
- •1/ Епідемічний процес як предмет епідеміології (визначення, ланки)
- •2/ Обєкт предмет метод епідеміології
- •3/Характеристика комплексного епідеміологічного методу дослідження
- •4/Первинні рушійні сили епід.Процесу
- •5/Вторинні рушійні сили епід.Процесу
- •6/ Джерело збудника інфекції (визначення, види)
- •7/ Джерело збудника (визначення – попереднє пит., категорії)
- •21 Виявлення інфекційного хворого
- •46.Методи стерилізації
- •49.Активна імунізація,показання
- •50.Препарати для активної імунізації
- •52.Поняття « холодового ланцюга»-
- •53.Пасивна імунізація, покази до проведення
- •56. Календар профілактичних щеплень України
- •57. Види щеплень . Їх характеристики
- •58.Планові щеплення та їх організація
- •59 Щеплення за епідемічними показаннями
- •60. Перелік медичних проти показів до щеплень перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень
- •61.Несприятливі події після імунізації . Їх облік
- •63.Поствакцинальні ускладнення
- •71. Характеристика ланок епідемічного процесу при кору та протиепідемічні заходи в осередку.
- •72. Характеристика ланок епідемічного процесу при грипі та протиепідемічні заходи в осередку.
- •73. Характеристика ланок епідемічного процесу при менінгококовій інфекції та протиепідемічні заходи в осередку.
- •74. Характеристика ланок епідемічного процесу при туберкульозі та протиепідемічні заходи в осередку.
- •75. Характеристика ланок епідемічного процесу при малярії та протиепідемічні заходи в осередку.
- •76. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті в та протиепідемічні заходи в осередку.
- •77. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті с та протиепідемічні заходи в осередку.
- •78.Характеристика ланок епідемічного процесу при віл-інфекції та протиепідемічні заходи в осередку.
76. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті в та протиепідемічні заходи в осередку.
І ланка – джерело інфекції:
Хвора людина з гострою і хронічною формою гепатиту В та вірусоносій
ІІ ланка – механізм передачі:
Контактний. Шлях – парентеральний(штучний - інвазивні процедури медичного чи немедичного характеру і природний – статевий і трансплацентарний).
ІІІ ланка – сприйнятливий організм:
Найчастіше медичні працівники, ін’єкційні наркомани, реципієнти крові та її препаратів….
Протиепідемічні заходи в осередку:
Нейтралізація джерела інфекції(рання діагностика і госпіталізація хворих), перепинення шляхів її передачі (суворому дотриманні правил відбору донорів, повторна індикація НBsАg, використання індивідуальних трансфузійних наборів і комплектів одноразового використання, обмеження показань для переливання крові,застосування індивідуальних засобів захисту шкіри і слизових оболонок від попадання крові ,періодичне (через 6 міс) обстеження медперсоналу) та підвищення несприйнятливості населення..Епідеміологічний нагляд збір даних про епідеміологічну ситуацію. вивчають носійство збудника, визначають рівень колективного імунітету, клінічне спостереження в поєднанні з статистичним обліком, клініко-лабораторними дослідженнями. Обстеження за епідем. показаннями виконують одномоментно при виникненні поодиноких або групових спалахів захв.. Аналіз захворюваності, контроль за ефективністю профілактичних та протиепідеміологічних заходів.
77. Характеристика ланок епідемічного процесу при гепатиті с та протиепідемічні заходи в осередку.
І ланка – джерело інфекції:
Хвора людина з гострою і хронічною формою хвороби , переважно з безсимтомним перебігом.
ІІ ланка – механізм передачі:
Контактний. Шлях – парентеральний(штучний-інвазивні процедури медичного чи немедичного характеру і природний).
ІІІ ланка – сприйнятливий організм:
Найчастіше особи віком від 15 до 30 років,медичні працівники, ін’єкційні наркомани, особи, яким проводять переливання крові та часто вводять її препарати ….
