Методика виконання індивідуального завдання

Структура індивідуального завдання з курсу «Міжнародне приватне право»:

• теоретичне обґрунтування: викладаються базові теоретичні положень на основі яких виконується завдання;

• основні результати роботи: подаються можливі варіанти розв'язання ситуативного завдання за запропонованою схемою вивчення судових справ;

• список використаної літератури: вказуються джерела на основі яких було виконано роботу (не менше 5).

Моделювання ситуативних завдань з курсу “Міжнародне приватне право” передбачає складання та розв’язування студентами (курсантами) ситуативних завдань з окремої теми курсу.

Моделювання ситуативних завдань пропонується здійснювати по проблематиці особливої частини курсу. Спочатку студентам (курсантам) потрібно визначитися з тематикою індивідуального завдання.

Ситуативні завдання повинні базуватися на реальному фактичному матеріалі або бути наближені до реальної ситуації. Складання ситуативних завдань студентам (курсантам) пропонується здійснювати на основі судової практики з МПП чи життєвих ситуацій, які можна почерпнути з журнальних статей, газетних публікацій, Інтернету.

Студенти (курсанти) повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в сутності проблеми, запропонувати можливі варіанти її вирішення, обрати найкращі варіанти вирішення ситуацій та подати їх в формі експертної оцінки чи висновків.

Вивчення справ з іноземним елементом підпорядковано схемі, яка передбачає встановлення логічного зв'язку між окремими питаннями, які вимагають перевірки правильності їх постановки. Дотримання вказаної послідовності дає можливість студенту (курсанту), який вивчає судову практику в сфері МПП не допустити помилкових висновків та допомогти йому чітко визначити проблему, яка підлягає аналізу по конкретній справі.

Перед тим як перейти до аналізу практичного матеріалу, студенту (курсанту) необхідно з'ясувати чи обмежується вирішення поставленої задачі сферою матеріального права чи також необхідно розглянути питання юрисдикції. Так, при підготовці судового рішення (в формі експертної оцінки чи висновків) необхідно також перевірити територіальну і міжнародну підсудність суду. В цьому випадку вивчення справи починається з Частини I схеми. Якщо мова йде тільки про визначення матеріального права перевірку потрібно починати з визначення права, яке буде застосовуватися для вирішення справи (Частина II схеми). В будь якому випадку заключним етапом вивчення судової практики являється вирішення конкретних питань відповідно до норм права яке буде застосовуватися (Частина III схеми).

Схема вивчення судових справ у сфері міжнародного приватного права

I. Перевірка юрисдикції (міжнародної підсудності).

1. Міжнародні договори, визначити:

• міжнародні договори (дво- та багатосторонні), які мають відношення до справи;

• сферу їх застосування стосовно майна чи сторін справи;

• співвідношення даних договорів з іншими міжнародними договорами та загальними принципами міжнародного права.

2. Міжнародний цивільний процес, визначити:

• спеціальне процесуальне законодавство на національному рівні;

• діючі пророгаційні угоди;

• роль територіальної підсудності;

• розширення сфери дії компетенції суду у виключних випадках.

II. Визначення права, що буде застосовуватися.

1. Міжнародні договори.

2. Національне колізійне право, визначити:

• компетентну колізійну норму;

• проблеми пов'язані із застосуванням принципу “громадянства” (особи з подвійним громадянствам, апатриди, біженці);

• зворотнє відсилання та відсилання до права третьої країни (застосування іноземної колізійної норми).

III. Застосування компетентного матеріального права.

1. Неможливість визначення іноземного права.

2. Публічний порядок (заборона застосування іноземної правової норми; заміна її іншою правовою нормою).

Працюючи над обраною темою, студент (курсант) зобов'язаний періодично знайомити викладача з результатами своєї роботи. Він звертається, у разі необхідності, за консультацією, яка передбачає безпосереднє спілкування із викладачем та задовільняє індивідуальні потреби студента (курсанта).

Виконання індивідуального завдання завершується підготовкою письмової роботи.

Індивідуальне завдання повинно бути грамотно і акуратно написане від руки (формат сторінки А4 (297×210 мм) або за допомогою технічних засобів (текстовий редактор – Microsoft Word, формат сторінки А4 (297×210 мм), орієнтація – книжкова, шрифт – Times New Roman, розмір – 14; 1,5 міжрядковий інтервал; поля – 20 мм).

Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 10-12 форматних сторінок друкованого тексту або 15-17 сторінок написаних від руки.

Навчальний приклад. Спір про гонорар адвокату

Доктор Шлау, провідний адвокат м. Франкфурта, часто виконував доручення іноземних клієнтів. 4.02.1994 р. до нього звернулося французьке акціонерне товариство “Франс Сульє АТ” з адміністративним центром в м. Ліоні (в даному місті знаходиться правління АТ і зареєстрований статут) з проханням проконсультувати з приводу можливості створення власного виробничого філіала в Німеччині. З питання по вибору права сторони домовилися підпорядкувати спори з їх відносин німецькому праву. Вартість інвестицій складала 5 млн. німецьких марок.

Після того як доктор Шлау провів від імені свого клієнта переговори про заключення контракта і розробив правову сторону проекта, правління “Франс Сульє АТ” вирішило, виходячи із ділових міркувань, відмовиться від здійснення своїх інвестиційних планів. Тоді доктор Шлау виставив французькому АТ відповідно до Федерального закону про порядок оплати послуг адвокатів рахунок, який представляв собою суму його гонорара за проведену роботу. Французи вирішили, що розмір гонорара є завищеним, так як у Франції адвокати отримують погодинну оплату, і вирішили, що вони не готові оплатити рахунок.

Доктор Шлау хоче знати, чи може він подати позов проти “Франс Сульє АТ” в німецькому суді, зокрема в м. Франкфурт.