
- •“Кондор”
- •Передмова
- •1.1. Предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічного знання
- •1.3. Функції соціології
- •1.4. Соціологія в системі суспільних наук
- •2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
- •Історія розвитку соціологічної думки
- •2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
- •2.3 Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
- •2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
- •3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція о. Конта
- •3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології хіх ст.
- •3.3. Соціальна теорія марксизму
- •3.4. Розвиток соціології наприкінці
- •4.1. Провідні школи сучасної соціології.
- •4.2. Основні напрямки сучасної соціології
- •Структурний функціоналізм
- •Теорії соціального конфлікту
- •Концепція соціального обміну
- •Феноменологічна соціологія
- •Символічний інтеракціонізм
- •5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні
- •5.2. Початки української соціології
- •5.3. Розвиток української соціології в хх ст.
- •Суспільство як соціальна система
- •6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
- •6.2. Суспільство як соціальна система
- •6.3. Типологізація суспільств
- •7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціальна структура сцспільтсва
- •Мал. 2. Соціальна структура суспільства
- •7.2. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства
- •7.3.Теорії соціальної нерівності
- •Теорія класів
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Стратифікаційна модель ф. Вурма
- •Порівняльний аналіз соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації
- •7.4. Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна мобільність
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •8.2. Класифікація та функції соціальних інститутів
- •8.3. Основні риси соціальних організацій
- •8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
- •9.1. Суть соціальної дії
- •9.2. Соціальні зв’язки і соціальні відносини
- •9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •9.4. Система соціального контролю
- •10.1. Природа, сутність та причини соціальних змін
- •10.2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •10.3. Соціальні рухи і їх типи
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •11.1. Поняття культури в соціології
- •11.2. Структурні елементи та форми культури
- •12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- •12.2. Політика як соціальний інститут
- •Структура і функції політики
- •12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів
- •Соціологія влади
- •Соціологія держави
- •Соціологія політичних партій і партійних систем
- •13.1. Предмет соціології релігії та історія її розвитку
- •13.2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції
- •13.3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи
- •14.1. Предмет соціології особистості та її основні проблеми
- •14.2. Структурні елементи особистості
- •14.3. Соціалізація особистості
- •15.1. Предмет, об’єкт і функції соціології праці
- •15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
- •15.3. Основні категорії соціології праці
- •15.4. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •16. 1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
- •16.2. Концептуальні підходи до вивчення етносів
- •16.3. Нація як предмет дослідження етносоціології
- •16. 4. Етносоціальні процеси
- •16.5. Сучасні етносоціальні процеси в Україні та захист прав національностей
- •Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою
- •17.1. Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї
- •17.2. Шлюб та сім’я: поняття, сутність, типологія Слово “шлюб” бере початок від давньослов’янського “сълюб” – урочиста обіцянка. “Слюбитись” – означає домовитись.
- •17.3. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •18.1. Суть гендерної соціології та її категоріальний апарат
- •18.2. Основні напрямки гендерних досліджень
- •18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
- •19. 1. Соціально-територіальна структура суспільства
- •19.2. Соціологія міста: сутність, проблеми, основні поняття.
- •19.3. Соціальні процеси в містах
- •Соціологічні дослідження
- •20.1. Соціологічні дослідження в структурі соціологічної науки
- •20.2. Методологічні підходи до вивчення об’єкта досліджень
- •22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
- •22.2. Вірогідні вибіркові дослідження
- •Мал. 4. Розмір вибірки та відсотки дисперсії
- •22.3. Районовані вибіркові дослідження
- •22.4. Гніздовий відбір одиниць аналізу
- •22.5. Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження
- •22.6. Квотна вибірка
- •2.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
- •Проста номінальна шкала
- •Порядкова шкала
- •Метрична шкала
- •23.1. Вивчення документів
- •Контент-аналіз документів
- •Вимірювання та кодування інформації в тексті
- •23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •23.3. Опитування в соціологічному дослідженні Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації
- •Інтерв’ю
- •Телефонне інтерв’ю
- •Фокусоване групове інтерв’ю
- •23.4. Експертні опитування. Біографічний метод Метод експертних оцінок
- •23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації
- •24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади
- •24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників
- •Ііі. Соціально-політична галузь:
- •Vі. Рекреаційно-культурна галузь:
- •Vіі. Галузь міжособистісних стосунків:
- •Vііі. Особистісна галузь (риси особистості):
- •Іх. Блок показників ефективності навчально-виховного процесу освітнього закладу можна презентувати так:
- •Глосарій
- •Застосування методів кредитно-модульного нвчання у вивченні предмета “Соціологія”
- •Шкала оцінювання знань
Передмова
Соціологія має відіграти визначальну роль у новітній інтелектуальній культурі та посісти центральне місце серед суспільних наук.
Ентоні Гіденс
Соціологія як соціально-гуманітарна наука розглядає суспільство як об’єктивний феномен, що має цілісний та структурно-системний характер, з’ясовує в ньому місце і функції кожного суспільного явища і процесу, допомагає індивіду і спільнотам визначити власні орієнтири у повсякденному житті. Водночас соціологія озброює суспільство своєрідним компасом в розумінні сенсу людських відносин, виконує прикладні та прогностичні функції як на рівні макросоціальних процесів і систем, так і на мікрорівні їх динаміки. Володіючи понятійно-категоріальним науковим апаратом, соціологія осмислює соціальне і конкретне всієї цілісності багатогранного процесу суспільного життя.