Протиепідемічні заходи в осередку:
Нейтралізація джерела інфекції(рання діагностика і госпіталізація хворих), перепинення шляхів її передачі (суворому дотриманні правил відбору донорів, використання індивідуальних трансфузійних наборів і комплектів одноразового використання, обмеження показань для переливання крові,застосування індивідуальних засобів захисту шкіри і слизових оболонок від попадання крові ,періодичне (через 6 міс) обстеження медперсоналу) та підвищення несприйнятливості населення..Епідеміологічний нагляд збір даних про епідеміологічну ситуацію. вивчають носійство збудника, визначають рівень колективного імунітету, клінічне спостереження в поєднанні з статистичним обліком, клініко-лабораторними дослідженнями. Обстеження за епідем. показаннями виконують одномоментно при виникненні поодиноких або групових спалахів захв.. Аналіз захворюваності, контроль за ефективністю профілактичних та протиепідеміологічних заходів.
78.Характеристика ланок епідемічного процесу при віл-інфекції та протиепідемічні заходи в осередку.
І ланка – джерело інфекції:
Хвора людина у безсимтомній чи клінічно та вираженій стадії захворювання та вірусоносій.
ІІ ланка – механізм передачі:
Контактний. Шлях – статевий і контактно-кров’яний(трансфузійний, парентеральний).
ІІІ ланка – сприйнятливий організм:
?Особи сексуально активного віку(гомосексуалісти, працівники комерційного сексу…), наркомани(СІН),мед.працівники ,особл.стоматологи, особи, яким часто вводять препарати крові….
Протиепідемічні заходи в осередку:
Протиепідемічні заходи включають широкі лабораторні обстеження осіб з підозрюванням на ВІЛ-інфекцію, груп підвищеного ризику зараження та широкі профілактичні обстеження населення. На кожного виявленого хворого або інфікованого направляється термінове повідомлення до санепідслужби. Усі вони беруться на облік з метою проведення необхідного лікування та диспансерного спостереження. Згідно з законодавством, усі іноземці, які приїздять до України на навчання або роботу, підлягають обов'язковому обстеженню, а при виявленні зараженості депортуються до країни їхнього проживання.
Серед населення ведеться широка роз'яснювальна робота про небезпеку ВІЛ-інфекції, шляхи зараження та можливі засоби запобігання зараженню.
79. епідпроцес при холері та протиепідзаходи в осередку
І ланка – джерело збудника:
Хвора людина, реконвалесцент (до 2 місяців) та вібріононосій
ІІ ланка – механізм передачі:
Фекально-оральний. Чинник – переважно водний.
ІІІ ланка – сприйнятливий організм:
Особа, що контактувала з хворим, споживала забруднену вібріонами їжу/воду, переважно діти 1-5років, особи похилого віку, з гіпо- анацидними станами.
Протиепідемічні заходи в осередку:
1) обмежувальні заходи (?)
2) активне виявлення хворих (щоденні подвірні обходи)
3) виявлення та ізоляція осіб, що контактували з хворими, вібріононосіями а також із зараженими об’єктами зовнішнього середовища (на 5 днів)
4) лікування хворих на холеру та вібріононосіїв
5) профілактичне лікування контактних осіб (доксациклін 0,1г 2р/д 4 дні)
6) поточна й остаточна дезінфекція (знезараження випорожнень хворого у хлораміні, обробка рук доглядаючи осіб 1-2% р-ном хлораміну, прибирання приміщень 0,5% р-ном хлораміну.
80. Внутрішньо шпитальна (нозокоміальна, шпитальна) інфекція – будь-яке клінічно виражене захворювання мікробної етіології, яке пов’язане з перебуванням, лікуванням, обстеженням або звертанням людини за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад, а також лікарняний персонал внаслідок своєї діяльності, незалежно від того, проявляються симптоми захворювання під час перебування цих осіб у лікарні.
Актуальність проблеми внутрішпитальних інфекцій зумовлена:
високою питомою вагою в структурі захворюваності (виникає у 5-18% хворих, що звертаються за меддопомогою
збільшення терміну перебування пацієнтів у стаціонарах
питомою вагою в структурі летальності – помирає 3-25% від захворілих на внутрішпитальні інфекції
зростання дорого вартості лікування внаслідок прямих і непрямих видатків.
81. згідно з міжнародною класифікацією розрізняють 6 груп нозокоміальних інфекцій:
1. шпитальні інфекції хірургічного профілю та опікових відділень
2. шпитальні інфекції урологічних відділень
3. внутрішпитальні пневмонії
4. нозокоміальні інфекції в геронтологічних відділеннях
5. шпитальні інфекції в педіатричній практиці
6. нозокоміальні інфекції у хворих з імінодефіцитними станами.
