0,05 І 0,0114 - сталі коефіцієнти, отримані експериментальним шляхом.

Приклад. На виготовлення солодової витяжки взято 10 г толочу у мірну колбу місткістю 100 мл. Одержану солодову витяжку потім роз­вели у 40 разів (5 мл в 200 мл розчину). Таким чином у реакцію введено 25 мг солоду. При поляризації фільтратів субстрату отримані показники ПК = 14,1 і ПД = 12,6.

Тоді ОА = (0,05 ∙ (14,1 - 12,6) + 0,0114)1000/25 = 3,45 од./г.

Аналіз сухого пивоварного ячмінного солоду

Вимоги до якості

Відповідно до органолептичних та фізико-хімічних показників якості солод поділяють на три класи: вищий, 1-й та 2-й (табл. 2). За органолептичними показниками солод має відповідати таким вимогам:

Зовнішній вигляд - чистий, без домішок, паростків, заплісняві­лих зерен та зернових шкідників;

Колір - від світло-жовтого до жовтого, не допускаються тони зеленуваті й темні;

Запах - чисто солодовий, не допускаються сторонні запахи і за­пах плісняви;

Смак - солодовий, солодкуватий, не допускається кислий і гір­кий.

Таблиця 2

Вимоги до якості сухого ячмінного пивоварного солоду

Показники якості	Норми для солоду
	світлого			темного
	високої якості	І класу	ІІ класу
Прохід через сито 2,2x20 мм, %, не більше ніж	3,0	5,0	8,0	8,0
Сміттєві домішки, %, не біль­ше ніж	Не допу- ска­ються	0,3	0,5	0,3
Вологість, %,не більше ніж	4,5	5,0	6,0	5,0
Масова частка екстракту на суху речовину солоду тонкого помелу, менше ніж	79,0	78,0	76,0	74,0
Масова частка білкових речо­вин на суху речовину солоду, % не більше ніж	11,5	11,5	12,0	Не регла­менту­ється
Тривалість оцукрювання, хв., не більше ніж	15,0	20,0	25,0
Лабораторне сусло:
колір, 0,1 н. розчину йоду на 100 мл води, мл, не більше ніж	0,18	0,20	0,40	0,5-1,3
кислотність, мл 1 н. розчи­ну NaОН на 100 мл сусла, мл, не більше ніж	0,9-1,1	до 1,2	до 1,3	Не регла­менту­ється
прозорість		прозоре	Можливий невели­кий осад

Визначення екстрактивності солоду

Суть методу полягає в переведенні в розчин екстрактивних речо­вин солоду під дією його особистих ферментів за умов, що близькі до оптимальних, з наступним відділенням розчину і визначенням його кон­центрації одним із відомих методів.

Прилади і посуд: технічні терези, водяна баня, термометр, хіміч­ні стакани місткістю 200 і 1000 мл, лійка для фільтрування, фільтру­вальний папір, ареометр, рефрактометр, циліндр місткістю 200 мл, скля­на паличка.

Хід роботи. У попередньо зважений стакан беруть наважку ма­сою 50,00 г солоду і додають 200 мл дистильованої води з температурою 47°С. Вміст стакана розмішують для отримання однорідної суспензії (затору), потім стакан ставлять у водяну баню, яка нагріта до 45°С. При такій температурі і періодичному перемішуванні суміш витримують 30 хв. Потім температуру затору поступово підвищують до 70°С.

Коли температура досягне 70°С, у стакан вливають 100 мл дисти­льованої води з температурою 70°С. При цій температурі затор оцукрю­ють протягом 1 год., потім охолоджують до кімнатної температури. Не­великими порціями дистильованої води вмивають термометр і скляну па­личку. За допомогою дистильованої води на технічних терезах вміст стакана доводять до 450 г. Суміш ретельно перемішують і фільтрують через складчастий фільтр у сухий стакан. Перші мутні порції фільтра­ту повертають на фільтр, доки не піде прозорий розчин (сусло). У фільтраті за допомогою рефрактометра або ареометра визначають вміст сухих речовин C, %.