Лекція 6. Інтерфейси і адаптери дисплеїв

Питання:

1. Інтерфейси дисплеїв.

2. Адаптери дисплеїв.

3. Параметри відеосистеми.

Література: 1. Гук. М. Аппаратные засоби IBM PC. Пітер, 2005, з. 510-545.

1. Інтерфейси дисплеїв.

1.1. Загальна характеристика інтерфейсів дисплеїв.

В традиційній техніці кольорового телевізійного мовлення (PAL, SECAM або NTSC) відеосигнал безпосередньо несе інформацію про миттєве значення яскравості fн, а колірна інформація передається в модульованому вигляді на додаткових частотах fд . Таким чином забезпечується сумісність чорно-білого приймача, що ігнорує колірну інформацію, з кольоровим передаючим каналом.

fп

35МГц

f Мгц

fд1 =4,43Мгц fн=4,5МГц fд2=4,6 Мгц

Проте для виводу графічної інформації з високим дозволом жодна з традиційних мовних систем не підходить, оскільки вони мають істотно обмежену смугу пропускання колірних каналів (тобто мінімальних 35 Мгц, недосяжні). Для моніторів при високому дозволі можна використовувати тільки пряму подачу сигналу на входи відеопідсилювачів базових кольорів — RGB-вхід (Red Green Blue — червоний, зелений і синій).

Інтерфейс між відеоадаптером і монітором може бути як дискретним (з сигналами ТТЛ), так і аналоговим. В ході еволюції дискретний інтерфейс монохромних і перших кольорових моніторів CGA і EGA змінився популярним нині аналоговим інтерфейсом VGA, що забезпечує передачу великої кількості кольорів. Проте далі якість передачі аналогового сигналу перестала задовольняти потреби (з підвищенням частот розгортки і дозволу), що ростуть, і з'явився новий цифровий інтерфейс DVI. Для плоских дисплеїв з їх матричною організацією і відносно великою інерційністю осередків доцільно використовувати спеціалізований цифровий інтерфейс (Flat Panel Monitor Interface, але не DVI).

В сучасних адаптерах знову з'явилася можливість підключення стандартного телевізора через спеціальний конвертор сигналу. Для телевізійного інтерфейсу можливо забезпечення синхронізації від зовнішньої телевізійної системи (конвертора), що важливе для поєднання комп'ютерного відеосигналу із зовнішнім «телевізійним оточенням».

1.2. Дискретний інтерфейс rgb ttl

Перші монітори для PC мали дискретний інтерфейс з рівнями ТТЛ— RGB TTL. Для монохромного монітора використовували лише два сигнали — відео (включити/виключити промінь) і підвищеної яскравості. Таким чином, монітор міг відобразити три градації яскравості: хоча 22 — 4, «темний піксель» і «темний з підвищеною яскравістю» невиразні.

Вкл/Викл Монітор

Яскравість

В кольорових моніторах класу CD {Color Display) було по одному сигналу для включення кожного променя і загальний сигнал підвищеної яскравості. Таким чином, можна було задати 42 =16 кольорів.

R

G Монітор

B

Я

Наступний клас — поліпшений кольоровий дисплей ЕСD (Enhanced Color Display) мав дискретний інтерфейс з двома сигналами на кожний базовий колір. Сигнали дозволяли задавати одну з чотирьох градацій інтенсивності; загальна кількість кодованих кольорів досягла (22)3=26 = 64.

2 – два сигнали на один канал;

3 – три канали.

Сигнали RED, GREEN, BLUE і Red, Green, Blue позначають відповідно старші і молодші біти базисних кольорів.

R,r

G,g Монітор

B,b

Рядкова і кадрова синхронізація монітора здійснюється сигналами H.Sync і V.Sync. (Горизонтальна, Вертикальна синхронізації)