
- •“Кондор”
- •Передмова
- •1.1. Предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічного знання
- •1.3. Функції соціології
- •1.4. Соціологія в системі суспільних наук
- •2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
- •Історія розвитку соціологічної думки
- •2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
- •2.3 Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
- •2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
- •3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція о. Конта
- •3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології хіх ст.
- •3.3. Соціальна теорія марксизму
- •3.4. Розвиток соціології наприкінці
- •4.1. Провідні школи сучасної соціології.
- •4.2. Основні напрямки сучасної соціології
- •Структурний функціоналізм
- •Теорії соціального конфлікту
- •Концепція соціального обміну
- •Феноменологічна соціологія
- •Символічний інтеракціонізм
- •5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні
- •5.2. Початки української соціології
- •5.3. Розвиток української соціології в хх ст.
- •Суспільство як соціальна система
- •6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
- •6.2. Суспільство як соціальна система
- •6.3. Типологізація суспільств
- •7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціальна структура сцспільтсва
- •Мал. 2. Соціальна структура суспільства
- •7.2. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства
- •7.3.Теорії соціальної нерівності
- •Теорія класів
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Стратифікаційна модель ф. Вурма
- •Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
- •7.4. Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна мобільність
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •8.2. Класифікація та функції соціальних інститутів
- •8.3. Основні риси соціальних організацій
- •8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
- •9.1. Суть соціальної дії
- •9.2. Соціальні зв’язки і соціальні відносини
- •9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •9.4. Система соціального контролю
- •10.1. Природа, сутність та причини соціальних змін
- •10.2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •10.3. Соціальні рухи і їх типи
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •11.1. Поняття культури в соціології
- •11.2. Структурні елементи та форми культури
- •12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- •12.2. Політика як соціальний інститут
- •Структура і функції політики
- •12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів
- •Соціологія влади
- •Соціологія держави
- •Соціологія політичних партій і партійних систем
- •13.1. Предмет соціології релігії та історія її розвитку
- •13.2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції
- •13.3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи
- •14.1. Предмет соціології особистості та її основні проблеми
- •14.2. Структурні елементи особистості
- •14.3. Соціалізація особистості
- •15.1. Предмет, об’єкт і функції соціології праці
- •15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
- •15.3. Основні категорії соціології праці
- •15.4. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •16. 1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
- •16.2. Концептуальні підходи до вивчення етносів
- •16.3. Нація як предмет дослідження етносоціології
- •16. 4. Етносоціальні процеси
- •16.5. Сучасні етносоціальні процеси в Україні та захист прав національностей
- •Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою
- •17.1. Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї
- •17.2. Шлюб та сім’я: поняття, сутність, типологія Слово “шлюб” бере початок від давньослов’янського “сълюб” – урочиста обіцянка. “Слюбитись” – означає домовитись.
- •17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •18.1. Суть гендерної соціології та її категоріальний апарат
- •18.2. Основні напрямки гендерних досліджень
- •18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
- •19. 1. Соціально-територіальна структура суспільства
- •19.2. Соціологія міста: сутність, проблеми, основні поняття.
- •19.3. Соціальні процеси в містах
- •Соціологічні дослідження
- •20.1. Соціологічні дослідження в структурі соціологічної науки
- •20.2. Методологічні підходи до вивчення об’єкта досліджень
- •22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
- •22.2. Вірогідні вибіркові дослідження
- •Мал. 4. Розмір вибірки та відсотки дисперсії
- •22.3. Районовані вибіркові дослідження
- •22.4. Гніздовий відбір одиниць аналізу
- •22.5. Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження
- •22.6. Квотна вибірка
- •2.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
- •Проста номінальна шкала
- •Порядкова шкала
- •Метрична шкала
- •23.1. Вивчення документів
- •Контент-аналіз документів
- •Вимірювання та кодування інформації в тексті
- •23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •23.3. Опитування в соціологічному дослідженні Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації
- •Інтерв’ю
- •Телефонне інтерв’ю
- •Фокусоване групове інтерв’ю
- •23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
- •23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації
- •24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади
- •24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників
- •Ііі. Соціально-політична галузь:
- •Vі. Рекреаційно-культурна галузь:
- •Vіі. Галузь міжособистісних стосунків:
- •Vііі. Особистісна галузь (риси особистості):
- •Іх. Блок показників ефективності навчально-виховного процесу освітнього закладу можна презентувати так:
- •Глосарій
- •Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”
- •Шкала оцінювання знань
23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
Експертиза (від лат. expertu – досвідчений) являє собою процедуру, яка складається з трьох етапів:
вивчення (дослідження) проблеми (об’єкта);
оцінювання проблеми (об’єкта) за наперед узгодженою методикою та критеріями;
вмотивовані оцінки, висновки та рекомендації щодо проблеми (об’єкта).
