Висновок до розділу

Дослідження стану постави молодших школярів полягало у вимірюванні глибини шийного і поперекового лордозів. В результаті вимірювань, проведених за допомогою ПКО, були виділені види порушень постави в сагиттальній площині: сутулувата постава, лордотическа, кіфотична. Види порушень виявлялися усередині контрольної і експериментальної груп. Після закінчення педагогічного експерименту були отримані дані, що розкривають динаміку зниження величин фізіологічних вигинів хребта. Згідно з отриманими результатами, процес корекції постави молодших школярів успішніше протікав в експериментальній групі, де масаж застосовувався відповідно до наявного виду порушення.

Проведене дослідження дозволило встановити, що рівень фізичного розвитку дітей з порушенням постави в сагиттальній площині виявляється нижче середнього. Позитивне зрушення в показниках фізичного розвитку (ЖЕЛ, станової сили, сили кисті рук) досягається шляхом систематичних занять фізичними вправами. Про це свідчать отримані експериментальні дані контрольної групи. Разом з тим, динаміка фізичного розвитку школярів з порушеною поставою протікає інтенсивніше при поєднанні фізичних вправ з масажем, який застосовувався в експериментальній групі.

Рівень фізичної підготовленості дітей з порушеннями постави на початку педагогічного експерименту не відповідав нормі. Цей висновок ґрунтується на результатах контрольних тестів, проведених в експериментальній і контрольній групах. Після закінчення педагогічного експерименту в обох групах спостерігається покращення результатів за всіма оцінюваними фізичними якостями. Приріст показників виявився вищим в експериментальній групі.

Проведені в ході педагогічного експерименту дослідження підтверджують ефективність розробленої нами методики масажу відповідно до виду порушення постави. Поєднання фізичних вправ і масажу у фізичному вихованні школярів підвищує ефективність процесу корекції порушень постави в сагиттальній площині.

Висновки

1. Встановлено, що стан постави школярів молодших класів істотно погіршується в процесі навчання в школі. Відсоток дітей з порушеною поставою у 1-му класі складає 14%, в 2-му - 24% і в 3-му - 43% від загальної кількості дітей цієї вікової групи.

2. Виявлено, що школярі молодших класів з порушеною поставою мали середній рівень фізичного розвитку (зростання - 137,1см, вага - 29,2кг). Проте, діти з високим зростанням і дефіцитом маси тіла мали порушення постави частіше в порівнянні з однолітками з нормальним фізичним розвитком.

Учні молодших класів з порушеною поставою мали рівень розвитку швидкості, витривалості, динамічної сили і гнучкості нижче за середні величини у віково-статевих групах.

Найбільша ефективність методики виправлення порушень постави, заснованої на поєднання комплексів спеціальних фізичних вправ і різних за характером масажних прийомів, що виконуються залежно від виду порушення, досягається в групі продовженого дня за наступних умов:

заняття спеціальними фізичними вправами протягом 45 хвилин п'ять разів на тиждень при об'ємі занять 180 годин в рік;

два курси масажу в рік по 15 сеансів; тривалість окремого сеансу масажу повинна складати 8-15 хвилин.

3. Ефективність методики корекції порушень постави на основі комплексу фізичних вправ і масажу підтверджується результатами педагогічного експерименту. Встановлено виражене зменшення величин фізіологічних вигинів хребта в експериментальній групі: шийний лордоз з 42,211,57мм на 35,0±0,52мм, поперековий лордоз з 44,9±1,68мм на 38,4±0,62мм. Відповідні показники у дітей в контрольній групі, що займалися тільки фізичними вправами і не що проходили курси масажу склали: з 42,1+1,47мм на 37,2±0,77мм і з 44,5±1,57мм на 40,3±0,65мм (Р<0,05).

4. Виявлено, що застосування фізичних вправ у поєднанні з масажем наддало позитивну дію більшою мірою на дихальну систему, а також на силові показники учнів, ніж виконання тільки фізичних вправ без масажу. Так, в експериментальній групі життєва ємкість легенів у дівчаток склала 2,00±0,0бл, станова сила 44,0±1, 20кг, що вище, ніж в контрольній - ЖЄЛ на 0,21л і становій силі на 3,4кг. У хлопчиків експериментальної групи життєва ємкість легенів склала 2, 20±0,09л, станова сила 55,6+1,41кг, тоді як в контрольній - ЖЄЛ 1,98+0,05л і станова сила 51,2+1,24кг (Р<0,05).

5. Виявлені достовірні відмінності (Р<0,05) в поліпшенні результатів показників рівня фізичної підготовленості експериментальної і контрольної груп. Найбільший приріст показників в експериментальній групі у дівчаток спостерігався: у бігу на 30м - 0, 19с; у бігу на 1000м - 6,2с; у стрибку в довжину з місця - 5,7см; у нахилі тулуба - 2,6см. У експериментальній групі у хлопчиків: у бігу на 1000м - 6,3с; у стрибку в довжину з місця - 5см; у нахилі тулуба - 2,28см.