3.Основні положення систем управління якістю згідно дсту iso 9000:2007.

У 2007 р. з врахуванням розвитку суспільства та змін у міжнародних стандартах якості був розроблений національний стандарт ДСТУ ISO 9000: 2007. Цей стандарт має таку структуру:

1. вступна частина (розкриває призначення та сферу застосування)

2. Основні положення систем УЯ. (розглядає доцільність вимог та підходи до СУЯ та роль керівництва, документацію оцінювання та постійне поліпшення СУЯ)

3. терміни і визначення понять. У сферах якості, управління, організацію, процесів та продукції характеристики, відповідності документації, перевірки та аудиту.

Цей стандарт мають застосовувати організації які прагнуть дсягти конкурентних переваг завдяки запровадженню СУЯ. Стандарт передбачає постійне поліпшення УЯ який охоплює такі дії:

• аналіз та оцінювання наявного стану для визначення сфер поліпшення.

• Встановлення цілей поліпшення.

• Пошук можливих рішень для досягнення цілей.

• Оцінка цих рішень і вибір одного з них.

• Впровадження вибраного рішення.

• Вимірювання, перевірка, аналіз та оцінювання результатів впровадження для визначення того чи досягнуто цілей.

• Оформлення цілей

• Поліпшення системи якості стає постійним процесом завдяки зворотному зв’язку із замовниками та іншими зацікавленими сторонами.

Семінарське заняття 1

1. Актуальність управління якістю

У ринковій економіці проблема якості с найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки.

Актуальним с удосконалення вітчизняних систем стандартизації, підтвердження відповідності та акредитації відповідно до європейських вимог. Конкуренція з філіями міжнародних органів сертифікації, у тому числі систем управління якістю (СУЯ), які розгорнули широку діяльність в Україні та сертифікують найуспішніші підприємства зацікавлені у виході на міжнародні ринки, неможлива до часу, доки результати української акредитації та сертифікації стануть визнаватися країнами світової співдружності.

Доцільно впорядкувати кількісний і якісний склад органів сертифікації систем управління якістю. За оцінкою міжнародних експертів лише біля 10% сертифікованих в Україні СУЯ відповідає міжнародному рівню. У першу чергу до цього спричинила невелика зацікавленість українських підприємств щодо запровадження і сертифікації СУЯ, але не останньою причиною такого стану є невиправдана велика кількість органів сертифікації, яким надано це право без урахування досвіду і кваліфікації виконавців.

З метою підвищення рівня відповідності впроваджених систем управління необхідно створити консалтингову інфраструктуру щодо запровадження систем управління, яка б містила: систему підготовки і підвищення кваліфікації для розробників систем управління згідно з вимогами міжнародних стандартів, добровільну систему сертифікації консультантів, загальнодоступний реєстр консультантів (Юридичних і фізичних осіб). Важливою передумовою успішної роботи з підвищення якості є підготовка та навчання персоналу. Починати процес навчання необхідно з найвищої керівної ланки.

Навчання з управління якістю необхідно проводити сучасними методами, застосовуючи ділові ігри з використанням комп'ютерної техніки, створюючи можливість для оптимального планування бізнес-процесів і створення кращих умов для досягнення високої конкурентоспроможності продукції. Окремі програми слід застосовувати для навчання співробітників. При цьому кожному підприємству варто розробляти власні програми, виходячи зі своїх цілей в сфері якості. Випробуваним методом є створення „осередків якості, які формуються на добровільних засадах.

Інтернаціональний досвід свідчить, що удосконалення управління якістю з широким застосуванням міжнародних загальновизнаних принципів і методів поступово призведе до радикальної перебудови свідомості керівництва, перегляді корпоративної культури управління.

Із вступом України до СОТ очікується посилення конкуренції як на ринку товарів, так і на ринку послуг.

Зменшення обсягів реалізації продукції, а також втрата конкурентоспроможності підприємств/організацій/ та їхньої продукції — ось основні негативні наслідки економічного характеру, які можна очікувати для вітчизняних підприємств.

Крім того, невиразні показники впровадження сучасних систем управління однозначно не сприятимуть міжнародному іміджу України як сучасної країни, яка динамічно розвивається.

Що заважає вітчизняним підприємствам та організаціям розробляти та запроваджувати сучасні системи управління. Адже світовий досвід свідчить, що такі системи дають значні перевага тим, хто їх впроваджує.

На жаль, н Україні спостерігаємо ситуацію, коли стимулів у підприємств до впровадження сучасних систем управління явно недостатньо, щоб вони переважили фінансові та трудові витрати, які необхідні для успішного впровадження системи.

Відсутність усвідомлення на рівні більшості керівників підприємств та організацій того, що без сучасних систем управління вони не матимуть в найближчому майбутньому стабільності та зростання, має бути компенсоване адекватними діями з боку держави.

На жаль, передбачені в Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) заходи щодо державної підтримки та стимулювання впровадження сучасних систем управління є на сьогоднішній день недостатніми і в цілому малоефективними.

Проголошений у Концепції підхід до закупівлі продукції за бюджетні кошти, який передбачав наявність у постачальника цієї продукції сертифікованої в національній системі сертифікації СУЯ та (або) системи екологічного управління, досі є нереалізований. Реалізація такого підходу не потребує значних коштів,

Передбачені к Концепції завдання щодо підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, зокрема, з питань управління якістю, теж викопуються по так швидко та якісно, як того вимагає, сучасне життя.

Відстороненість провідних міністерств і КМУ в цілому під реалізації державної політики, викладеної в Концепції, ставить підсумків всі спроби Держспоживстандарту поліпшити ситуацію.

Важлива роль у сфері управління якістю відводиться законодавству як формі державного регулювання якістю і методів його забезпечення.

Створення на вітчизняних підприємствах систем управління набуває гострої актуальності захисту національних економічних інтересів в умовах європейської Інтеграції та вступу України до СОТ. Слід відзначити, що відмічається тенденція недостатньої інформованості вітчизняних підприємств щодо необхідності та можливостей функціонування сучасних систем управління, їх впливу па інвестиційну привабливість виробництва, розширення ринку збуту, підвищення якості та попиту па продукцію (товар, послуги), завоювання довіри споживачів.