- •“Кондор”
- •Передмова
- •1.1. Предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічного знання
- •1.3. Функції соціології
- •1.4. Соціологія в системі суспільних наук
- •2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
- •Історія розвитку соціологічної думки
- •2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
- •2.3 Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
- •2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
- •3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція о. Конта
- •3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології хіх ст.
- •3.3. Соціальна теорія марксизму
- •3.4. Розвиток соціології наприкінці
- •4.1. Провідні школи сучасної соціології.
- •4.2. Основні напрямки сучасної соціології
- •Структурний функціоналізм
- •Теорії соціального конфлікту
- •Концепція соціального обміну
- •Феноменологічна соціологія
- •Символічний інтеракціонізм
- •5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні
- •5.2. Початки української соціології
- •5.3. Розвиток української соціології в хх ст.
- •Суспільство як соціальна система
- •6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
- •6.2. Суспільство як соціальна система
- •6.3. Типологізація суспільств
- •7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціальна структура сцспільтсва
- •Мал. 2. Соціальна структура суспільства
- •7.2. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства
- •7.3.Теорії соціальної нерівності
- •Теорія класів
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Стратифікаційна модель ф. Вурма
- •Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
- •7.4. Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна мобільність
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •8.2. Класифікація та функції соціальних інститутів
- •8.3. Основні риси соціальних організацій
- •8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
- •9.1. Суть соціальної дії
- •9.2. Соціальні зв’язки і соціальні відносини
- •9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •9.4. Система соціального контролю
- •10.1. Природа, сутність та причини соціальних змін
- •10.2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •10.3. Соціальні рухи і їх типи
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •11.1. Поняття культури в соціології
- •11.2. Структурні елементи та форми культури
- •12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- •12.2. Політика як соціальний інститут
- •Структура і функції політики
- •12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів
- •Соціологія влади
- •Соціологія держави
- •Соціологія політичних партій і партійних систем
- •13.1. Предмет соціології релігії та історія її розвитку
- •13.2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції
- •13.3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи
- •14.1. Предмет соціології особистості та її основні проблеми
- •14.2. Структурні елементи особистості
- •14.3. Соціалізація особистості
- •15.1. Предмет, об’єкт і функції соціології праці
- •15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
- •15.3. Основні категорії соціології праці
- •15.4. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •16. 1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
- •16.2. Концептуальні підходи до вивчення етносів
- •16.3. Нація як предмет дослідження етносоціології
- •16. 4. Етносоціальні процеси
- •16.5. Сучасні етносоціальні процеси в Україні та захист прав національностей
- •Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою
- •17.1. Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї
- •17.2. Шлюб та сім’я: поняття, сутність, типологія Слово “шлюб” бере початок від давньослов’янського “сълюб” – урочиста обіцянка. “Слюбитись” – означає домовитись.
- •17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •18.1. Суть гендерної соціології та її категоріальний апарат
- •18.2. Основні напрямки гендерних досліджень
- •18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
- •19. 1. Соціально-територіальна структура суспільства
- •19.2. Соціологія міста: сутність, проблеми, основні поняття.
- •19.3. Соціальні процеси в містах
- •Соціологічні дослідження
- •20.1. Соціологічні дослідження в структурі соціологічної науки
- •20.2. Методологічні підходи до вивчення об’єкта досліджень
- •22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
- •22.2. Вірогідні вибіркові дослідження
- •Мал. 4. Розмір вибірки та відсотки дисперсії
- •22.3. Районовані вибіркові дослідження
- •22.4. Гніздовий відбір одиниць аналізу
- •22.5. Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження
- •22.6. Квотна вибірка
- •2.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
- •Проста номінальна шкала
- •Порядкова шкала
- •Метрична шкала
- •23.1. Вивчення документів
- •Контент-аналіз документів
- •Вимірювання та кодування інформації в тексті
- •23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •23.3. Опитування в соціологічному дослідженні Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації
- •Інтерв’ю
- •Телефонне інтерв’ю
- •Фокусоване групове інтерв’ю
- •23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
- •23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації
- •24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади
- •24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників
- •Ііі. Соціально-політична галузь:
- •Vі. Рекреаційно-культурна галузь:
- •Vіі. Галузь міжособистісних стосунків:
- •Vііі. Особистісна галузь (риси особистості):
- •Іх. Блок показників ефективності навчально-виховного процесу освітнього закладу можна презентувати так:
- •Глосарій
- •Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”
- •Шкала оцінювання знань
Стратифікаційна модель ф. Вурма
Страта |
Частка, % |
Вища верства |
2 |
Верхня частина середньої верстви |
5 |
Середня частина середньої верстви |
14 |
Нижня частина середньої верстви |
29 |
Верхня частина нижчої верстви |
29 |
Нижча верства |
17 |
Соціально знедолені |
4 |
Теорія соціальної стратифікації логічно пов’язана з марксистською теорію класів, оскільки обидві досліджують соціальне розшарування, проте між ними існують істотні відмінності, передусім це фактори, які впливають на формування класів та страт (див. таблицю 4).
