
- •Оцінка зовнішнього вигляду і запаху
- •0,05 І 0,0114 - сталі коефіцієнти, отримані експериментальним шляхом.
- •Вимоги до якості сухого ячмінного пивоварного солоду
- •Визначення екстрактивності солоду
- •Визначення концентрації сухих речовин в суслі ареометричним методом
- •Поправки т до показників цукрометра за температурою
- •Визначення концентрації сухих речовин в мелясі рефрактометричним методом
- •Вміст сухих речовин у суслі та в її нормальному розчині, %
- •Визначення тривалості оцукрювання
- •Запитання для самоперевірки
Визначення концентрації сухих речовин в мелясі рефрактометричним методом
Метод заснований на визначенні показника заломлення і концентрації суслового розчину за допомогою рефрактометра.
Прилади і посуд: технічні терези, хімічний стакан місткістю 100 мл, мірна колба місткістю 250 мл, термометр, рефрактометр РЛ.
Хід роботи. Нормальний розчин сусла готується за методикою, що вказана вище. Перед початком роботи перевіряють нульову точку приладу. Для цього 2-3 краплі дистильованої води наносять на вимірювальну призму. Поворотом рукоятки зміщують межу світлотіні і добиваються такого положення, щоб при температурі 20°С ця границя проходила через нульову поділку правої шкали, яка градуйована за цукрозою, і поділку 1,333 лівої шкали показів заломлення.
Перевіривши нульову точку, визначають вміст сухих речовин у розчині сусла. Для цього 2-3 краплі розчину наносять на суху вимірювальну призму. Обертаючи рукоятку рефрактометра навколо її осі, сполучають межу світлотіні з візирною лінією сітки, що спостерігають в окуляр зорової труби.
Визначивши вміст сухих речовин у розчині, за табл. 4 знаходять концентрацію сухих речовин у суслі.
Таблиця 4
Вміст сухих речовин у суслі та в її нормальному розчині, %
Вміст сухих речовин |
Вміст сухих речовин |
||
у розчині |
у суслі |
у розчині |
у суслі |
17,5 |
71,9 |
18,7 |
77,3 |
17,6 |
72,4 |
18,8 |
77,7 |
17,7 |
72,8 |
18,9 |
78,1 |
17,8 |
73,3 |
19,0 |
78,6 |
17,9 |
73,7 |
19.1 |
79,0 |
18,0 |
74,2 |
19,2 |
79,5 |
18,1 |
74,6 |
19,3 |
79,9 |
18,2 |
75,0 |
19,4 |
80,4 |
18,3 |
75,5 |
19,5 |
80,8 |
18,4 |
75,9 |
19,6 |
81,3 |
18,5 |
76,4 |
19,7 |
81,7 |
18,6 |
76,8 |
19,8 |
82,2 |
Екстрактивність солоду (Е1), а також її перерахунок на суху речовину солоду (Е2) розраховують за формулами, %:
;
де W – вологість сусла, %;
е – вміст сухих речовин.
Приклад. Аналізується солод з вологістю 5,2%, вміст сухих речовин в суслі становить 8,2 %. Тоді екстрактивність солоду Е1=8,2(800+5,2) / (100-8,2)=71,92%, а в перерахунку на суху речовину солоду екстрактивність Е2=71,92∙100/ (100-5,2)=75,86%
Визначення тривалості оцукрювання
Метод заснований на здатності крохмалю та продуктів його гідролізу давати кольорове забарвлення з йодом. У результаті ферментативного гідролізу крохмалю у розчині накопичуються низькомолекулярні декстрини, мальтоза і глюкоза, які не забарвлюються йодом.
Під довготривалістю оцукрювання розуміють час у хвилинах, який необхідний для перетворення крохмалю затору в сполуки, що не забарвлюються йодом. Аналіз виконують при температурі 70°С, що відповідає оптимальним температурним умовам дії α-амілази, водночас є дослідом по визначенню екстрактивності солоду.
Посуд і реактиви: біла пластина, скляна паличка, розчин йоду.
Хід роботи. При досягненні температури затору 70°С через кожні 5 хв. скляною паличкою беруть краплю затору і розміщують її з краплею розчину йоду на білій пластині. Пластину нахиляють, змішують обидві краплі і стежать за зміною забарвлення. Вважається, що оцукрювання завершилось, якщо забарвлення йоду не змінюється.
Визначення кольору сусла
Колір сусла визначають методом калориметричного титрування води 0,1 н. розчином йоду до повного збігу забарвлення зразків сусла і води.
Посуд і реактиви: мікробюретка, два хімічних стакани місткістю 100 мл, скляна паличка, біла пластина, 0,1 н. розчином йоду.
Хід аналізу. Беруть два однакових стакани. У перший наливають 100 мл прозорого сусла, а в другий 100 мл дистильованої води. Воду титрують з мікробюретки 0,1 н розчином йоду до збігу забарвлення в обох стаканах. Витрата розчину йоду на титрування і є кількісною оцінкою кольору сусла.
Визначення вологості солоду
Вологість солоду визначають за методом прискореного висушування на СВЧ печі.
Прилади і посуд: СВЧ піч, технічні терези, ножиці, папір, щипці, секундомір, ексикатор.
Хід роботи. З газетного паперу вирізають аркуші розміром 8x8 см, складають два пакети у вигляді конвертів, розташовують їх у СВЧ і висушують протягом 3 хв. Після цього пакети охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури, зважують і беруть наважку борошна солоду масою 1,00 г, яку висушують протягом 3 хв. З закінченням висушування пакети з наважою охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі і повторно зважують. Висушування продовжують до тих пір поки вага висушених пакетів із солодом не буде змінюватись. Вологість розраховують за формулою, в %:
де a,b – маса пакета з наважкою відповідно до і після висушування, г,
с – наважка, г;