Історія розвитку соціологічної думки

№ п/п

Період розвитку соціологічних знань

Хронологічні рамки

Напрямки досліджень та наукові школи,

Представники

Основні положення

1

2

3

4

5

6

Протоціологія

1

Соціологічна думка стародавнього світу

Від появи суспільства до ІV ст. н. е.

Міфологія та епос, до VІ ст. до н.е.

Усвідомлення людини і суспільства як частини природи, відсутність будь-яких наукових уявлень про суспільство

Наукова думка Стародавньо-го світу

Конфуцій, Платон, Аристотель, Полібій

Ототожнення суспільства з державою, проведення переписів населення , практичне вивчення результатів економічної діяльності

2

Погляди на суспільство в Середні віки і епоху Відродження

ІV – поч.. ХVІІ ст.

Теологія та теософія, ІV – ХІІІ ст.

Аврелій Августин, Фома Аквінський

Обґрунтування виникнення і розвитку суспільства як результатів Божої волі, відсутність чітких уявлень про суспільство, заборона практичних наукових досліджень

Продовження таблиці 2

1

2

3

4

5

6

Гуманізм, кін. ХІІІ – ХV ст.

Данте, Аліг’єрі, Ф. Петрарка, Л. Бруні, Л. Бокаччо

Боротьба з теологією, обґрунтування людини як найвищої цінності, її участі в управлінні суспільством і соціальних процесах нарівні з Богом

Соціальні утопії, ХVІ – поч. ХVІІ

Т. Мор, Т. Кампанелла

Обґрунтування ідеального суспільства, як суспільства соціальної справедливості без приватної власності з чітким розмежуванням прав і обов’язків громадян

Індивідуалістичні концепції, ХVІ – поч. ХVІІ

Н. Макіавеллі, Ж. Боден.

Дослідження проблеми місця особистості в соціальному середовищі, вивчення проблем політики та влади, детермінантів їх розвитку

3

Соціологічні погляди Нового Часу

Друга пол. ХVІІ – поч. ХІХ ст.

Натуралізм, ХVІІ – поч. ХІХ ст.

Т. Гоббс. Д. Локк, Ш.-Л. Монтеск’є

Виникнення соціальних явищ як наслідок розвитку явищ природи

Філософія історії, кін. ХVІІ– ХVІІІ ст.

Д. Віко, А. Кондорсе, Й.-Г. Гердер

Філософське осмислення історії крізь призму розвитку соціальних явищ

Соціологія

4

Класичний період

30-90-і рр. ХІХ ст.

Позитивізм, 30-90-і рр. ХІХ ст.

А. Сен-Сімон, О. Конт

Відмова від теоретичних надбань попередніх часів. Відкидання філософії як способу пізнання, емпіричне дослідження соціальних фактів

Органіцизм, 50-90 і рр. ХІХ ст.

Г. Спенсер, А. Шеффлє, О. Стронін

Порівняння суспільства з живим організмом, розробка еволюційного підходу до вивчення соціальних явищ

Соціал-дарвінізм, 70-90-і рр. ХІХ ст.

Л. Гумплович, У. Самнер

Виникнення і розвиток соціальних явищ на основі теорії еволюції Дарвіна, боротьби “усіх проти усіх”

Расово-антропологічна школа

А. Гобіно

Обґрунтування нерівності рас унаслідок природно-антропологічних чинників

Соціологічна теорія марксизму

К. Маркс, Ф. Енгельс

Залежність соціального розвитку від економічних чинників, обґрунтування теорії соціальної революції

5

Період кінця ХІХ- поч. ХХ ст.

90-і рр. ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.

Соціологізм

Е. Дюркгейм

Емпіричне вивчення суто соціальних фактів та їх теоретичне осмислення, дослідження соціального порядку та нестабільності

Розуміюча соціологія

М. Вебер

Дослідження соціальних дії особистості та їх теоретичний аналіз

Психологічні школи та напрямки

Г. Лебон, Ч. Кулі, Г. Тард, З. Фрейд

Вивчення соціальних явищ на основі психологічних детермінант

6

Новітній період розвитку соціології

30-70-і рр. ХХ ст.

Чиказька школа

Е. Берджес, Р. Маккензі, Ф. Знанецький

Дослідження проблем взаємодії суспільства й індивіда, вивчення проблем міста та урбанізації

Франкфуртська школа

Г. Маркузе, Т. Адорно, М. Хоркхаймер

Критика буржуазного суспільства та повернення до теоретичних надбань марксизму

Структурний функціоналізм

Т. Парсонс, Р. Мертон

Обґрунтування теоретичного осмислення соціального процесу, соціальної стабільності а структуризації суспільства

Теорії конфлікту

Р. Дарендорф, Л. Козер

Обґрунтування конфлікту як необхідного чинника соціального прогресу

7

Сучасний період розвитку соціології

80-і рр. ХХ – поч. ХХІ ст.

Е. Гідденс. П. Бурдьє, І. Воллерстайн

Повернення до проблем емпіричної соціології