вивчають носійство збудника, визначають рівень колективного імунітету, клінічне спостереження в поєднанні з статистичним обліком, клініко-лабораторними дослідженнями. Обстеження за епідем. показаннями ви­конують одномоментно при виникненні поодиноких або групових спалахів захв.. Аналіз захворюваності, контроль за ефективністю профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

78.Характеристика ланок епідемічного процесу при віл-інфекції та протиепідемічні заходи в осередку.

І ланка – джерело інфекції:

Хвора людина у безсимтомній чи клінічно та вираженій стадії захворювання та вірусоносій.

ІІ ланка – механізм передачі:

Контактний. Шлях – статевий і контактно-кров’яний(трансфузійний, парентеральний).

ІІІ ланка – сприйнятливий організм:

?Особи сексуально активного віку(гомосексуалісти, працівники комерційного сексу…), наркомани(СІН),мед.працівники ,особл.стоматологи, особи, яким часто вводять препарати крові….

Протиепідемічні заходи в осередку:

Протиепідемічні заходи включають широкі лабораторні обсте­ження осіб з підозрюванням на ВІЛ-інфекцію, груп підвищеного ри­зику зараження та широкі профілактичні обстеження населення. На кожного виявленого хворого або інфікованого направляється термінове повідомлення до санепідслужби. Усі вони беруться на облік з метою проведення необхідного лікування та диспансерно­го спостереження. Згідно з законодавством, усі іноземці, які при­їздять до України на навчання або роботу, підлягають обов'яз­ковому обстеженню, а при виявленні зараженості депортуються до країни їхнього проживання.

Серед населення ведеться широка роз'яснювальна робота про небезпеку ВІЛ-інфекції, шляхи зараження та можливі засоби за­побігання зараженню.

79. епідпроцес при холері та протиепідзаходи в осередку

І ланка – джерело збудника:

Хвора людина, реконвалесцент (до 2 місяців) та вібріононосій

ІІ ланка – механізм передачі:

Фекально-оральний. Чинник – переважно водний.

ІІІ ланка – сприйнятливий організм:

Особа, що контактувала з хворим, споживала забруднену вібріонами їжу/воду, переважно діти 1-5років, особи похилого віку, з гіпо- анацидними станами.

Протиепідемічні заходи в осередку:

1) обмежувальні заходи (?)

2) активне виявлення хворих (щоденні подвірні обходи)

3) виявлення та ізоляція осіб, що контактували з хворими, вібріононосіями а також із зараженими об’єктами зовнішнього середовища (на 5 днів)

4) лікування хворих на холеру та вібріононосіїв

5) профілактичне лікування контактних осіб (доксациклін 0,1г 2р/д 4 дні)

6) поточна й остаточна дезінфекція (знезараження випорожнень хворого у хлораміні, обробка рук доглядаючи осіб 1-2% р-ном хлораміну, прибирання приміщень 0,5% р-ном хлораміну.

80. Внутрішньо шпитальна (нозокоміальна, шпитальна) інфекція – будь-яке клінічно виражене захворювання мікробної етіології, яке пов’язане з перебуванням, лікуванням, обстеженням або звертанням людини за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад, а також лікарняний персонал внаслідок своєї діяльності, незалежно від того, проявляються симптоми захворювання під час перебування цих осіб у лікарні.

Актуальність проблеми внутрішпитальних інфекцій зумовлена:

1. високою питомою вагою в структурі захворюваності (виникає у 5-18% хворих, що звертаються за меддопомогою

2. збільшення терміну перебування пацієнтів у стаціонарах

3. питомою вагою в структурі летальності – помирає 3-25% від захворілих на внутрішпитальні інфекції

4. зростання дорого вартості лікування внаслідок прямих і непрямих видатків.

81. згідно з міжнародною класифікацією розрізняють 6 груп нозокоміальних інфекцій:

1. шпитальні інфекції хірургічного профілю та опікових відділень

2. шпитальні інфекції урологічних відділень

3. внутрішпитальні пневмонії

4. нозокоміальні інфекції в геронтологічних відділеннях

5. шпитальні інфекції в педіатричній практиці

6. нозокоміальні інфекції у хворих з імінодефіцитними станами.

