
- •1.Загальна характеристика та функції підприємства. Підприємство як відкрита система.
- •2.Класифікація підприємства
- •3. Основні форми підприємства. Види та організаційно – правові форми об’єднань підприємств
- •4. Поняття та види господарського товариства
- •5.Загальна характеристика структури підприємства.
- •6.Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства.
- •7. Виробнича програма, її призначення та показники
- •11. Показники використання виробничої потужності підприємства
- •8. Вартісні показники виробничої програми
- •9. Поняття та види виробничої потужності підприємства.
- •10. Методика розрахунку виробничої потужності підприємства
- •12.Економічна сутність та структура основних фондів підприємства
- •13. Поняття зносу основних фондів. Фізичний та моральний знос основних фондів
- •14.Амортизація основних фондів підприємства.Методи нарахування амортизації.
- •15.Поняття оборотних засобів та оборотих коштів підприєсмта їх елементний склад.
- •16.Нормування оборотних коштів.
- •22.Форми та системи оплати праці.
- •17.Нематеріальні ресурси. Об’єкти промислової та інтелектуальної власності.
- •30. Прибуток як фінансовий стан діяльності підприємства підприємства.
- •31.Рентабельність діяльності підприємства. Визначення показників рентабельності.
- •32. Фактори підвищення рентабельності:
- •34. Інноваційна та інвестеційна діяльності підприємства.
- •26. Фактори зниження собівартості продукції.
- •28. Структура ціни. Методи розрахунку ціни.
- •29. Джерела доходів пп. Порядок визначення фінансового результату від звичайної діяльності.
26. Фактори зниження собівартості продукції.
Для виявлення резервів зниження собівартості необхідно визначити фактори, які обумовлюють це зниження.Під факторами зниження собівартості продукції (робіт, послуг) розуміють усю сукупність рушійних сил і причин, які визначають її рівень та динаміку.Розрізняють такі фактори зниження собівартості продукції:1) підвищення технічного рівня виробництва, зокрема упровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів;2) поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; упровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних вироб ничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;3) зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва;4) зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції.
27. Сутність методу калькулювання. Калькуляційні статті. Визначення затрат за калькуляційними статтями. Калькуляція — це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. Калькуляції складають на продукцію основного й допоміжного виробництв щомісячно, за квартал, за рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції:•планові(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін); •кошторисні(стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін); •нормативні(складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису. При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно. Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за такими статтями калькуляції (типовими для більшості підприємств): 1) сировина та матеріали; 2)куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; 3)паливо й енергія на технологічні потреби; 4)зворотні відходи (вираховуються); 5)основна заробітна плата; 6)додаткова заробітна плата; 7)відрахування на соціальні заходи; 8)витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; 9)відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати; 10)витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання; 11)загальновиробничі витрати.
28. Структура ціни. Методи розрахунку ціни.
Ціна – це грошове вираження вартості товару. Структура ціни: 1. Собівартість; 2. Прибуток; 3 ПДВ; 4. Торгово-збутова націнка; Собівартість + прибуток = Оптова ціна; Оптова ціна + ПДВ = оптово-відпускна ціна; Торгово-збутова націнка включає в себе: оптова ціна, роздрібна ціна; Оптова ціна включає в себе: витрати, прибуток, ПДВ. Роздрібна ціна: витрати, прибуток,ПДВ. Сума всіх витрат = роздрібна ціна Розрахунок ціни:
Метод витрати + прибуток: P = C +
або Р = С + R × C, де Р – ціна; С – одиниця продукції собівартості; - плановий прибуток на одиницю продукції; R – планова рентабельність .
Визначення собівартості одиниці продукції при витратному ціноутворенні: С = AVC +
, де AVC – змінні витрати на одиницю продукції;
- постійні витрати;
- плановий обсяг випуску продукції.
Отже, торговельне підприємство прагне встановити такий рівень торговельної націнки, який забезпечував би відшкодування витрат обігу торговельного підприємства, отримання певного прибутку, а також прагне розробити заходи щодо постійного коригування ціни залежно від зміни кон'юнктури ринку.