
- •“Кондор”
- •Передмова
- •1.1. Предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічного знання
- •1.3. Функції соціології
- •1.4. Соціологія в системі суспільних наук
- •2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
- •Історія розвитку соціологічної думки
- •2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
- •2.3 Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
- •2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
- •3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція о. Конта
- •3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології хіх ст.
- •3.3. Соціальна теорія марксизму
- •3.4. Розвиток соціології наприкінці
- •4.1. Провідні школи сучасної соціології.
- •4.2. Основні напрямки сучасної соціології
- •Структурний функціоналізм
- •Теорії соціального конфлікту
- •Концепція соціального обміну
- •Феноменологічна соціологія
- •Символічний інтеракціонізм
- •5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні
- •5.2. Початки української соціології
- •5.3. Розвиток української соціології в хх ст.
- •Суспільство як соціальна система
- •6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
- •6.2. Суспільство як соціальна система
- •6.3. Типологізація суспільств
- •7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціальна структура сцспільтсва
- •Мал. 2. Соціальна структура суспільства
- •7.2. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства
- •7.3.Теорії соціальної нерівності
- •Теорія класів
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Стратифікаційна модель ф. Вурма
- •Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
- •7.4. Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна мобільність
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •8.2. Класифікація та функції соціальних інститутів
- •8.3. Основні риси соціальних організацій
- •8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
- •9.1. Суть соціальної дії
- •9.2. Соціальні зв’язки і соціальні відносини
- •9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •9.4. Система соціального контролю
- •10.1. Природа, сутність та причини соціальних змін
- •10.2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •10.3. Соціальні рухи і їх типи
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •11.1. Поняття культури в соціології
- •11.2. Структурні елементи та форми культури
- •12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- •12.2. Політика як соціальний інститут
- •Структура і функції політики
- •12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів
- •Соціологія влади
- •Соціологія держави
- •Соціологія політичних партій і партійних систем
- •13.1. Предмет соціології релігії та історія її розвитку
- •13.2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції
- •13.3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи
- •14.1. Предмет соціології особистості та її основні проблеми
- •14.2. Структурні елементи особистості
- •14.3. Соціалізація особистості
- •15.1. Предмет, об’єкт і функції соціології праці
- •15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
- •15.3. Основні категорії соціології праці
- •15.4. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •16. 1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
- •16.2. Концептуальні підходи до вивчення етносів
- •16.3. Нація як предмет дослідження етносоціології
- •16. 4. Етносоціальні процеси
- •16.5. Сучасні етносоціальні процеси в Україні та захист прав національностей
- •Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою
- •17.1. Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї
- •17.2. Шлюб та сім’я: поняття, сутність, типологія Слово “шлюб” бере початок від давньослов’янського “сълюб” – урочиста обіцянка. “Слюбитись” – означає домовитись.
- •17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •18.1. Суть гендерної соціології та її категоріальний апарат
- •18.2. Основні напрямки гендерних досліджень
- •18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
- •19. 1. Соціально-територіальна структура суспільства
- •19.2. Соціологія міста: сутність, проблеми, основні поняття.
