3.3. Визначення об’єму щорічного випуску садивного матеріалу декоративним розсадником для озеленення міста Охтирка

Наш декоративний розсадник має надати садивний матеріал для озеленення міста Охтирка яке відноситься до Лісової зони України. Щоб визначити потребу в садивному матеріалі, нам необхідно провести ряд обрахунків.

Проектоване число жителів в місті (тобто сума наявних жителів + приріст населення) на кінець розрахункового періоду (10 років) становить 60 тис. чол. Існуюча площа зелених насаджень міста 250 га. Густота посадки дерев 400 шт./га.

Розрахунок загальної площі зелених насаджень всіх видів до кінця розрахункового періоду проводиться за формулою:

S = n · a

де, a – норма зелених насаджень до кінця розрахункового періоду на одного жителя, становить 75 м²;

n – проектоване число жителів в місті, чол.

S = 60 000 · 75 = 4500000 = 450 га.

Приріст зелених насаджень на розрахунковий період становить:

S₂ = S – S₁

де, S₂ – площа нових зелених насаджень, га;

S₁ – площа наявних насаджень, га;

S – загальна площа зелених насаджень на розрахунковий період, га.

S₂ = 450 – 250 = 200 га.

Необхідна кількість саджанців дерев та чагарників для нового зеленого будівництва на розрахунковий період вираховується шляхом множення площі нових насаджень (S₂) на густоту посадки дерев (P_д) або чагарників (P_ч) на гектарі або довжину рядової посадки у кілометрах. При цьому слід враховувати ймовірний відпад саджанців, який для дерев становить приблизно 3% (В_д), а для чагарників – 10% (В_ч).

N_ч = (S₂ · P_ч) + В_ч = 200 · 800 · (1+10%: 100) = 17600 шт.

Щорічна потреба в посадковому матеріалі для створення нових насаджень з умовою, що об’єм робіт по озелененню буде щорічно однаковим, становитиме:

17600 : 10 = 1760 шт.

Декоративним посадковим матеріалом забезпечується не тільки нове будівництво, але й реставраційні та ремонтні роботи на існуючих зелених насадженнях. З врахуванням відпаду, необхідну кількість саджанців для ремонтних робіт можна розрахувати наступним чином:

N_р = (S₁ · P) + В

де, S₁ – площа всіх насаджень на кінець розрахункового періоду, га;

P – густота посадки дерев, шт./га;

В – відпад саджанців дерев, %.

N_р = (32 · 800 · (100+1)) / 100 = 25856 шт.

щорічна потреба в посадковому матеріалі на реставраційні та ремонтні роботи існуючих зелених насаджень, з врахуванням відпаду, становитиме:

25856: 10 = 2585 шт.

Сума щорічної потреби в садивному матеріалі для нового будівництва та ремонту і реконструкції існуючих насаджень складають загальну щорічну потребу в саджанцях декоративних порід, яка становить: 17600 + 2585= 20185 шт.

3.4. Розрахунок площі розмноження і дорощування дерев і чагарників в розсаднику. Підбір способу розмноження, схем посівів та посадок. Визначення корисної площі посівного відділення

У нашому розсаднику з площею 17 га є такі відділи розмноження:

• посівне відділення з площею 0,6 га

• відділення живцювання з площею 0,5 га

• три шкілки з загальною площею 3 га

У відкритому ґрунті посівних відділень розсадника більш поширена сівба насіння у посівні борозенки. Для сівби дрібного насіння з невеликою глибиною загортання посівні борозенки готуємо маркерами-котками шляхом втискування ґрунту, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висіваємо у посівні борозенки,які сошниками сівалок. В розсаднику застосовуємо вузькоборозенкові без грядкові стрічкові посіви (3-5 см), які проводимо за допомогою сівалок «Литва-25», СЛП-М. У стрічкових посівах насіння висіваємо у кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 6 рядів. Між посівами стрічками залишаємо проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку дорівнює 1,5 м. Використовуємо схему посіву з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-60 см.

