1.Етапи розвитку вітчизняного менеджменту якості:

А) Бездефектне виготовлення продукції'

Першим кроком до створ сист управ якістю в СРСР будо створ та застос системного підходу до управ якістю. Це сист відома нам під назвою «бездефектне виготовлення продукції» - БВП. Якщо до цього відповід. за випуск продукції покладалася на відділ технічного контролю (ВТК), то з введенням системи БВП почали діяти інші підходи:

-повн відповідальність безпосереднього виконавця за якість продукції, яку він виробляє;

-чітке додержання технологічної дисципліни;

-зосередження тех контролю не тільки на встанов браку, а й на заходах, які унеможливлюють виник дефектів.

На в-вах застос спец документацію (інструкція, затверджена керівником), яка забороняла виконавцям подавати до ВТК продукцію, що не відповідала нормтам-тех документації. І повторна подача продукції до ВТК - тільки з дозволу начальника цеху, втрете - з дозволу директора. Якщо і після цього продукція дефекта - оформляли акт про брак. Далі - аналіз та заход на усунення причин появи браку.

Матеріальне заохочення виконавців проводилось з урахуванням

відсотка здачі продукції ВТК

Одним з дієвих засобів стимул виконавців було присвоения

власного тавра, тобто видача виконавцям посвідчення на право самоконтролю. Власники тавра отримув дод премію в розмірі - 5-10%.

Серед позитивних результатів діяльності системи БВП треба відзначити проведення «днів якості». Цс спеціальна нарада, де проводився критичний аналіз роботи із забезп якості продукції на наступ тиждень.

Система БВП була початком комплексного підходу до підвищ

якості продукції. Принц цієї сист знайшли застос на багатьох промисл п-вах, проектно-конструкторських орг-ціях. Під час впровадж сист БВП її основні положення розвив, видозмінювались і збагач стосовно специфіки в-ва.

Але ця система не стала всеохоплюючою, тобто сфера її застос була обмеженою. Вона не дозволяла контролюв і упр рівнем розробок та проектув виробів, не розповсюджувалась на такі стадії жит циклу прод як обіг, експлуатація. Упр якісно в цій сист проводилось тільки на стадії виготов прод.

н

1=1

Подальшим роз-ком сист БИП було застосування «Львівського варіанту саратовської системи» - сист бездефектної праці (СБТ). Ця сист передбачала к-сну оцінку якості праці всіх співробітників п-ва. В СБТ основ показ якості праці був «коефт якості праці - К» - кількісний розрах якості праці виконавця:

Де Кu— вихідний коеф якості, рівний 100;

Ксі-коеф зниж за недотриманням встаново i-о показника якості праці,

nc- кількість показників знижпоказників коеф якості завдання;

Kci=mi*zi

Zi-к-сть випад невик одноти ш-го завд

mi~ норматив зниження за невиконання /-го завдання.

Kni - коеф заохоч за вик або перевик праців якості праці, розрахов аналогічно/Сс; тс-кількість показників підвищ коеф якості

Б) КАНАРСПИ

Наступним кроком до створення системи управління якістю було впровадження системи КАНАРСПИ, започаткованої на підприємствах Горьковської області в 1958р.

КАНАРСПИ- якість, надійність, ресурс з перших виробів. Якщо система КИП направлена на підвищення якості па стадії виготовлення продукції, то система КАНАРСПИ охоплює стадії проектування, технологічної підготовки виробництва, впровадження в серійне виробництво, аналіз надійності виробленої продукції, спрямований на підвищення ресурсу виробів.

Характерні особливості системи КАНАРСПИ:

- комплексність вирішення завдань з підвищення якості та надійності продукції;

- залучення класичних та специфічних методів підвищення надійності продукції та процесів,

- необхідність проведення конструкторсько-технологічних робіт, підготовки виробництва, а також участі серійного заводу в процесі удосконалення продукції і підвищенні її надійності;

- всебічний розвиток наукових досліджень на підвищення надійності продукції,

- розробка комплексних технологічних процесів, направлених на підвищення надійності, задіяних на всіх стадіях виготовлення продукції.

Система КАНАРСПИ розроблена на основі наукових підходів до управління якістю і посилається на наступні напрямки:

- створення дослідного зразка вирову з заданими основами надійності;

- удосконалення конструкції виробів в процесі створення;

- удосконалення технологічних процесів виробництва;

- удосконалення технічного контролю;

- удосконалення організації виробництва;

- підвищення технічного рівня експлуатації.

