23.1. Вивчення документів

Одним із найбільш вживаних методів збору соціальної інформації виступає метод аналізу документів.

Документи можуть мати вид рукописного варіанту, друкованого тексту, магнітного чи відеозапису, а також фотографій, малюнків та інших графічних знаків..

За формою фіксації документи можна поділити на:

1. Письмові (особисті щоденники, листи, конспекти, протоколи, журнали організацій та установ, звіти, програми концертів та інших творчих акцій, довідки тощо).

2. Статистичні матеріали (статистичні довідники, звіти та інша інформація, яка викладена у формалізованому варіанті).

3. Іконографічна інформація (кіно- і фотодокументи, картини, відео сюжети, малюнки, написи тощо).

4. Фонетичні документи (магнітні записи спогадів, бесід, інтерв’ю, записи виступів фахівців тощо).

Документи поділяються на особисті і громадські, офіційні та неофіційні. У кожному соціологічному дослідженні існує проблема використання документа з достовірною інформацією. Тому, приступаючи до проведення дослідження, потрібно визначити документи, які підлягають вивченню та порівнянню щодо наявності надійної в них інформації. Вибір документа залежить повною мірою від мети та завдань дослідження, а також від повноти висвітлення проблеми в ньому та від завдань, поставлених перед автором підготовленого документа.

При використанні документів важливо володіти методами їх вивчення та аналізу.

Існують традиційні методи аналізу та формалізовані (контент-аналіз). У контент-аналіз входить знаходження співвідношення різних елементів тексту (рубрик та сюжетів) із загальними обсягами інформації в документі, семантична значимість понятійного апарату, ясність комунікативного задуму тощо. Більш повніше з методикою аналізу документів можна ознайомитися в спеціальній літературі.

Контент-аналіз документів

Контент-аналіз – це спосіб збору інформації та аналізу змісту тексту. За допомогою “контент-аналізу” можна вивчати семантику слів, малюнків, символів, понять, тематики телевізійних сюжетів, радіопередач та інших повідомлень, які можуть бути об’єктом комунікації.

Слово “текст” може репрезентувати елементи, які створюють комунікативний простір (щось надруковане, потім відтворене реципієнтом або передане по конкретному каналу інформації). Даний комунікативний простір може мати характер процесу взаємодії, форму друкованого засобу інформації – газети, журналу чи статті, оголошення, тексту виступу на зібранні, офіційного документу (програма кандидата в народні депутати, кінофільму, відеозапису, тексту пісні, фотографії, реклами, етикетки чи твору мистецтва).

Для отримання кількісних показників змісту тексту дослідник використовує об’єктивний підрахунок та систематично фіксує отримані дані. Такі дії часто називають “текстовим кодуванням”. У контент-аналізі існують поряд із якісними характеристиками інтерпретації тексту, також кількісні дані про зміст конкретного тексту.

До позитивів контент-аналізу можна віднести надійність отриманої інформації, яка має характер латентного впливу на читача або глядача. У даному випадку конкретний текст чи зміст телевізійної або радіо передачі аналізує дослідник, який діє самостійно та незалежно від творців комунікативного повідомлення та не впливає на процес комунікації. Адже перегляд телепередач, слухання радіопрограм, читання газет, журналів відбувається у персоніфікованому вигляді.

Контент-аналіз дозволяє дослідникові визначити ефективність джерел інформації (засобів комунікації): книг, статей у друкованих засобах масової інформації, кінофільмів, телесюжетів за допомогою підрахунків одиниць аналізу змісту комунікативного повідомлення (кількість передач, позитивних чи негативних значень, загальна площа тексту та співвідношення його елементів, символів).

Використання контент-аналізу дозволяє певною мірою проводити “незалежний” експеримент зі змістом повідомлення та розглянути його за допомогою методів, які відрізняються від звичайного читання книги або перегляду телевізійної програми.

Контент-аналіз дозволяє порівнювати зміст багатьох документів та аналізувати за допомогою кількісної методики (наприклад діаграм, таблиць). Крім того, його можна використовувати тоді, коли потрібно визначити елементи, які приховані від зовнішнього спостереження.

