- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний економічній університет імені Вадима Гетьмана Індивідуальна робота № 4
- •Висновки
- •Висновки
- •3. Розкрити систему органів державного контролю у паливно – енергетичній сфері та проаналізувати співвідношення їх повноважень
- •Висновки
Висновки
В даному завданні були визначені та проаналізовані основні нормативно – правові акти у паливно – енергетичній сфері. Слід відмітити, що зазначені закони можна систематизувати за кількома ознаками, головною серед яких є галузь, яку регулює даний закон.
Так, нафтову та газову сферу регулюють, зокрема, такі нормативно – правові акти, як: Закон України «Про нафту і газ»; Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ»; Закон України «Про трубопровідний транспорт»; Закон України «Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України».
Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та Закон України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» забезпечують та регулюють основні поняття та головні положення ядерної безпеки та енергії.
Окремо слід відмітити сферу, пов’язану із застосуванням та розвитком альтернативних та нових джерел палива. Дане питання є надзвичайно важливим та актуальним на даний час, оскільки в нашій країні існують проблеми з постачанням деяких видів палива.
Зазначену сферу регулюють: Закон України «Про альтернативні джерела енергії»; Закон України «Про альтернативні види палива»; Закон України «Про енергозбереження».
Таким чином, паливно – енергетична сфера поділяється на галузі, що мають окремий вид регулювання. Це нафтогазова, вугільна, ядерна, електроенергетична та інші. Кожна з них має окреме нормативно – правове регулювання та закріплення, яке забезпечується через закони України та підзаконні нормативно – правові акти державних органів.
2. Визначити та обґрунтувати пріоритетні правові засоби державного впливу у паливно – енергетичній сфері
Засіб впливу |
Його характеристика |
Державне замовлення |
Це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності. Даний засіб не є основоположним і лише застосовується для локальних вливань в економіку. Державними замовниками є Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету. Вони укладають державний з контракт виконавцями державного замовлення (суб'єктами господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб) в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця. |
Регулювання цін і тарифів |
Регулюється главою ХХІ Господарського кодексу України, а також Законом України «Про ціни і ціноутворення». Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін. |
Ліцензування |
Це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій,ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Існує визначений перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. |
Застосування нормативів та лімітів |
Це розроблені законодавством гранично допустимі розміри споживання ресурсів (природних та матеріальних) а також обмеження щодо їх викидів. |
Патентування |
Це видача державного свідоцтва, для зайняття певними видами господарської діяльності відповідно до Податкового кодексу України. |
Квотування |
Це метод регулювання експортно-імпортних операцій шляхом встановлення на визначений період кількісних обмежень обсягів вивозу або ввозу товарів в натуральному чи вартісному вираженні. Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, та здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена (вивезена) за певний період. |
Сетрифікація |
Це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. |
Стандартизація |
Це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. |
Надання інвестиційних, податкових та інших пільг |
Відповідно до Податкового кодексу діяльність, спрямована на стимулювання господарської діяльності, розвитку певних видів промисловості та підприємництва.
|