82. епідпроцес при нозокоміальних інфекціях

І ланка – джерело:

1) при антропонозах – пацієнти, медперсонал, допоміжний персонал (кухня), відвідувачі та особи, котрі доглядають за важкохворими чи дітьми, які є хворими з типовим чи атиповим перебігом захворювання або заразоносіями.

2) при сапронозах = предмети довкілля.

ІІ ланка – механізми передачі, шляхи і чинники передачі ВЛІ:

1) аерогенний – повітряно крапельний або повітряно-пиловий (повітря, пил)

2) контактно побутовий – контактний/контактно-побутовий (руки персоналу, предмети догляду за хворим, медичний інструментарій, апаратура, білизна), артифіціальний/парентеральний (препарати крові, інфузійні розчини.

3) фекально-оральний – аліментарний (молоко, вода, харчові продукти) ІІІ ланка – сприйнятливий організм:

- пацієнти, що звернулись за медичною допомогою

- медичний та допоміжний персонал.

83. особливості збудників, що спричиняють внутрілікарняні інфекції:

1) поліморфізм мікроорганізмів за низкою ознак:

А) за таксономічними групами:

- бактерії (стафілококи, протей, синьо гнійна палочка, кишкова паличка, клебсієла, сальмонели, шигели, мікобактерії, менінгокок)

- віруси (віл, герпевіруси, цмв, ентеровіруси – вга, коксакі, ЕСНО; орто- і параміксовіруси – грип, пара грип, кір, паротит, РС-вірус; гепаднавіруси – гепатитів В, С, Д; ротавіруси, рубі віруси – краснуха)

- гриби (кандида, аспергила)

- спірохети (бліда спірохета).

Б) за патогенністю – патогенні та умовно-патогенні

В) за резистентністю до антибіотиків, дезінфектантів, факторів довкілля.

2) становлення штамів влі внаслідок великої кількості пасажів через макроорганізми зі зміненою (зниженою) резистентністю.

3) взаємозв’язок етіології влі з профілем стаціонару та видом маніпуляцій.

84. форми перебігу внутрілікарняних інфекцій:

1) локалізовані – омфаліт, конюктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, грві, пневмонія, отит, мастит, гкі, ендометрит, післяопераційні інфекції

2) генералізовані – сепсис, септицемія, септико піємія. У випадку септико піємії можливе формування вогнищ (пневмонія, остеомієліт, гнійний менінгіт, гепатит, ентероколіт)

3) інші інфекції – кір, краснуха, вгв та ін.

85. профілактика влі у хірургічних відділеннях стоматологічного профілю.

До операції:

1) зменшити тривалість перебування в стаціонарі перед операцією

2) лікування фонових захворювань перед операцією

3) обробка шкіри у місці хірургічного розрізу антисептичними розчинами

4) використання хірургічних простирадл і серветок

5) профілактичне призначення антибіотиків широкого спектру дії у випадках контамінованих або забруднених ран

6) моніторинг циркулюючих патогенних та умовно-патогенних мікробів

7) передопераційна дезінфекція приміщень і стерилізація повітря.

8) миття рук мед персоналу і використання рукавичок, спецодягу (маска, халат, шапочка, бахали

Під час операції:

1) вибір досконалої техніки операції

2) зменшення тривалості операції та апаратного навантаження

3) дотримання асептики і антисептики продовж операції – стерильність інструментарію, апаратів, перев’язочного і шовного матеріалу

Після операції:

1) накладання стерильних повязок на рану

2) дотримання асептики і антисептики при перевязках

3) підтримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в палаті.

86. особливості проведення профілактичних заходів в лікувально-профілактичних закладах стоматологічного профілю.

З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у стоматологічній клініці необхідно:

1) максимально застосовувати медичний і лабораторний інструментарій одноразового використання;

2) суворо дотримуватися санітарно-протиепідемічного та дезінфекційно-стерилізаційного режимів, перш за все правил дезінфекції, передстерилізаційного очищення і стерилізації медичного інструментарію та обладнання багаторазового

використання.

Медичний інструментарій багаторазового використання необхідно піддавати дезінфекції, передстерилізаційному очищенню та стерилізації згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85 та офіційними інструкційно-методичними документами.

Наказом головного лікаря стоматологічної клініки (приватного стоматологічного кабінету) призначається особа, відповідальна за дотримання санітарно-протиепідемічного режиму та якість обробки медичного інструментарію в лікувальному закладі.