82. епідпроцес при нозокоміальних інфекціях
І ланка – джерело:
1) при антропонозах – пацієнти, медперсонал, допоміжний персонал (кухня), відвідувачі та особи, котрі доглядають за важкохворими чи дітьми, які є хворими з типовим чи атиповим перебігом захворювання або заразоносіями.
2) при сапронозах = предмети довкілля.
ІІ ланка – механізми передачі, шляхи і чинники передачі ВЛІ:
1) аерогенний – повітряно крапельний або повітряно-пиловий (повітря, пил)
2) контактно побутовий – контактний/контактно-побутовий (руки персоналу, предмети догляду за хворим, медичний інструментарій, апаратура, білизна), артифіціальний/парентеральний (препарати крові, інфузійні розчини.
3) фекально-оральний – аліментарний (молоко, вода, харчові продукти) ІІІ ланка – сприйнятливий організм:
- пацієнти, що звернулись за медичною допомогою
- медичний та допоміжний персонал.
83. особливості збудників, що спричиняють внутрілікарняні інфекції:
1) поліморфізм мікроорганізмів за низкою ознак:
А) за таксономічними групами:
- бактерії (стафілококи, протей, синьо гнійна палочка, кишкова паличка, клебсієла, сальмонели, шигели, мікобактерії, менінгокок)
- віруси (віл, герпевіруси, цмв, ентеровіруси – вга, коксакі, ЕСНО; орто- і параміксовіруси – грип, пара грип, кір, паротит, РС-вірус; гепаднавіруси – гепатитів В, С, Д; ротавіруси, рубі віруси – краснуха)
- гриби (кандида, аспергила)
- спірохети (бліда спірохета).
Б) за патогенністю – патогенні та умовно-патогенні
В) за резистентністю до антибіотиків, дезінфектантів, факторів довкілля.
2) становлення штамів влі внаслідок великої кількості пасажів через макроорганізми зі зміненою (зниженою) резистентністю.
3) взаємозв’язок етіології влі з профілем стаціонару та видом маніпуляцій.
84. форми перебігу внутрілікарняних інфекцій:
1) локалізовані – омфаліт, конюктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, грві, пневмонія, отит, мастит, гкі, ендометрит, післяопераційні інфекції
2) генералізовані – сепсис, септицемія, септико піємія. У випадку септико піємії можливе формування вогнищ (пневмонія, остеомієліт, гнійний менінгіт, гепатит, ентероколіт)
3) інші інфекції – кір, краснуха, вгв та ін.
85. профілактика влі у хірургічних відділеннях стоматологічного профілю.
До операції:
1) зменшити тривалість перебування в стаціонарі перед операцією
2) лікування фонових захворювань перед операцією
3) обробка шкіри у місці хірургічного розрізу антисептичними розчинами
4) використання хірургічних простирадл і серветок
5) профілактичне призначення антибіотиків широкого спектру дії у випадках контамінованих або забруднених ран
6) моніторинг циркулюючих патогенних та умовно-патогенних мікробів
7) передопераційна дезінфекція приміщень і стерилізація повітря.
8) миття рук мед персоналу і використання рукавичок, спецодягу (маска, халат, шапочка, бахали
Під час операції:
1) вибір досконалої техніки операції
2) зменшення тривалості операції та апаратного навантаження
3) дотримання асептики і антисептики продовж операції – стерильність інструментарію, апаратів, перев’язочного і шовного матеріалу
Після операції:
1) накладання стерильних повязок на рану
2) дотримання асептики і антисептики при перевязках
3) підтримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в палаті.
86. особливості проведення профілактичних заходів в лікувально-профілактичних закладах стоматологічного профілю.
З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у стоматологічній клініці необхідно:
1) максимально застосовувати медичний і лабораторний інструментарій одноразового використання;
2) суворо дотримуватися санітарно-протиепідемічного та дезінфекційно-стерилізаційного режимів, перш за все правил дезінфекції, передстерилізаційного очищення і стерилізації медичного інструментарію та обладнання багаторазового
використання.
Медичний інструментарій багаторазового використання необхідно піддавати дезінфекції, передстерилізаційному очищенню та стерилізації згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85 та офіційними інструкційно-методичними документами.
Наказом головного лікаря стоматологічної клініки (приватного стоматологічного кабінету) призначається особа, відповідальна за дотримання санітарно-протиепідемічного режиму та якість обробки медичного інструментарію в лікувальному закладі.