- •19.3. Соціальні процеси в містах
- •Соціологічні дослідження
- •20.1. Соціологічні дослідження в структурі соціологічної науки
- •20.2. Методологічні підходи до вивчення об’єкта досліджень
- •22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
- •22.2. Вірогідні вибіркові дослідження
- •Мал. 4. Розмір вибірки та відсотки дисперсії
- •22.3. Районовані вибіркові дослідження
- •22.4. Гніздовий відбір одиниць аналізу
- •22.5. Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження
- •22.6. Квотна вибірка
- •2.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
- •Проста номінальна шкала
- •Порядкова шкала
- •Метрична шкала
- •23.1. Вивчення документів
- •Контент-аналіз документів
- •Вимірювання та кодування інформації в тексті
- •23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •23.3. Опитування в соціологічному дослідженні Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації
- •Інтерв’ю
- •Телефонне інтерв’ю
- •Фокусоване групове інтерв’ю
- •23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
- •23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації
- •24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади
- •24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників
- •Ііі. Соціально-політична галузь:
- •Vі. Рекреаційно-культурна галузь:
- •Vіі. Галузь міжособистісних стосунків:
- •Vііі. Особистісна галузь (риси особистості):
- •Іх. Блок показників ефективності навчально-виховного процесу освітнього закладу можна презентувати так:
- •Глосарій
- •Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”
- •Шкала оцінювання знань
1.2. Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології (загально-соціологічної теорії та спеціальних соціологічних теорій або теорій середнього рівня) були зміни в структурі соціологічного знання. У зв’язку з відновленням і розбудовою його теортичних поверхів, відродженням “великої теорії“ постало питання про змістову єдність і цілісність соціології як науки, несуперечливість окремих структурних елементів соціологічного знання. Тому склався загальноприйнятий структурний поділ соціології на три рівні: 1 - загально-соціологічної теорії; 2 – спеціальної (галузевої) соціологічної теорії: 3 – емпіричної соціології або рівня конкретного соціологічного дослідження. Вирізняється також макросоціологія та мікросоціологія. У методичних посібниках також пропонується для розгляду теоретична та емпірична соціологія. З іншого боку, соціологія як наукова дисципліна виникла відносно недавно, тому в ній немає ще таких універсальних тверджень і водночас обгрунтованих фактами стабільних теорій. Між тим, це не означає, що в ній такі узагальненя неможливі в принципі. Можна навести лише деякі соціологічні теорії, такі як: структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон); теорія соціальної дії (М.Вебер); теорія соціального конфлікту (К.Маркс, Р.Дарендорф); теорія соціальних систем (Т.Адорно); символічний інтеракціонізм (Г.Блумер, Д.Мід, А.Роуз); інтегральна система соціології (П. Сорокін); феноменологічна соціологія (А.Шюц, П.Беркер, Т. Лукман); етнометодологія (Г.Гарфінкель, Д.Дуглас); теорія соціального обміну (Д.Хоманс, П.Блау); теорія структурації (Е.Гідденс) тощо.
Загалом, соціологічна теорія – це система логічно взаємозв’язаних понять та принципів, за допомогою яких інтерпретується сутність (структура та генезис) соціальної реальності та здійснюється аналіз їх взаємодії. Варто зазначити, що соціологічна теорія, відображаючи реальні соціальні об’єкти і процеси, репрезентує ідеальне знання у вигляді варіативної моделі. З іншого боку, соціологічна теорія – це відображення соціальних об’єктів, законів, закономірностей та тенденцій їх розвитку і функціонування. Соціологічна теорія абстрактно відображає дійсність, але в контексті системності, цілісності та всезагальності.
Водночас соціологічна теорія – це складна система знань, понять та моделей соціальної реальності. До основних функцій соціологічної теорії можна віднести: теоретико-пізнавальну, інформаційну, прикладну, пояснювальну, прогностичну, евристичну, соціально-технологічну тощо.
Між тим, об’єктом соціологічного дослідження може виступати частина соціальної реальності, що містить у собі проблемну ситуацію та яка є специфічним носієм характеристик та ознак інших підсистем суспільства.
Предмет дослідження репрезентує найбільш значущі ознаки, якості й особливості об’єкта наукового аналізу.
Зазначимо, в емпіричній соціології нагромаджений достатній досвід використання широкого арсеналу методів збору, аналізу та інтерпретації первинної інформації, багато з яких удосконалюється і модернізується. Поряд з методами масових опитувань розвиваються такі перспективні напрямки, як контент-аналіз документів щодо діяльності засобів масової комунікації, набувають поширення експертні опитування та інтерактивні телефонні інтерв’ю; соціологи не забувають традиційних методів спостереження та експерименту, розширюється практика впровадження біографічного методу, інтроспекції та фокусованого групового інтерв’ю, удосконалюється методика використання математичних, екстраполярних моделей аналізу емпіричної інформації, використовується факторний, кореляційний та кластерний аналіз соціальної інформації [1].
Оскільки очевидним фактом стало, з одного боку, виділення теоретичної соціології в окрему, відносно самостійну галузь соціологічного знання, з іншого – здійснюються подальші фрагментації і спеціалізації напрямів соціологічних досліджень, то питання про взаємозв’язок між теоретичним і емпіричним рівнями в соціології набуває особливої гостроти [12, с. 15].
Сьогодення характеризується збагаченням та взаємопроникненням різних рівнів, підходів та напрямів соціологічних досліджень, тому інтерес до соціології як соціально-гуманітарної науки зростає в різних галузях соціальної теорії та практики.