Скажімо, як часто з’являються у рекламі представниці жіночої статі чи інших демографічних, етнічних груп (пенсіонери, діти, негри та інші представники). Але такі спостереження частіше відбуваються несвідомо, мимоволі. Контент-аналіз дозволяє документально, за допомогою об’єктивних, кількісних методів (індикаторів) підтвердити здогади дослідника істинними, точними результатами на основі дослідження тексту.

Контент-аналіз передбачає формування вибірки, чітке вимірювання та дефініції абстрактних конструкцій (незалежних спонтанних елементів, наприклад, вплив днів тижня чи релігійних свят на характер перегляду телевізійних передач, читання газет, слухання радіопрограм тощо). Найбільш складним етапом у здійсненні контент-аналізу є процес кодування та обробки зібраної інформації на комп’ютері. Адже статистична обробка текстуальних елементів – процедура надто багатозначна та багатоелементна.

Потрібно зазначити, що в наукових дослідженнях контент-аналіз використовується вже понад сто років. Галузі його використання надто широкі – література, історія, журналістика, політичні науки, освіта, психологія, соціологія. Ще в далекому 1910 році на засіданні Німецького соціологічного товариства Макс Вебер закликав використовувати контент-аналіз для аналізу газетних текстів.

У цілому контент-аналіз використовують у різних галузях та напрямках по-різному.

Так, наприклад, у визначенні соціальної атмосфери попередніх років можуть слугувати результати вивчення тематики та змісту текстів популярних пісень, приказки та інші елементи народної творчості, аналіз релігійної символіки, яка використовується у службах різних конфесій. Вивчаються тенденції, які відображаються в газетних публікаціях, аналізуються ґендерні стереотипи у підручниках та навчальних посібниках (малюнки або графіки з посиланнями на статеві відмінності та ґендерні очікування у виконанні соціальних ролей), фіксується частота виступів людей різних рас та представників різних етнічних груп у телевізійних роликах для реклами, стиль та зміст пропаганди у роки війни, обкладинки популярних журналів, особливості записів самогубців, тематика оголошень та ґендерні відмінності у бесідах, персонажі казок, байок, пісень, анекдотів тощо. Матеріалом для контент-аналізу можуть слугувати також фотографії аматорів та професіоналів щодо презентації представників демографічних груп населення, елементи одягу, написи на столах в аудиторіях, частота використання ненормативної лексики, професійний жаргон тощо. Необхідно підкреслити, що контент-аналіз використовується як доповнюючий метод отримання інформації.

Разом з тим контент-аналіз варто використовувати в дослідженні проблем трьох типів:

а) для аналізу великих за обсягом текстів (наприклад, газет за декілька років) з використанням вибірки та ускладненим кодуванням;

б) коли проблема повинна досліджуватися на “відстані”. Наприклад, у вивченні історичних документів, мемуарів чи радіопередач інших держав. Контент-аналіз також дозволяє визначити характерні особливості бесід у жіночих та чоловічих групах. Усупереч уявленням чи створеним стереотипам, наприклад, у жіночих групах акценти існують на міжособистих та соціальних відносинах, у чоловічих – більше часу використовується для розкриття досягнень або розкриття популярних тем, які пов’язані з різними видами сміливості, рішучості чи агресії тощо. Зрозуміло, що такі проблеми потребують конкретних досліджень за допомогою контент-аналізу.

в) з допомогою контент-аналізу можна відшукати в тексті такі повідомлення, які майже неможливо побачити “звичайним” поглядом. Адже творець тексту або його читач не завжди знаходить всі теми, проблеми, які розглядаються в самому тексті. Так, автори книг з малюнками для малюків часто-густо підсвідомо зображають дітей у ситуаціях, які відтворюють традиційні стереотипи у стосунках між хлопчиками і дівчатками (статеві або ґендерні відмінності – підкріплення соціальних очікувань). Тому контент-аналіз дозволяє неупереджено визначити високий рівень ґендерної стереотипізації. Або, наприклад, вивчення фотографій попередніх часів та сюже­тів, які зображені на них. Це також полігон для неординарних висновків з досить високою мірою ймовірності.