Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”

Процеси європейської інтеграції різних галузей життєдіяльності суспільств зумовлюють необхідність модернізації освітньої діяльності в контексті Болонського процесу. Досить масштабним завданням, яке передбачене Булонською декларацією, є запровадження системи академічних кредитів, аналогічної Європейській кредитно-трансфертній системі (ЕSTS). Саме її модна розглядати як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. Ця система (ESTSЇ стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм та передачі коштів вищим навчальним закладам інших країн.

Упровадження основних елементів системи академічних кредитів передбачає шість ключових позицій:

1. уведення двоциклового навчання;

2. запровадження кредитної системи;

3. контроль якості освіти;

4. розширення мобільності;

5. забезпечення працевлаштування випускників;

6. забезпечення привабливості європейської системи освіти.

Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти,я ка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. У навчальному посібнику пропонуються елементи кредитно-модульної системи вивчення предмета “Соціологія” як першої спроби реалізації Болонського процесу – входження в єдиний європейський простір системи соціологічної освіти. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість урахування всіх навчальних, наукових, творчих і методично-організаційних досягнень студента не лише як процесу репродуктивного та повноцінного виконання навчального навантаження, але й участь їх у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах та підготовка й захист есе, рефератів, дипломних і кваліфікаційних робіт на засадах само актуалізації, самовдосконалення та самореалізації власного інтелектуального потенціалу особистості.

Методи навчання: лекції; соціологічні дослідження, розв’язування творчих завдань, робота в інформаційній мережі Інтернет; складання графічних схем, таблиць.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточний контроль; оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання; підсумкова контрольна робота.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи; ілюстративні матеріали у вигляді таблиць.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий покажчик	Оцінка в національній шкалі		Оцінка ECTS
90 – 100	ЗАРАХОВАНО	Відмінно (5)	А (відмінно)
82 – 89		Добре (4)	В (добре)
75 – 81			С (добре)
68 – 74		Задовільно (3)	D (задовільно)
60 – 67			E (задовільно)
35 – 59	НЕ ЗАРАХОВАНО	Незадовільно (2)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1 – 34			F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

Максимальний рейтинг студента протягом семестру складає 100 балів. Дисципліна може бути зарахована, якщо студент отримав 60 і більше балів. Студент може бути звільнений від підсумкового екзамену з оцінкою "задовільно" – при 60 – 74 набраних балах, "добре" – при 75 – 89 балах, "відмінно" – при 90 – 100 балах.

Орієнтовна оцінка видів навчальної діяльності студентів в рейтингові системі дисципліни „Соціологія”

№ п/п	Вид навчальної роботи	Оціночні бали	Всього
Обов’язкові
1.	Відвідування лекцій	1	14
2.	Відвідування семінарських занять	1	6
3.	Виступ на семінарських заняттях	3	18
4.	Участь в обговоренні проблемних питань та дискусіях під час семінарських занять	0,5	3
5.	Доповнення відповіді	0,5	3
6.	Виконання і захист завдань для самостійної роботи	1	6
7.	Виконання модульної контрольної роботи	5	10
	В сумі:	60
Додаткові на вибір студента
8.	Підготовка реферату (з виступом)	5	10
9.	Підготовка реферату (без виступу)	3	6
10.	Підготовка індивідуального завдання і вчасний звіт по ньому	15	15
11.	Виступ з доповіддю на науковій конференції	5	5
12.	Електронна версія конспекту з курсу лекцій, дискета та роздруківка	4	4
	В сумі:	40
	Всього:	100

Кожен з тематичних модулів передбачає такі форми контролю:

• поточний контроль;

• підсумкову контрольну роботу;

• контроль за індивідуальним науково-дослідним завданням;

• контроль за самостійною роботою.

Загалом на тестуванні й іспиті (заліку) студент повинен:

• демонструвати знання про становлення та розвиток соціології;

• обґрунтовано репрезентувати отримані знання;

• інтерпретувати і впроваджувати нову інформацію у відповідний контекст

• демонструвати розуміння загальної структури соціологічного знання і його зв’язки з іншими галузями наукового пошуку;

• демонструвати розуміння і застосовувати методи критичного аналізу й розвитку соціологічної теорії;

• адекватно застосовувати предметно відповідні методи і технології;

• демонструвати розуміння якості наукового дослідження в цій галузі;

• репрезентувати розуміння соціального експерименту і перевірки наукових теорій та концепцій.

1 Ряд сучасних українських соціологів, зокрема. В. Городяненко, навпаки, вважають провідним елементом соціальної структури суспільства соціальні інститути – економіка, політика, наука, освіта, сім’я, оскільки саме вони зберігають і підтримують існуючі в суспільстві соціальні зв’язки і відносини.

391