23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації

Вибір методів статистичного аналізу визначається, звичайно, двома основними передумовами:

1. Характером отриманих даних (форма емпіричної інформації, яка зафіксована в анкетах, бланках інтерв’ю);

2. Видом обробки емпіричної інформації (звіт про проведене соціологічне дослідження, наукова стаття, інформація для засобів масової комунікації тощо). У цілому існують два найважливіші типи методів статистичного аналізу, призначені для розв’язання основних дослідницьких завдань: 1) представлення (опис) даних; 2) вимір зв’язків та залежностей між даними.

Вибір конкретної процедури статистичного аналізу даних за результатами соціологічного дослідження залежить від типу шкали – номінальна, порядкова (рангова, інтервальна), метрична, – який характеризує міру репрезентації дискретності – неперервності досліджуваної ознаки .

На думку Н.В.Паніної, розпочинаючи вибір статистичних методів, соціолог повинен:

1. визначити рівень аналізу, який він буде проводити (описовий, пояснювальний), керуючись формою кінцевого продукту (підсумкового документа за результатами дослідження);

2. обрати конкретні статистичні процедури щодо кожного пункту анкети, керуючись типом шкали, яку презентує структура відповідей на поставлене в анкеті запитання.

Узагальнення даних розпочинається з процесу формування ряду розподілень, що має вигляд відповідно оформленого запису підрахунку кількості респондентів, які вказали на той чи інший варіант відповіді на поставлене в анкеті запитання. Узагальнені дані по кожному пункту анкети мають назву “змінні” у контексті статистичного аналізу. Соціолог може проводити аналіз по кожній окремо взятій змінній; може проводити аналіз по двох змінних і більше та показувати зв’язок між ними. Коли дослідник аналізує результати відповідей на одне, окремо взяте запитання анкети, такий вид аналізу має назву одновимірний, коли включає до аналізу дві змінні і встановлює характер зв’язку між ними, такий вид аналізу має назву двовимірний, коли встановлюється характер зв’язків між кількома змінними, такий вид аналізу має назву багатовимірний.

Більш докладний опис математичних засад статистичних процедур, а також математичних викладень одержання основних формул розрахунків відповідних коефіцієнтів можна здобути у спеціальній літературі.

?	Питання для самоперевірки та контролю

1. Назвіть основні методи соціологічного дослідження. Дайте їм коротку характеристику.

2. Назвіть переваги і недоліки різних методів збору інформації.

3. У чому полягають особливості конвент-аналізу?

4. Яка роль та місце інтерпретації основних понять у програмі соціологічного дослідження?

5. У чому особливості використання методів соціологічного дослідження?

6. Якими методами збору первинної соціологічної інформації Ви скористаєтесь для аналізу виборчої кампанії до владних структур?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Андреенков В.Г. Сотникова Г.Н. Телефонное интервью. – М.: Наука, 1989.

2. Большой толковый словарь. (COLLINS). – М.: BERE-АСТ, 1999. – Т.2.

3. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. – М.: Наука, 1989.

4. Волович В.И. Надежность информации в социологическом исследовании. – К.: Наук.думка, 1974.

5. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. – М.: Прогресс, 1976.

6. Гречихин Г.Л. Лекции по методике и технике социологических исследований. – М.: Изд-во МГУ, 1988.

7. Давыдюк Г.П. Прикладная социология. – Минск: Вышейш.шк.,1979.

8. Докторов Б.З. О надежности измерения в социологических исследованиях. – Л.: Наука, 1979.

9. Здравомыслов А.Г. Методология и процедуры социологических исследований. – М.: Мысль, 1969.

10. Как провести социологическое исследование / Под ред. М.К.Горшкова, Ф.Э.Шереги. – М.: Политиздат, 1990.

11. Кокрен У. Методы выборочного исследования. – М.: Прогресс,1976.

12. Математические методы анализа и интерпретации социологических данных. – М.: Наука, 1989.

13. Морено Дж. Социометрия. – М.: Изд-во иностр. лит., 1958.

14. Ноэль Э. Массовые опросы: введение в методику демоскопии. – М.: Прогресс, 1978.

15. Паниотто В.И. Качество социологической информации (методы оценки и процедура обеспечения). – К.: Наук. Думка, 1986.

16. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. – К.: Наук. Думка, 1982.

17. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. – К.: Наук. Думка, 1996. – 232 с.

18. Рабочая книга социолога. – М.: Наука, 1983.

19. Рукавишников В.О., Паниотто В.И., Чурилов Н.Н. Опросы населения. – М.: Наука, 1984.

20. Савельєв В.П. Методичні рекомендації до вивчення теми “Методологія і методика соціологічних досліджень”. – К., 1990. – 20 с.

21. Саганенко Г.И. Надежность результатов социологических исследований. – Л.: Наука, 1983.

22. Современная западная социология: Словарь. – М.: Политиздат, 1990.

23. Социологический энциклопедический словарь / Под ред. Г.В.Осипова. – М., 1998.

24. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І.Воловича. – К.: Укр. центр.духовної культури, 1998.

25. Статистические методы анализа информации в социологических исследованиях. – М.: Наука, 1979.

26. Типология и классификация в социологических исследованиях. – М.: Наука, 1982.

27. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования. – К.: Наук. думка, 1986.

28. Экспертные оценки в социологических исследованиях. – К.: Наук.думка, 1990.

29. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М.: Наука, 1986.

30. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Наука, 1998.

Лекція

24

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ТА ІНДИКАТОРІВ

• Що таке показники індикатори

• Якими є методологічні засади формування

системи показників

• Яка роль соціального моніторингу