Експертиза дозволяє:
1) надати глибокий аналіз процесу, конкретної дії, діяльності;
2) визначити оцінки дієвості певних дій, прийомів, способів;
обґрунтувати висновки здійсненої експертизи.
Експертизу здійснює група (колегія) експертів – група спеціалістів чи довірених осіб. Група (колегія) експертів може бути призначена офіційним шляхом, обрана спільнотою або, зрештою, спонтанно самоорганізована, навіть самоназвана.
Чим відрізняється соціальна експертиза від наукової, інженерно-технічної, медичної, судової та інших видів експертиз? По-перше, будь-яка програма чи проект, навіть суто інженерно-технологічного характеру, мають соціальні наслідки їх реалізації.
Соціальна експертиза – це експертна процедура оцінки, аналізу та прогнозу соціальних аспектів будь-якої ситуації, оцінка, аналіз і прогноз соціальних наслідків програм і проектів, що розробляються та впроваджуються, а також рекомендації щодо запобігання або подолання негативних наслідків.
Соціальна експертиза – це специфічний діалог між замовниками і експертами, у процесі якого здійснюється уточнення, поглиблення знань про об’єкт та чинники, які впливають на нього.
Соціальна експертиза має забезпечити гармонізацію соціальних відносин, викорінення соціальних конфліктів.
Соціальна експертиза – це не арбітраж, а процес більш широкого осмислення об’єкта експертизи.
Соціальна експертиза звичайно здійснюється в умовах неповної інформації про проект, а отже, і про наслідки його втілення. Водночас вона повинна враховувати всі аспекти проекту: правові, організаційно-адміністративні, екологічні, інженерно-технічні тощо. Соціальну експертизу належить розпочинати з початком розробки проекту і супроводжувати об’єкт експертизи на всіх етапах проектування.
Соціальна експертиза – це оцінка проекту соціокультурних знань колегією експертів, що складається з етнологів, антропологів, психологів, культурологів, соціологів тощо. Тим самим осмислення об’єкта поширюється на соціокультурну сферу, акценти проектування зміщуються в бік якісних соціокультурних критеріїв, що безпосередньо пов’язано з виживанням людства.
Позитивом методу є: а) невелика група експертів (20-30 чол.) за досить короткий термін надає кваліфіковану оцінку; б) група експертів може визначити напрямки вирішення проблеми; в) експерти формулюють прогноз перебігу дії, явища, процесу.
Біографічний метод у соціології – сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях та процесах. Обирається принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти, виходячи з їх власної суб’єктивної перспективи. Цей принцип включає використання як основного джерела збору інформації структурованого дослідницького інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді. Дослідник може заохочувати появу особистих документів (прохання написати автобіографію, спогади, дати інтерв’ю) або використати ті, що вже існують (попросити для аналізу листи, щоденники, альбоми родинної хроніки, мемуари тощо).
Біографічні дослідження спрямовані на пошук типового стосовно індивідуальних та групових ситуацій, зв’язків між індивідуальними біографіями та значними подіями суспільного життя. Посилюється інтерес до способів конструювання індивідом біографії, розробляється техніка мінімізації впливу на нього ситуації дослідження. Так, набувають поширення конкурси мемуарів серед різних соціальних груп населення, як нова соціокультурна традиція в суспільстві. З іншого боку, популярність біографічного методу зменшується, він відіграє лише ілюстративну роль.
Подальший розвиток біографічного методу полягає у використанні методів семантичного й соціолінгвістичного аналізу при проведенні вільних біографічних інтерв’ю.