Метрична шкала

Метричні шкали дозволяють зафіксувати величину інтервалу між різними пунктами. На жаль, метричні шкали дуже рідко використовуються в соціологічних дослідженнях. Адже головна складність у побудові такої шкали – обґрунтування рівності або різниці і дистанції між різними пунктами.

Найбільш поширений прийом встановлення рівності інтервалів – використання методу “експертів-суддів”. Насамперед, відбираються близько 50 арбітрів, які повинні вирішити, якою мірою судження, які потрібно оцінити позитивно (або негативно), характеризують даний предмет.

Потім готуються картки з різними оцінками суджень про певний захід у вузі з метою побудувати шкалу оцінок ставлення до нього. Це можуть бути судження такого характеру:

“Мені сподобалося, було досить цікаво”, “Я дізнався(лася) про новини, які корисні для мене”, “Було досить нецікаво”, “ Якби я знав (знала) заздалегідь про цей захід, я б краще надала (надав) перевагу іншим заняттям”, “Жаль, що мої друзі не були на цьому заході”, “На мою думку, час пройшов майже непомітно”, “Запитайте мене, про що я дізнався (дізналася), я не зможу сказати”, “ В мене дуже багато справ для вирішення, тому мені жаль часу, який можна було потратити на інші заняття”, “Це було досить корисно для мене”, “Жаль, що такі заходи бувають не часто”, “У порівнянні з іншими заходами це було найкраще”…

Завдання експертів полягає в тому, щоб визначити у запропонованій шкалі, наскільки те чи інше судження свідчить про позитивне (негативне) ставлення до заходу. Зазвичай використовують шкалу, яка складається з 11 пунктів (така шкала, на думку В.О.Ядова, найбільш раціональна) [12, с. 41]. Потім судді спочатку аналізують судження, які вони вважають досить “позитивними”, і розташовують у групу під номером 1, а найбільш “негативні” – в групу з числом 11, решта – ближче або далі від полюсів (1^{……………}11). У відповідності до найбільшої згоди та подібності оцінок суддів відбираються судження респондентів, які можна використати для побудови шкали. Судження, які викликають найбільші розходження оцінок експертів, для побудови шкали не використовуються.

Після відбору суджень, які отримали найбільш подібні оцінки (наприклад, 5-8), створюється шкала, яка складається з 11-бальних оцінок. На основі таких оцінок кожного судження, яке було вибране завдяки мінімальним розходженням в оцінках про нього, воно отримує “ціну” на шкалі з 11 пунктів. “Ціна” судження встановлюється як “середня оцінка суддів”, яка практикується на спортивних змаганнях. Оцінки суджень можуть мати вираз не тільки цілих чисел, але й дробових, наприклад, 2,7; 5,5; 8,6 і т.д.

При опитуванні експерт повинен повідомити, які судження він підтримує, а з якими не погоджується. Сума балів за визначеними судженнями, поділена на загальне число суджень, показує шкальну оцінку позиції кожного опитаного. Наприклад, якщо приймаються судження з “оцінками” 6,7; 8,4 та 9,1, загальна оцінка шкали відношення даної людини буде становити: 6,7 + 8,4 + 9,1: 3 = 24,2: 3 = 8,7.

Кожна шкала повинна мати відповідну обґрунтованість, надійність та стійкість отриманої інформації.

Обґрунтованість шкали визначається адекватністю способів, які допомагають отримати заплановану згідно з програмою інформацію у відповідності до завдань та гіпотез дослідження.

Надійність шкали залежить від стійкості отриманої інформації; тобто, при повторенні процедури збору інформації отримуються аналогічні розподілення відповідей. Зрозуміло, що можлива дисперсія (відхилення) у відповідях, але вона повинна бути мінімальною. Надійність отриманих даних залежить також від ступеня точності та правильності вимірювання вихідної інформації. Правильність визначається завдяки критерію відсутності систематичної помилки, зміщення у певну сторону або, наприклад, наявності пропусків у відповідях на запитання анкети. Якщо респонденту запропонувати 5 варіантів відповіді на певне запитання, але жоден варіант “не працює” у пілотажному дослідженні, потрібно змінити формулювання запитання або поміркувати над створенням шкали, яка повинна бути адекватна цілям, завданням, гіпотезі дослідження та фіксувати об’єктивну й надійну соціальну інформацію.

?	Питання для самоперевірки та контролю

1. Що таке вибірка? Яке її значення у проведення соціологічного дослідження?

2. Які бувають варіанти вибірки? Охарактеризуйте їхні переваги недоліки.

3. Які особливості побудови вибіркового дослідження?

4. Яким чином вимірюються соціальні характеристики респондентів у соціологічному дослідженні?

5. Оберіть найоптимальніший на Вашу думку варіант вибірки. Назвіть ситуації, у яких доцільно проводити обраний Вами варіант вибіркового дослідження.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: Соціологічний вимір. – К.: УІСД, 1998.

2. Городяненко В.Г. Социологический практикум. Учебно-методическое пособие. – К.: Академия, 1999. – 160 с.; Попова І.М. Соціологія. – К., 1996.

3. Как провести социологическое исследование / Под ред. М.К.Горшкова, Ф.Э.Шереги. – М.: Политиздат, 1990.

4. Кушерець В.І. Полторак В.А. Вибори до Рад: громадська думка. – К., 1990.

5. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К.: Наукова думка, 1996.

6. Паниотто В.И. Качество социологической информации: Методы оценки и процедуры обеспечения. – К.: Наукова думка, 1986.

7. Рабочая книга социолога. – М.: Наука, 1983.

8. Развитие сельских поселений (лингвистический метод типологического анализа социальных объектов) / Под ред. Т. И. Заславской, И. Б. Мучника. – М.: Статистика, 1977.

9. Саганенко Г.И. Надежность результатов социологического исследования / Под ред. В.А.Ядова. – Л.: Наука, 1983.

10. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000.

11. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования. – К.: Наукова думка, 1986.

12. Ядов В.А. Социологическое исследование: Методология, программа, методы. – Самара: Изд-во Самарский ун-т, 1995.

Лекція

23

МЕТОДИ ЗБОРУ, ОБРОБКИ АНАЛІЗУ ТА ІНТЕРПРИТАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

• Які є методи збору, обробки та аналізу

соціальної інформації

• Як проводити опитування

• Що теке контент-аналіз