Хід роботи

Викладачем видається карта ґрунтів України (дивись додатки) та пояснюється принцип виконання роботи.

Студенти дають оцінку ґрунтам та родючості ґрунтів досліджуваної території за наступною схемою:

1. Підготовчий етап. Збирання й систематизація потрібної інформації згідно із завданням дослідження.

2. Проектування. Вибір географічної й математичної основи карти, умовних позначень.

3. Складання карти. Нанесення зібраної інформації на географічну основу (обробка інформації й нанесення її на карту у вигляді умовних позначень, стовпчастих чи кругових діаграм).

В кінці роботи студенти роблять висновки про ґрунти України та якість ґрунтів за їхньою родючістю.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення ґрунтової родючості.

2. Обґрунтуйте виділення категорій родючості ґрунтів.

3. Опишіть фактори природної родючості ґрунтів.

4. Дайте визначення економічної родючості.

Лабораторна робота № 1 визначення залишкової токсичності ґрунту

Мета роботи: навчитися визначати показник фітотоксичності ґрунтів за методом проростків, робити відповідні розрахунки та висновки щодо забруднення ґрунтів.

Обладнання та матеріали: аналітичні терези, чашки Петрі чи інші ємкості для висаджування насіння; ґрунт – забруднений і чистий; забруднювач ґрунту (пестицид, поверхнево-активна речовина, нафта, розчин солі важкого металу); тест – культури: насіння огірків, пшениці, люцерни, вівса, гороху, квасолі.

Загальні відомості

Визначення показника фітотоксичності ґрунтів здійснюють при проведенні моніторингу хімічного забруднення ґрунтів або з метою оцінки можливостей використання відходів, шламів водоочистки, стічних вод для меліорації та удобрення ґрунтів.

Забруднення ґрунтів відбувається і при внесенні добрив та пестицидів у надмірних кількостях, адже відомо, що лише в Україні з мінеральними добривами в ґрунт потрапляло щороку до 2,2 тис. т цинку, 1,4 тис. т хрому, по 400 т кадмію і кобальту, 200 т купруму, 180 т плюмбуму тощо. Оскільки ґрунт – це складна система, в якій відбуваються численні фізичні, хімічні та біологічні процеси, може виникнути вторинне забруднення, бо відомо, що:

• плюмбум і кадмій підвищують токсичність вуглеводнів нафти;

• нітрати збільшують дію радіонуклідів;

- купрум спричинює посилення токсичності окремих пестицидів дитіокарбаматної групи.

Визначення залишкової токсичності ґрунту проводять за методом проростків. Його сутність полягає у пророщуванні насіння в досліджуваному (забрудненому) ґрунті і контрольному (чистому) та визначенні довжини надземної і кореневої систем, маси сухої речовини.

Експеримент проводять при постійній вологості ґрунту (70%) з використанням тест – рослин, насіння яких швидко проростає. Можна здійснити 3 варіанти досліджень:

• у ґрунт вносять речовину – забруднювач;

• порівнюють фітотоксичність чистого і забрудненого ґрунту;

• змішують забруднений і чистий ґрунт, фіксуючи зміну фітотоксичності.

Кількість паралельних дослідів – не менше трьох.