
- •Тема 8 організація і управління виробничою інфраструктурою підприємства
- •8.1. Склад, зміст і задачі виробничої інфраструктури
- •8.2. Управління ремонтним господарством підприємства
- •8.2.1. Ремонт технологічного устаткування в системі виробничого менеджменту
- •8.2.2. Організаційна структура управління ремонтним виробництвом підприємства
- •8.2.3. Система технічного обслуговування і ремонту устаткування
- •8.3. Організація і управління енергетичним господарством підприємства
- •8.3.1. Особливості енергогосподарства як об'єкта виробничого менеджменту
- •8.3.2. Організаційна структура управління енергогосподарством підприємства
- •8.3.3. Удосконалення організації енергетичного обслуговування підприємства
- •8.4. Організація і управління транспортним обслуговуванням виробництва
- •8.4.1. Склад і задачі транспортного господарства підприємства
- •8.4.2. Організація транспортного обслуговування підприємства
- •8.4.3. Удосконалювання організації роботи внутрішньозаводського транспорту
- •6. Максимальне укрупнення транспортних партій і широке застосування пакетних перевезень і контейнерів.
- •7. Раціональне обслуговування операцій по переміщенню вантажів, що включає в себе:
- •8.5. Організація і управління складським господарством підприємства
- •8.5.1. Основні задачі і функції складського господарства підприємства
- •8.5.2. Організація і планування складського господарства
8.2.3. Система технічного обслуговування і ремонту устаткування
Виконання ремонтних робіт у заздалегідь відомий термін сприяє попередженню прогресуючого зношування деталей устаткування в експлуатації і скороченню втрат у виробництві через його несправність і ремонт. Ці строки зазначені в інструктивних матеріалах по технічному обслуговуванню і ремонтові устаткування в галузях промисловості. Вони містять у собі комплекс взаємозалежних положень і норм, що визначають організацію і порядок проведення робіт з технічного обслуговування і ремонту устаткування для заданих умов експлуатації з метою забезпечення показників якості, передбачених у нормативній документації відповідного виробництва тієї чи іншої галузі.
У цих нормативних матеріалах містяться основні положення про планово-попереджувальний ремонт технологічного і підйомно-транспортного устаткування відповідних галузей. Сутність системи планово-попереджувального ремонту (система ППР) полягає в тому, що після роботи устаткування протягом визначеного числа годин, поза залежністю від навантаження і фактичного стану, його зупиняють для проведення запланованого ремонту. Система ППР покликана забезпечити:
• підтримку устаткування в працездатному стані і запобігання несподіваного виходу його з експлуатації;
• можливість виконання ремонтних робіт за планом, погодженим з планом виробництва;
• своєчасну підготовку необхідних для ремонту запасних частин і матеріалів;
• правильну організацію технічного обслуговування і ремонту устаткування;
• збільшення коефіцієнта технічного використання устаткування за рахунок підвищення якості ремонту і зменшення простою в ремонті.
Система ППР попереджає можливість випадкового виходу устаткування з ладу, дозволяє ремонтувати його в найкоротший термін, створює передумови для найбільш ефективного використання устаткування, скорочує вартість ремонту, поліпшує його якість.
Система ППР складається з міжремонтного технічного обслуговування і ремонтних робіт. Міжремонтне обслуговування включає поточний догляд за устаткуванням, контроль за дотриманням правил експлуатації, промивання окремих вузлів і агрегатів, змащення і зміну масел, огляди і перевірку на точність. Воно попереджає передчасний вихід устаткування з ладу. Поточний догляд за устаткуванням ведуть робітники під час перерв у роботі агрегатів. Він полягає в чищенні верстатів, змащенні, підтримці чистоти. Контролюють ці операції бригадири і майстер, служба головного механіка. Всі операції виконуються по заздалегідь складених графіках.
Ремонтні роботи включають проведення поточних (малого), середнього і капітального ремонту. Ремонтні роботи проводяться по усіх видах основних фондів. Поточним називається мінімальний за об'ємом ремонт, при якому заміною або відновленням швидкозношуваних деталей і регулюванням механізмів досягається нормальна робота устаткування до чергового планового ремонту.
