1.Розрахунок структурної схеми м тм

Тип сполучних ліній визначається економічними міркуваннями і технічними можливостями. Лінії між аналоговими районними автоматичними телефонними станціями (РАТС) використовуються з’єднувальні лінії (ЗЛ) однобічної дії і вибираються, виходячи з відстаней між станціями. Якщо довжина лінії до 1,5 км, то використовуються фізичні три дротяні лінії, якщо від 1,5 км до 8,0 км – фізичні двопровідні з’єднуючі лінії (ЗЛ) і якщо довжина більше 8,0 км, то ущільнені за допомогою системи передачі (СП) типу ІКМ.

ЗЛ між ЦСК і існуючими РАТС рекомендується використовувати однобічної дії, цифрові із швидкістю 2,048 кбіт/с. В цьому випадку на РАТС встановлюється комплект СП типу ІКМ для переходу від цифрового сигналу до аналогових.

З Л між цифровими станціями (ОПС) тільки цифрові типу Е1, двосторонньої дії. На рис.1.1 приведена структурна схема МТМ для місцевого зв’язку та для АМТС і вузла спеціальних служб (ВСС), який розташований у будинку РАТС-3 . ПС розташована у будинкуРАТС -2.

Р

иРисунок 1.1 – Структурна схема міської телефонної мережі

Нумерація абонентських ліній (АЛ) на МТМ залежить від числа РАТС і ємності мережі. Якщо ємність мережі не перевищує 80000 номерів, то нумерація п'ятизначна, у якій перша цифра визначає районну АТС. Нумерація в межах станції може бути типу «К-00-00»-«К-99-99» чи «К-11-11»-«К-00-00», де К - код РАТС. Якщо проектована ОПС має ємність більш 10000 номерів, то доцільно використовувати змішану нумерацію: шестизначну на ОПС, залишивши на існуючій мережі п'ятизначну нумерацію.

Ємність ОПС склад ається з ємності опорної станції рівних числу індивідуальних телефонних апаратів (ТА) і таксофонів. Нумерація для ЦСК робиться єдина.

Умовні позначення РАТС,ЗЛ,СП

2.Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

2.1.Категорії джерел навантаження

Відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень, у завданні прийнято три категорії:

• Абоненти ділового сектора – категорія 1;

• Абоненти квартирного сектора – категорія 2;

• Універсальні таксофони – категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріях для існуючої РАТС визначається залежно від час тки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу. Тому

(2.1)

де , - кількість абонентів по категоріям – квартирного та ділового секторів;

– частка абонентів квартирного сектора;

- кількість абонентів індивідуальних;

Число абонентів ділового сектора рівне різниці:

(2.2)

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів рівна:

_(2.3)

Знаючи число індивідуальних ТА можна визначаємо число абонентів ділового ( ) та квартирного сектора ( ) за формулами 2.1 та 2.2 тільки, заміняючи на .

Таблиця 2.1 Число ТА по категоріях для всіх станцій мережі

Код РАТС	Nі	Nд	Nк	Nт
РАТС-2	6000	600	5400	300
РАТС-3	8000	800	7200	180
РАТС-4	9000	900	8100	90
ОПС	13750	1375	12375	250
ПС	1850	185	1665	150

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН) (дивися додаток 3), інтенсивність навантажень на ЦСК визначаються за наступними формулами:

(2.4)

(2.5)

(2.6)

(2.7)

Розрахунок абонентських навантажень для ОПС:

Ерл

Ерл

Ерл

Ерл

Розрахунок абонентських навантажень для ПС:

Ерл

Ерл

Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-2:

Ерл

Ерл

Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-3:

Ерл

Ерл

Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-4:

Ерл

Ерл

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2. Розрахунок навантаження

ATC	Вихідні навантаження Ерл				Вх. Навантаження Ерл
РАТС-2	44,4	13,5	27	206,4	42	124,2	166,2
РАТС-3	59,2	180	16,2	255,4	56	165,6	221,6
РАТС-4	66,6	202,5	8,1	277,2	63	186,3	249,3
ОПС	101,75	309,38	22,5	433,63	96,25	284,63	380,88
ПС	13,69	41,63	13,5	68,82	12,95	38,3	51,25

Таблиця 2.3. Розрахунок міжнародного навантаження

ATC	Вихідні навантаження Ерл				Вх. Навантаження Ерл
ОПС	13,75	12,38	12,5	38,63	11	12,38	23,38