Варто зазначити, що сьогодні українське суспільство всупило в етап власного інноваційного державотворення, розпочався процес інституалізації соціології, зближення її теоретичної і прикладної диспозиції в царині вивчення екноміки, політики, освіти, культури тощо. Завдання побудови демократичного суспільства вимагають від соціології посилення її значущості у формуванні наукового світогляду, культури і мислення особистості, здатності розібратися у проблемах та негараздах державотворення, з’ясування логіки процесів соціального розвитку, концентрації уваги на розробці методології і методики емпіричного дослідження, категоріального апарату, концепцій, програм, евристичних моделей тощо. Водночас утвердженню її соціального статусу забезпечить реалізація Указу Президента України від 25 квітня 2001 року “Про розвиток соціологічної науки в Україні“. Тому освоєння студентами основних соціологічних категорій і теорій стане важливою складовою частиною їхньої загальної професійної освіти.
Курс “Соціологія” є першою частиною звичайного для західних університетів курсу “Вступ до соціології”. У цій частині даються початкові теоретичні знання про предмет соціології, про її основні теоретичні напрями, дослідницькі методи, а також соціологічні уявлення стосовно культури і будови суспільства, соціальних структур і соціальних груп, соціальних організацій і соціальних інституцій, стосовно соціалізації і соціальної взаємодії, соціальних відхилень та соціального контролю.
При підготовці даного посібника автори намагалися висвітлювати питання, які відповідають навчальній програмі та вимогам курсу “Соціологія” для студентів усіх спеціальностей, що навчаються за кредитно-модульною системою. В основу роботи покладено принцип доступності матеріалу для студентів, тому вона може слугувати також для самостійного вивчення. У посібнику немає великого завантаження інформацією, натомість, у короткій і лаконічній формі висвітлено основні поняття, що стосуються тієї чи іншої теми. У ньому вміщено чимало схем та таблиць, які сприяють наочному засвоєнню матеріалу.
Метою курсу “соціологія” є набуття студентами знань:
історії формування предмета соціології, відмінностей його від предмета інших дисциплін;
головних функцій соціології, головних цілей застосування соціологічного знання;
уявлень про суспільство, його структуру як складну систему соціально-культурних зв’язків та відносин;
пояснення того, що таке особистість, характеристик головних чинників, які формують особистість у процесі соціалізації, формування самосвідомості;
головних типів механізмів формування соціальних ідеалів, цінностей, сенс дій, норм, зразків поведінки;
понять соціальних статусів та соціальних ролей індивіда, розрізнювання приписаних та утримуваних ролей, уявлень процесів рольового навчання, рольового конфлікту;
про головні типи соціальних рольових зв’язків, визначення сутності соціальної дії та соціальних відносин;
уявлення про те, що таке соціальна спільнота, чим зумовлена специфіка особливих інтересів спільноти та як пов’язані її особливі інтереси з інтересами більших спільнот, частиною яких вона є;
головних закономірностей, джерел виникнення і розвитку масових рухів та їх типологія;
уявлень про відносини економічної нерівності у суспільстві як підвалину соціальної стратифікації, виокремлення та описання головних страт сучасного українського суспільства;
розуміння природи соціальних груп, знання їх класифікації;
змісту поняття “соціальна організація”, розуміння її цілей, структури, механізмів функціонування та зміни;
характеристик функцій соціальних комунікацій, які становлять процеси інформаційної взаємодії, комунікаційних мереж, засобів комунікації, пояснень механізму зворотного зв’язку.
Уміння та навички студентів з предмета “Соціологія” повинні містити в собі:
дати характеристику соціологічного підходу до розуміння культури, відокремлення складників культури, пояснення того, як вона регулює поведінку в групах та суспільстві;
описування механізмів соціальних відхилень, відмінностей культурно-засуджуваних та культурно-схвалюваних відхилень, пояснення їхніх особливостей;
визначення понять “соціальна інституція”, перелік різновидів і функцій соціальних інституцій, пояснення механізмів інституціоналізації на прикладі формування конкретної інституції;
визначення та аналіз поняття “громадянське суспільство” на відміну від поняття “держава”;
пояснення того, що таке “соціальна культура” та “соціальна стратифікація”, уміння виокремити головні елементи соціальної структури;
уміння характеризувати зміст, форми і джерела соціального контролю;
визначення поняття “соціальний процес”, відокремлення головних різновидів процесів: диференціації, інтеграції, мобільності, соціального конфлікту;
аналіз конкретних процесів – змін у міграційних потоках, формування нових економічних і політичних структур, динаміки злочинності;
пояснення природи та функцій, механізмів перебігу соціального конфлікту, сутності, природи й значення соціального консенсусу.
ІСОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
Пізнання
суспільства, законів і механізмів його
розвитку, функціонування його складових
елементів, вивчення відносин між людьми
– ось найважливіші складові предмета
соціології.
У
сучасних умовах дуже гостро стоїть
питання реформування суспільного
життя. Тому, головне завдання соціологічної
науки – допомогти вирішити соціальні
проблеми в житті кожної людини. Завданням
соціології на рівні суспільства є
розроблення ефективної соціальної
політики, яка допоможе звести до мінімуму
знизити ризик суспільних перетворень
і задовольнити потреби кожного члена
суспільства.
Лекція
ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ
1
Що таке соціологія
Які завдання вирішує соціологія
Що входить до основних понять
соціології
Які функції виконує наука