5. Визначення зносостійкості неглазурованих плиток для підлог.

Прилад для випробувань (рис.2) складається з горизонтального металевого диска 4 на вертикальному приводному валу, держака 1, виробного зразка 2 і навантажувального пристрою 5. Зразок утримує квадратна з одного відкрита рамка, нижня грань якої розташована на 3±1 мм вище за шліфувальний диск. За держаком зразка розміщено два гумових скребки 3, які направляють абразивний матеріал так, щоб він попав у центр набігаючої грані зразка.

Навантажувальний пристрій повинен забезпечувати рівномірний тиск на зразок 0,06 МПа (0,6 кгс/см²) швидкість обертання диска повинна дорівнювати 30±1 об/хв..

5.1. Підготуйте зразки для випробування,розміри сторін яких повинні дорівнювати 70±1 або 50±1 мм. Якщо плитка має більший розмір, то виріжте з неї зразки з вказаними розмірами.

5.2. Висушіть зразки плитки при температурі 110±5°С до сталої маси і зважте їх з точністю до 0,01г. встановіть зразок в держаках лицьовою поверхнею до диска і навантажте його до зазначеної величини тиску. На шліфувальну доріжку насипайте рівномірно шар абразивного матеріалу з розрахунку 0

0,4г на 1 см² поверхні зразка і включіть прилад на 1 хв. Після 30 обертів диска прилад виключіть, зніміть зразок, ретельно очистіть і зважте з точністю 0,01 г. Диск очистіть від відпрацьованого абразивного матеріалу.

Далі зразок поверніть на 90° і знову піддайте шліфуванню; повторіть цю операцію 4 рази.

Якщо розбіжність між найменшою і найбільшою втратами маси після окремих циклів становитиме < 3% загальної втрати маси після 4 циклів, то випробування вважають завершеним. У протилежному випадку випробування проводять таким самим чином впродовж 12 циклів шліфування.

Зносостійкість О (г/см²) розраховують за виразами:

m₄ – сумарні втрати маси після 4 циклів, г;

m₁₂ – сумарні втрати маси після 12 циклів, г;

S – шліфована площа зразка, см²;

6. Визначення термічної стійкості

6.1. Зразки плитки на підставці так, щоб вони не контактували один з одним, і помістіть у нагріту сушильну шафу.

При досягнені температури у шафі 100°С (для плиток литих фасадних і для підлог) або 125°, 150°С (для внутрішнього облицювання стін) зразки витримують протягом:

• 10 хв – плитки литі;

• 20хв – плитки фасадні і для підлог;

• 30хв – плитки внутрішнього облицювання;

• 60хв – плитки, які експортуються.

6.2. Після витримки плитки вийміть з шафи і відразу опустіть у місткість з проточною водою з температурою +15 – 20°С так щоб плитки повністю були вкриті водою.

Після охолодження плитки вийміть з воли і нанесіть на їх глазуровану поверхню кілька крапель чорнила і протріть м’якою тканиною.

6.3. Зробіть висновок про термічну стійкість плиток: вважається, що вони витримали випробування, якщо на їх поверхні не залишилось слідів руйнування глазурі.

7. Визначення морозостійкості

Для визначення морозостійкості за ступенем пошкодження використовують непошкоджені плитки.

7.1. Підготуйте зразки плитки: необхідно насичити їх водою одним із зазначеним способом.

1-й спосіб. Зразки насичують водою способом зазначеним в п. 3.2.

2-й спосіб. Висушені до сталої маси при температурі 110±5°С, зразки охолоджують і укладають у місткість з водою, температура якої становить 15 – 20°С, в один ряд на решітку так, щоб рівень води не перебільшував висоту зразків на 20 – 100 мм. Зразки витримують у воді впродовж 48 год, після чого виймають і витирають.

Насичені зразки розмістіть у контейнер так, щоб вони не торкалися один одного. Якщо зразки розміщують кількома рядами у висоту, то окремі ряди розділяють прокладками завтовшки не менше 11 мм.

Загальний об’єм контейнера із зразками не повинен перебільшувати 50% об’єму морозильної камери. Зразки заморожують протягом 2 год у морозильній камері з температурою –20 – 15°С. температуру в камері –15°С вважають початком заморожування зразків.

Одне заморожування і відтаювання становить один цикл випробування. Якщо необхідно тимчасово припинити випробування, то зразки зберігають у повітряному середовищі.

7.2. Зразки через кожні 5 циклів оглядають за умови заявленої морозостійкості до 35 циклів і через кожні 10 циклів, якщо заявлена морозостійкість плитки перебільшує це значення.

Пошкодження виявляють після відтаювання зразків шляхом огляду поверхні на якій не повинні бути розшарування, тріщини тощо.

Вважають що зразки витримали випробування, якщо пошкодження не було виявлено після заявленого числа циклів; якщо воно має місце, то зазначають число циклів, після якого ці пошкодження з’явилися.