Табл. 4
Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
Соціально-класова теорія |
Теорія соціальної стратифікації |
||
Критерії формуваня класів |
Соціальні класи |
Критерії формування страт |
Соціальні страти |
Організація суспільного виробництва Володіння засобами виробництва Використання найманої робочої сили Доля суспільного багатства (рівень доходів) |
Буржуазія |
Багатство Влада Престиж Авторитет Пільги Права |
Вища верства |
Селянство |
Середня верства |
||
Пролетаріат |
Нижча верства |
||
Міжкласовий прошарок (інтелігенція) |
Соціально знедолені |
||
Декласовані елементи та маргінальні верстви |
|||
Отже можна зробити висновок, що теорія соціальної стратифікації бере за початок теорію класів К. Маркса, але є більш об’єктивною, загальною і підкріпленою емпіричним матеріалом.
7.4. Соціальна мобільність та її види
В суспільстві постійно відбуваються певні соціальні рухи, зміни. Ці соціальні переміщення призводять до змін у соціальній структурі суспільства, а також зміни соціальної стратифікації суспільства. Такі соціальні переміщення в соціології називають соціальною мобільністю.
Соціальна мобільність (лат. mobile – рух, рухливість) – це перехід людей з одних соціальних груп і верств в інші.
Основоположником теорії соціальної мобільності прийнято вважати П. Сорокіна. Під соціальною мобільністю учений розуміє будь-який перехід індивіда або соціального об’єкта з однієї соціальної позиції у соціальному просторі в іншу [9]. Соціальний простір за Сорокіним (під поняттям “соціальний простір” розуміється насамперед соціальна структура суспільства), має два основних класи координат – горизонтальний (наприклад, соціальні групи католиків, демократів, промисловців) і вертикальний (наприклад, єпископ – парафіянин, партійний лідер – рядовий член партії, управлінець – робітник), які є параметрами соціального простору. Тому існує два основних типи соціальної мобільності: горизонтальна й вертикальна. Просування соціальний суб’єкт може здійснювати як у межах одного, так і другого параметру, а тому існують дві основні форми соціальної мобільності – горизонтальна і вертикальна. Під горизонтальною соціальною мобільністю мається на увазі перехід індивіда (соціального об'єкта) з однієї соціальної групи в іншу, розташовану на тому самому рівні (наприклад, з одного громадянства в інше, з однієї родини в іншу, з однієї організації в іншу й т.д.). Під вертикальною соціальною мобільністю маються на увазі відносини, що виникають при переміщенні індивіда (соціального суб'єкта) з одного соціального прошарку в іншій. Залежно від напрямку переміщення існує, згідно П. Сорокіну, два типи вертикальної мобільності: висхідна й спадна, у сучасній термінології відповідно соціальне сходження і соціальна деградація. Висхідні й спадні течії існують у двох формах: проникнення індивіда з нижнього шару в більш високий або створення індивідами нової групи й проникнення всієї групи в більш високий соціальний прошарок (наприклад, більшовики в Росії), і навпаки. Ситуацію в цілому П. Сорокін узагальнює так, як показано на мал. 3 [9].
Таким чином, вертикальна мобільність є вихідною з соціальної стратифікації суспільства, адже нагадаємо, що Сорокін виділяв три її типи – економічну, політичну і професійну, а тому кожній із цих форм стратифікації притаманна своя форма вертикальної мобільності.
Оскільки вертикальна мобільність спостерігається в будь-якому суспільстві, а між прошарками повинні існувати якісь шляхи, по яких індивіди переміщаються нагору або вниз із одного прошарку в інший, згідно П. Сорокіну, існують канали соціальної циркуляції, найважливішими з яких учений вважає такі: армія, церква, школа, політичні, економічні й професійні організації.