Система КАНАРСПИ дала можливість підприємствам виконувати роботи з більш раціональним використанням людських і матеріальних ресурсів з урахуванням змінившихся умов І нових вимог до якості й надійності. При цьому збільшення витрат на створення нових служб, які працюють у системі КАНАРСПИ, окупається за рахунок підвищення надіііності і строку служби виробів, зменшення интраг на її експлуатацію і ремонт, скорочення циклу серійного виробництва.

В) НОРМ

Система НОРМ (наукова організація робіт з підвищення моторесурса), розроблена на Ярославському моторному заводі в 1964 роді. За час роботи над цією проблемою була створена струнка система наукової організації робіт з підвищення моторесурсу. Вона забезпечувала якість і надійність комплектуючих виробів, які випускалися суміжними виробниками, а також забезпечувала не тільки реалізацію вимог діючої технічноїдокз'мснтації, але й систематичне підвищення цих вимог.

Названі системи БИП, СБТ, КАНАРСПИ, НОРМ стали основним» системами, на базі яких цілим рядом підприємств були створені свої системи, що враховують специфіку виробництва.

Характерні особливості системи НОРМ:

* оптимальний моторесурс двигунів і потенціальні його можливості закладаються при створенні конструкції і технологічній підготовці виробництва;

* необхідність аналізу власних виробничих даних:

*за результатами аналізу зовнішньої та внутрішньої інфор­мації уточнюється термін служби окремих деталей і моторесурс двигуна;

*розробляються методи прискорених випробувань:

* проводяться роботи з удосконалення випробувальної бази;

• досягнутий моторесурс встановлюється випробуваннями зразків двигунів і підтверджується наступною експлуатацією:

• вивчення матеріалів експлуатації і збільшення .моторесурсу двигуна ведеться безперервно до зняття його з виробництва.

Впровадження системи НОРМ дало змогу значно знизити витрати на технічне обслуговування і ремонт двигунів, значно збільшити моторесурс двигунів.

НОТПУ

На Рибіиському моторобудівному заводі була створена система НОТПУ (наукова організація праці, виробництва і управління). Система НОТПУ використовувала системи БИП і СБТ дли забезпечення якості праці й стабільності виробництва, систему КАНАРСПИ для досягнення високого рівня надійності й довговічності виробів і всебічної конструкторсько-технологічної підготовки. Сутність цієї системи полягала в створенні системи коефіцієнтів для комплексної оцінки рівня робіт з наукової організації праці на виробництві і управління з впровадженням автоматизованої системи управління виробництвом.

Г) КС УКП

В 1975 році, був проведений широкий промисловий експеримент на передових підприємствах Львівської області. Творча співдружність науки й виробництва дозволила створити й впровадити на підприємствах області комплексну систему управління якістю продукції па основі стандартизації (КС УКЛ). Найбільш ефективна із всіх відомих раніше систем управління якістю праці і продукції узагальнила все нове і передове, що було в інших подібних системах. Стандарт підприємства (СТП) регламентує норми, правила, вимоги, методи н положення, застосовувані на даному підприємстві, які дозволяють оперативно використовувати її ефективно реалізувати передові досягнення науково-технічного прогрес. Повністю було доведено, що СТП можуть бути організатором робіт з управління якістю, бути діючою організаційно-методичною основою КС УКП.

Узагальнення досвіду роботи КС УКП підприємств Львівської області дозволило виявити ряд необхідних функцій управління якістю:

- прогнозування потреб технічного рівня і якості продукції;

- планування підвищення якості продукції,

- технологічна підготовка виробництва,

- матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу,

- організація зберігання, транспортування, експлуатації та ремонту, що забезпечуй: сприятливі умови для максимальні можливого збереження продукції і підтримки її встановленого рівня якості;

- підбір, розміщення, виховання й навчання кадрів, які забезпе­чують підприємство працівниками, здатними позитивно вирішу­вати завдання в галузі якості продукції;

- оперативне управління якістю виробничого процесу, що забезпечує випуск продукції стабільного рівня якості;

- контроль якості,

- атестація продукції,

- стимулювання підвищення якості продукції,

- державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів,

- організація правового забезпечення якості продукції.

Реалізація всіх функцій системи можлива тільки за умови, ідо ь ній беруть участь всі підрозділи й служби підприємства без винятку.