Середній ремонт складніше. Тут потрібно частково розібрати устаткування, замінити і відновити зношені деталі. Виконується він без зняття устаткування з фундаменту.
Капітальний ремонт – найбільший по обсягу і складності, вимагає повного розбирання і ремонту всіх базових деталей, заміни зношених деталей і вузлів, відновлення частини деталей, перевірки на точність. При необхідності модернізації устаткування її сполучають з черговим капітальним ремонтом.
Витрати на усі види ремонту фінансуються за рахунок ремонтного фонду, що утвориться на підприємстві за нормативом за рахунок собівартості продукції.
В основі складання плану ППР лежать нормативи і структура ремонтного циклу, передбачені єдиною системою ППР. У ній визначена структура і тривалість ремонтних циклів, міжремонтних і міжоглядових періодів, категорії складності ремонту і норми трудомісткості робіт, витрати матеріалів.
Ремонтні роботи ведуться в строгій послідовності. Об'єм і порядок їхньої черговості залежать від тривалості служби окремих деталей і вузлів.
Ремонтний цикл – це час роботи устаткування від початку введення його в експлуатацію до першого капітального ремонту або між двома капітальними ремонтами. Кількість і послідовність вхідних у нього ремонтів і оглядів складають структуру ремонтного циклу. Міжремонтним періодом називається час роботи устаткування між двома плановими ремонтами.
Єдина система ППР передбачає визначену структуру ремонтних циклів по групах устаткування з урахуванням призначення, складності й умов експлуатації. Так, для складної техніки структура може мати такий вигляд:
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К,
де К - капітальний ремонт,
С - середній,
М - малий,
ОБ - огляди.
Даний цикл включає: капітальних ремонтів - 1, середніх - 2, малих - 6 і оглядів - 9.
Для вирахування трудомісткості ремонтних робіт все устаткування в залежності від складності, конструктивних і технологічних особливостей, розмірів оброблюваних деталей класифікується на групи складності.
У системі ППР встановлені нормативи витрат праці, матеріалів, час перебування устаткування в ремонті на ремонтну одиницю. Нормативи часу для розрахунку трудомісткості ремонту технологічного і підйомно-транспортного устаткування подані в наступній таблиці.
Наведені також норми обслуговування. Норми простою устаткування в ремонті залежать від виду ремонту і змінності роботи бригади.
Планування ремонту устаткування здійснюється в такій послідовності. Визначається загальний обсяг ремонтних робіт, складаються календарні графіки його ходу, розраховуються трудомісткість, чисельність, продуктивність праці і фонд заробітної плати працівників, кількість і вартість необхідного устаткування, запчастин і матеріалів.
Таблиця 8.1
Обсяг ремонтних робіт з підприємства
Вид ремонту
|
Кількість одиниць устаткування
|
Нормативи часу на ремонтну одиницю, год
|
Обсяг ремонтних робіт, тис. год
|
||||||
фізичних
|
ремонтних
|
слюсарні роботи
|
верстатні роботи
|
інші
|
всього
|
||||
Малий
|
100
|
8000
|
4
|
2
|
0,1
|
6,1
|
48,8
|
||
Середній
|
300
|
3000
|
16
|
7
|
0,5
|
23,5
|
70,5
|
||
Капітальний
|
200
|
100
|
23
|
10
|
2
|
35
|
35,0
|
||
Усього
|
|
|
|
|
|
|
154,3
|
Річний об'єм ремонтних робіт з підприємства може бути розрахований по видах ремонту в умовних одиницях і в нормативній трудомісткості.
Обсяг ремонтних робіт визначається і за планово-розрахунковими цінами, виходячи з ціни за ремонтну одиницю.
Планування ремонтних робіт у часі ведеться шляхом складання плану-графіка по кожному цеху. Займається цим відділ головного механіка. Графіки погоджуються з начальниками цехів і затверджуються головним інженером.
По кожному устаткуванню план-графік ремонту розробляється на основі виду і часу останнього ремонту, структури ремонтного циклу, тривалості міжремонтного періоду, груп ремонтної складності і нормативів трудомісткості.