Ялина звичайна як і більшість деревних, а також чимало трав'янистих рослин мають насіння, яке вимагає тривалої передпосівної підготовки. Це відповідає періоду спокою, що його мають рослини в зоні помірних широт. Щоб протягом період спокою насіння не втратило життєздатність, його утримують в умовах, близьких до природних. Насіння перемішують з піском чи торфом у пропорції 1:2, зволожують і засипають в ящики. Ці ящики зберігають при температурі не більше +5 °С у підвалі. Періодично, раз на 7-10 днів, субстрат в ящиках перемішують і, при потребі, зволожують. Цей процес носить назву стратифікація. Насіння стратифікують доти, доки воно не проросте. Для ялини це триватиме 30-120 днів. Якщо насіння не стратифікують, сходи з'являються на грядках через два, навіть три роки. Доведеться доглядати за пустими грядками весь цей час, а робити це значно складніше.

Норма висіву - це мінімальна кількість насіння у вагових одиницях,яку необхідно висіяти на 1м посівної борозенки чи на одиницю площі,щоб одержати максимальну кількість стандартних сіянців. Вона залежить від маси насіння, класу якості, виду і схеми посіву.

Норма висіву насіння деревних рослин залежить від ряду чинників. Найбільшою мірою насіння деревних рослин залежить від маси 1000 насінин; Із зростанням маси 1000 насінин норма висіву збільшується, і навпаки. Норма висіву ялини звичайної - 110 -130 насінин на 1 погонний метр рядка, 1000-1200 насіння на 1 м².

В шкілку висаджують в 2-3 річні сіянці з посівного відділення або такого ж віку укоріненні живці з відділення адаптування відділу розмноження. Схема посадки: між рослинами в ряду 30 см і 60 см міжряддя. На новому місці сіянці дорощують в середньому ще 4 роки. Саджанці, які досягли товарного ґатунку реалізують, а маломірні пересаджують в другу шкілку. Перешколювання хвойних рослин з однієї шкілки в іншу краще здійснювати у весняні строки. Пізні осінні пересаджування рослин з відкритою кореневою системою призводять до значних відпадів, тому проводити їх не доцільно.

Роботи по догляду за саджанцями ялини зводяться до своєчасного прополювання бур’янів і розпушування ґрунту підживлення рослин, заходи боротьби з шкідниками та хво­робами. Формування штамбу та крони у саджанців дерев більшості шпилькових порід не проводять.

Розділ 4. Агротехнічні заходи дорощування садивного матеріалу до товарного ґатунку.

Маточний відділ в розсаднику створюємо для організації виробництва вихідного матеріалу для якісного і кількісного забезпечення потреб массового розмноження деревних рослин. У маточному відділі закладаємо такі відділення: плантаційне(насіннєві,живцеві плантації); колекційне(експозиційна ділянка).

Насіннєві маточні плантації в маточних відділах створюємо з метою заготівлі безпосередньо на розсаднику насіння дерев,кущів у значних обсягах як для власних потреб, так і для реалізації іншим господарствам.

Живцеві маточні плантації служать для виробництва окремих видів садивного матеріалу вегетативного походження, а саме здеревянілих або напівздеревянілих стеблових живців, які слугують вихідним матеріалом для виробництва живцевих саджанців.

Для створення насіннєвих маточників кращими вихідним садивного матеріалу є відбірні великомірні саджанці з перевіреними сортовими ознаками. Найкращим садивного матеріалу для створення маточних плантацій є сіянці та саджанці насіннєвого походження. Плантації, закладені садінням сіянців та саджанців, стійкіші, довговічніші і продуктивніші, ніж створені садивного матеріалу вегетативного походження.

Висаджуємо рослини ранньою весною. Застосовуємо шахове розміщення саджанців з відстанню між рядами і в ряду 5м, а насіннєвих насаджень кущів – прямокутне з розміщеням садивних місць 2-3х1,5-2м.

Догляд за насіннєвими маточниками протягом їх експлуатації спрямований на утримання грунту плантаційній в чистому і розпушеному стані, проведенннея боротьби з хворобами та шкідливими і забезпечення близьких до оптимального для життєдіяльності рослин мінерального і водного режимів грунту шляхом систематичного підживлення та зрошення. Мінеральні добрива застосовують у вигляді підживлень під час догляду за маточниками.

