- •“Кондор”
- •Передмова
- •1.1. Предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічного знання
- •1.3. Функції соціології
- •1.4. Соціологія в системі суспільних наук
- •2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
- •Історія розвитку соціологічної думки
- •2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
- •2.3 Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
- •2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
- •3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція о. Конта
- •3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології хіх ст.
- •3.3. Соціальна теорія марксизму
- •3.4. Розвиток соціології наприкінці
- •4.1. Провідні школи сучасної соціології.
- •4.2. Основні напрямки сучасної соціології
- •Структурний функціоналізм
- •Теорії соціального конфлікту
- •Концепція соціального обміну
- •Феноменологічна соціологія
- •Символічний інтеракціонізм
- •5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні
- •5.2. Початки української соціології
- •5.3. Розвиток української соціології в хх ст.
- •Суспільство як соціальна система
- •6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
- •6.2. Суспільство як соціальна система
- •6.3. Типологізація суспільств
- •7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціальна структура сцспільтсва
- •Мал. 2. Соціальна структура суспільства
- •7.2. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства
- •7.3.Теорії соціальної нерівності
- •Теорія класів
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Стратифікаційна модель ф. Вурма
- •Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
- •7.4. Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна мобільність
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •8.2. Класифікація та функції соціальних інститутів
- •8.3. Основні риси соціальних організацій
- •8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
- •9.1. Суть соціальної дії
- •9.2. Соціальні зв’язки і соціальні відносини
- •9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •9.4. Система соціального контролю
- •10.1. Природа, сутність та причини соціальних змін
- •10.2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •10.3. Соціальні рухи і їх типи
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •11.1. Поняття культури в соціології
- •11.2. Структурні елементи та форми культури
- •12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- •12.2. Політика як соціальний інститут
- •Структура і функції політики
- •12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів
- •Соціологія влади
- •Соціологія держави
- •Соціологія політичних партій і партійних систем
- •13.1. Предмет соціології релігії та історія її розвитку
- •13.2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції
- •13.3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи
- •14.1. Предмет соціології особистості та її основні проблеми
- •14.2. Структурні елементи особистості
- •14.3. Соціалізація особистості
- •15.1. Предмет, об’єкт і функції соціології праці
- •15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
- •15.3. Основні категорії соціології праці
- •15.4. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •16. 1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
- •16.2. Концептуальні підходи до вивчення етносів
- •16.3. Нація як предмет дослідження етносоціології
- •16. 4. Етносоціальні процеси
- •16.5. Сучасні етносоціальні процеси в Україні та захист прав національностей
- •Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою
- •17.1. Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї
- •17.2. Шлюб та сім’я: поняття, сутність, типологія Слово “шлюб” бере початок від давньослов’янського “сълюб” – урочиста обіцянка. “Слюбитись” – означає домовитись.
- •17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •18.1. Суть гендерної соціології та її категоріальний апарат
- •18.2. Основні напрямки гендерних досліджень
- •18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
- •19. 1. Соціально-територіальна структура суспільства
- •19.2. Соціологія міста: сутність, проблеми, основні поняття.
- •19.3. Соціальні процеси в містах
- •Соціологічні дослідження
- •20.1. Соціологічні дослідження в структурі соціологічної науки
- •20.2. Методологічні підходи до вивчення об’єкта досліджень
- •22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
- •22.2. Вірогідні вибіркові дослідження
- •Мал. 4. Розмір вибірки та відсотки дисперсії
- •22.3. Районовані вибіркові дослідження
- •22.4. Гніздовий відбір одиниць аналізу
- •22.5. Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження
- •22.6. Квотна вибірка
- •2.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
- •Проста номінальна шкала
- •Порядкова шкала
- •Метрична шкала
- •23.1. Вивчення документів
- •Контент-аналіз документів
- •Вимірювання та кодування інформації в тексті
- •23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •23.3. Опитування в соціологічному дослідженні Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації
- •Інтерв’ю
- •Телефонне інтерв’ю
- •Фокусоване групове інтерв’ю
- •23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
- •23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації
- •24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади
- •24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників
- •Ііі. Соціально-політична галузь:
- •Vі. Рекреаційно-культурна галузь:
- •Vіі. Галузь міжособистісних стосунків:
- •Vііі. Особистісна галузь (риси особистості):
- •Іх. Блок показників ефективності навчально-виховного процесу освітнього закладу можна презентувати так:
- •Глосарій
- •Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”
- •Шкала оцінювання знань
17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
Сім’я тісно пов’язана із суспільством, вона є його активним елементом. Кожний член сім’ї входить в різні соціальні об’єднання, в різні соціальні групи. Водночас сім’я впливає на стосунки в суспільстві й на всі процеси соціального життя. Сім’я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку. Історично змінювались типи й форми сім’ї, ролі чоловіка та дружини, методи виховання дітей тощо. Зміни, які відбуваються у сучасних суспільства зачепили й інститут сім’ї. Можна визначити наступні тенденції розвитку сучасної сім’ї: збільшення кількості розлучень; збільшення кількості неповних сімей та дітей, народжених поза шлюбом; зниження рівня народжуваності; зменшення середньої тривалості шлюбу; відкладання часу вступу до шлюбу; збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються; зменшення кількості повторних шлюбів; проживання подружніх пар без оформлення шлюбу; зміна відносин між дітьми та батьками (вони стали більш гнучкими, рухливими та рівноправними).
