2. А) Перевірка якості та випробування

Цей стан характерний для початку промислового виробництва. Мста підприємницької діяльності - відповідність продукції своєму функціональному призначенню й установленим для неї вимогам.

Основна відповідальність за якість лягала на майстра (десятника). У цей період вводяться верхня і нижня межі якості, поля допусків, різні вимірювальні інструменти (шаблони і калібри). Були розроблені і застосовувалися різні методи стимулювання виробництва якісної продукції, а також система штрафних санкцій за брак, обґрунтовувалася необхідність запровадження незалежної посади інспектора з якості.

Перший етап є початковим етапом системного підходу, коли з'явилася перша система - система Тейлора (1905 р). Вона встановлю­вала вимоги до якості виробів (деталей) у вигляді полів допусків або певних шаблонів, з верхньою й нижньою межею допусків - прохідні й непрохідні калібри.

Для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора були уведені перші професіонали в області якості - інспектори (технічні контролери).

Система мотивації передбачала штрафи за дефекти й брак, а також звільнення. Система навчання зводилася до професійного навчання й навчання працю вати з вимірювальним і контрольним обладнанням.

Взаємини з постачальниками й споживачами будувалися на основі вимог, установлених у технічних умовах, виконання яких перевірялося при приймальному контролі (вхідному й вихідному).

Всі відзначені ви і це особливості системи Тейлора робили її системою управління якістю кожного окремо взятого виробу.

На цьому етапі якість продукції визначалася як відповідність стандартам.

Основна концепція забезпечення якості на першому пані полягала в тому, що споживачі мали одержувати тільки такі вироби, які відповідають стандартам. Основна робота направлена на те. щоб бракована продукція не надходила до споживачів.

2. Б)Контроль якості— qc

В цей час набували розвитку обґрунтовані Ф. Тейлором інспекції якістю. Стала здійснюватися 100% інспекція готової продукції.

Контроль якості переходив в руки спеціально навчених незалежних інспекторів з якості. Вперше стали застосовуватися методи статистичного контролю виробничого процесу: контрольні карти, обґрунтовувалася необхідність вибіркових методів контролю якості продукції.

Системи якості ускладнилися, тому що в них були включені служби, які використовують статистичні методи. Ускладнилися завдання в області якості, розв'язувані конструкторами, технологами іі робітниками, тому що вони повинні були розуміти, що таке варіації й мінливість, а також знати, якими методами можна досягти їхнього зменшення. З'явилася спеціальність — інженер з якості, що повинен аналізувати якість і дефекти виробів, будувати контрольні карти й т.п. У цілому акцепт г; інспекції й виявлення дефектів був перенесений на їх запобігання шляхом виявлення причин дефектів і їхнього усунення на основі вивчення процесів і управління ними.

Більш складною стала мотивація праці, тому що тепер ураховувалося, як точно настроєний процес, як аналізуються ті або інші контрольні карти, карти регулювання н контролю.

До професійного навчання додалося навчання статистичним методам аналізу, регулювання й контролю.

У роки Другої світової війни обсяги виробництва промислової продукції зросли, що обумовлювалося в основному військовими потребами. Істотно підвищилися вимоги до якості виробів, що випускаються. На підприємствах, що випускають військову продукцію, з'явилися пер .ні збірники вимог із забезпечення якості. Кількість людей, що зайняті у виробництві, скорочувалося у зв'язку з потребами армії, том) одержали широкий розвиток статистичні методи контролю. Була розроблена методична, технічна й математична база статистичних методів Статистичні методи контролю широко застосовувалися як у цивільній, так і у воєнній промисловості.

Стали складнішими й відносини «постачальник-споживач». У них більшу роль почали грати стандартні таблиці па статистичний приймаль­ний контроль.

На цьому етапі якість визначалась як відповідність стандартам і стабільності процесів. Проводився контроль готової продукції.

Споживачі мали одержувати тільки такі вироби, що відповідають стандартам. Відбракування залишається як один із методів забезпечення якості. Основна роботи направлена на управління виробничими процесами, яке забезпечує збільшення частки виходу придатної продукції.