При створенні кущових плантацій рослини розміщує мо за схемою між рядами 1-1.2 м і в ряду 0.4-0.5 м. Для кращого приживлювання та укорінення кореневої системи сіянців і саджанців перед садінням обробляємо ростовими речовинами.

Першорічний догляд за живцево-маточною плантацією включає своєчасне рознушування грунту, знищення бурянів, боротьбу із збудниками хвороб та шкідниками. Восени, у рік садіння, усі однорічні пагони материнських кущових шкідниками. Восени, у рік садіння, усі однорічні пагони материнських кущових рослин зрізуємо на висоті 4-5 см і підгорічні пеньки, а у дерев прирізаємо скелетні гілки. Ці заходи сприяють кращому укоріненню висаджених рослин та массовому утворенню нових пагонів.

У наступні роки, в осінньо-зимовий період, з материнських рослин нарізаємо однорічні пагони, які в подальшому (перед садінням для укорінення або на постійне місце) ріжемо на живці. При цьому наступні зрізи робимо на робимо на 2-4см вище попередніх.

Зрізані восени пагони звязуємо у пучечки по 50-100 шт. і у разі потреби до садіння зберігаємо у погребах.

Після 5-6 років заготівлі живців кущі омолоджуємо (зрізаємо усі пеньки і протягом року не експлуатуємо.

За правильної експлуатації середній вихід живців з одної маточної рослини становить: самшит – 10шт. Через 10-15 років проводимо поетапне оновлення маточних рослин

У маточному відділі декоративних розсадників заклалаємо колекційне відділення у вигляді експозиційної ділянки закладаємо з метою натурного показу та реклами прикладів різного цільового використання вирощування в розсаднику асортименту садивного матеріалу.

В колекційному відділенні проводимо сисмематичне підживлення рослин, своєчасне розпушування грунту та знищення бурянів, а також індивідуальний догляд за надземною частиною дерев і кущів.

Середній вихід живців з одного маточного дерева, наприклад з самшиту число живців з однієї маточної рослини виходить 30шт.

Розділ 5. Організація і охорона праці в розсаднику.

Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоло­віки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які прийма­ються в порядку організованого набору.

При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кіль­ка чоловік з числа пенсіонерів або школярів.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів широкого вжитку, рубок, догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехніч­ними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тим­часові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з мстою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудо­вих затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності пращ на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.

Обов'язкова умова преміювання- якісне виконання всіх технологічних опера­цій.

Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифі­кації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм ви­робітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у лісових розсадниках, які не звільнені від основної ро­боти, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку за­лежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Праця у розсадниках вимагає дотримання правил безпеки, передбачених для підготовки площі, основного та допоміжного обробітку ґрунту ґрунтообробними знаряддями, вантажно-розванта­жувальних операцій, роботи на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду та характеру виконуваної роботи у розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інстру­менти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загаль­ного призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, свердла, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопні плуги, скоби.

До роботи з цими машинами та знаряддями допускають осіб, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксу­ється в журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контро­люють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робітники, які зайняті ручною працею, забезпечуються справ­ним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.

При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у робочому стані, регулю­вати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керів­ництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і безпечне їх використання.

До роботи з пестицидами допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотриму­ватись правил особистої гігієни. Не можна в процесі роботи з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від робочих місць), знявши спецодяг, помивши руки з милом, обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою.

При використанні отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, парниках або при дезінфекції забороняється працювати без протигаза та спецодягу.

Обприскування полів гербіцидами починають уранці, за 30 хв. до сходу сонця, і продовжують до 9-10-ї год., щоб висхідні течії повітря не знесли гербіциди на посіви чутливих до них культур. Вечірні; обприскування здійснюють за 2-3 год. до заходу сонця. Температура повітря під час обприскування не повинна перевищувати +22 °С. швидкість вітру - 5 м/с. Після застосування отрутохімікатів протягом двох-трьох днів людям забороняється перебувати на цих об'єктах.