Зазначені тенденції певною мірою притаманні й розвиткові сім’ї в Україні. За даними Всеукраїнського перепису 2001 р. в Україні все більше поширюється однодітна сім’я. Майже дві третини українських родин (62,4%) мають сьогодні лише одну дитину, у кожній третій родині – двоє дітей, а сімей з трьома і більше дітьми лише 6,3%. Кожна десята українська родина є неповною. Причому більше таких сімей проживає в місті (12%), в селі –відповідно, менше (6,9%). У більшості неповних родин (88,5%) дітей виховує мати. Збільшується кількість дітей народжених матерями без реєстрації шлюбу (16,7% від загальної кількості новонароджених). Ці явища значною мірою зумовлені погіршенням економічних умов існування. Моніторингове обстеження, проведене Інститутом соціології НАН України 2003 р., показало, що практично половина українських родин (46%) відносять себе до “злиденних або бідних”. Зубожіння населення унеможливлює реалізацію господарсько-побутової функції сім’ї. Більшість сучасних сімей не можуть задовольнити свої побутові потреби, зокрема забезпечити дітям культурний розвиток, відпочинок, оздоровлення.
Відсутність умов для своєчасного становлення економічної самостійності змушує молодь взяття шлюбу та народження дітей відкладати до кращих часів. Наприклад, 2/5 опитуваних вважають, що “заводити зараз дітей безвідповідально”. У зв’язку з цим набувають поширення неупорядковані форми статевих стосунків, що в свою чергу негативно впливає на сімейно-шлюбну орієнтацію, порушує репродуктивне здоров’я жінок, призводить до “вимушених шлюбів”, безшлюбного материнства.
Таким чином, у нашому суспільстві можливості реалізації функцій сім’ї вкрай обмежені. Сім’я в Україні потребує серйозної уваги і допомоги.
Шлюб сьогодні не є умовою регулярних статевих стосунків між статями та основою економічної діяльності. Сьогодні його пробують замінити різними альтернативними формами співжиття. Очевидно, що останні будуть існувати й надалі. Однак, не дивлячись на всі негативні тенденції шлюб та сім’я залишаються усталеними інституціями суспільного життя.
Для вирішення кризових тенденцій сучасної сім’ї наша держава проводить відповідну сімейну політику. Зокрема, найбільш актуальними напрямками сімейної політики сучасної української держави є визначення заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім’ї, підвищення рівня шлюбності та запобігання дестабілізації сімей, розлученням, нарощення її соціального потенціалу, створення сприятливих умов для її функціонування як одного з основних агентів соціалізації особистості.
? |
Питання для самоперевірки та контролю |
Чому інститут сім’ї є базовим для всіх суспільств?
Охарактеризуйте етапи життєвого циклу сім’ї.
Охарактеризуйте основні тенденції розвитку сучасної сім’ї?
Назвіть основні причини та наслідки розлучень.
Які ви знаєте альтернативи шлюбу та сім’ї?
|
Список використаної та рекомендованої літератури |
Алексеєнко Т., Балакірєва О. та ін. Сім’я в умовах становлення незалежної України (1991 – 2003). – К., 2004.
Бабенко Н. Соціологія сім’ї. – К.: ДАКККіМ, 2004.
Бергер Б. Нуклеарная семья как первооснова цивилизации в исторической перспективе // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2003. – № 3.
Гіденс Е. Соціологія. – К..: Основи, 1999.
Глазунов С. Соціологія сім’ї. – Дніпропетровськ: РВВ ДДУ, 2000.
Голод С. Семья и брак: историко-социологический анализ. – СПб, 1998.
Добреньков В., Кравченко А. Социология. – М.: ИНФРА-М, Т. 3. – 2000.
Карцева Л. Семья в трансформирующемся обществе // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2004. – № 1.
Лавриненко Н. Женщина: самореализация в семье и обществе (Гендерный аспект). – К.: ВИПОЛ, 1999.
Носкова А. Исторический опыт взаимодействия институтов семьи, государства и церкви после принятия христианства на Руси // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2002. – № 1.
Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004.
Піча В. Соціологія сім’ї. Матеріали до лекцій з курсу “Соціологія” – Львів, 1995.
Руденко Т. Головні концепції сім’ї в різних методологічних орієнтаціях // Гуманітарні науки і сучасність . – К., 2001.
Сімейний кодекс України. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2005.
Лекція
18
Що вивчає гендерна соціологія
У чому виявляються відмінності соціальних
ролей чоловіків і жінок
Під впливом яких факторів формуються
гендерні стереотипи