Ефективність функціонування КС УКГІ проявляється, насамперед, в оперативності й точності управлінських рішень в результаті збільшення обсягу використовуваної інформації, а також у забезпеченні взаємодії окремих елементів системи управління. Створення КС УКГІ передбачало забезпечення й підтримку заданих режимів функціонування всіх об'єктів, що визначають якість продукції як на рівні технологічних, так і організаційних завдань управління. Аналіз розробки й впровадження КС УКП показав, що до завдань, що підлягають автоматизації, відносяться:

- обгрунтування доцільності розробки нової продукції.

- вибір номенклатури матеріалів і комплектуючих виробів необхідної якості;

- оптимізація конструкторських і технологічних процесів;

- випробування, контроль і оцінка технічного рівня та якості виробів;

- планування виробництва, його технологічної підготовки, тощо.

У 1975 р. була створена Краснодарська комплексна система підвищен­ня ефективності виробництва (КС ЛЕВ), метою управління якої було підви­щення ефективності виробництва (підвищення рівня якості продукції, по­ліпшення використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів), об'єктом управління — ефективність виробництва, а показниками управлін­ня — показники ефективності виробництва.

Характерні особливості системи такі:

1. розроблення комплексного плану підвищення ефективності виробниц­ тва, який містить перспективні і поточні завдання для кожного підрозділу підприємства;

2. впровадження нового методу оцінювання праці на основі принципу "зароблених премій";

1. розроблення ідеологічного забезпечення системи;

3. розширення сфери використання СТП.

У 1978 р. була створена Дніпропетровська комплексна система управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів (КС УЯП і ЕВР), метою управління якої було поліпшення господарської діяльності підприємства, об'єктом управління — рівень якості продукції й ефективність використання ресурсів, а показниками управління — показни­ки якості продукції і ефективність використання ресурсів.

Характерні особливості цієї системи:

1. розширення змісту спеціальних функцій;

2. введення нових спеціальних функцій управління якістю продукції;

3. науково-технічний розвиток підприємства, забезпечення умов праці і побуту, охорона довкілля та ін.;

4. встановлення в планах і доведення до цехів, дільниць і бригад госпроз­ рахункових показників;

5. введення прогресивних планових оціночних норм і нормативів.

У 1979 р. була створена Комплексна система підвищення ефектив­ності виробництва і якості роботи (КС ПЕВ і ЯР), метою управління якої було удосконалення господарського механізму підприємства, об'єктом управління — ефективність виробництва і якості роботи, а показниками управління — показники ефективності виробництва і якості роботи.

Характерні особливості цієї системи такі:

• поліпшення використання виробничих потужностей, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

укріплення господарського розрахунку, впровадження бригадних методів праці та підсилення ролі соціальних факторів;

• організація соціалістичного змагання за підвищення ефективності ви-' робництва і якості роботи.

Д) Система управління виробничими об’єктами і промисловими підприємствами на базі стандартизації.

У 1980 р. була створена Система управління виробничим об'єднанням і промисловим підприємством на базі стандартизації (СУ ВО і ПП),метою управління якої було виконання планів, завдань, угод і соцзобов'язань з виробництва і поставок високоякісної продукції при мінімальних сумар­них затратах на її дослідження, виготовлення, обіг, експлуатацію (споживан­ня), об'єктом управління — процеси дослідження, проектування, виготовлен­ня, обігу, експлуатації чи споживання продукції, а показниками управління — система показників діяльності підприємства.

Характерні особливості цієї системи такі:

забезпечення комплексності управління об'єднаннями (підприємством) шляхом створення єдиної системи управління на основі наукових методів проектування системи;

забезпечення підвищення цілеспрямованості управління шляхом фор­мування у складі системи об'єднання (підприємством) цільових підсистем;

підсилення лінійного керівництва виробничими процесами на основі удосконалення виробничої й організаційної структур;

виділення сукупностей конкретних функцій управління, як відокрем­лених видів управлінської праці, і формування для їх реалізації спеціалізо­ваних функціональних підсистем;

підвищення наукової обґрунтованості управлінських рішень і поліпшен­ня стилю керівництва;

охоплення заводською стандартизацією всіх аспектів управлінської діяльності об'єднань (підприємств);

оцінювання ефективності управління об'єднанням (підприємством) за допомогою системи кількісно виражених критеріїв.

Суттєвого поліпшення якості продукції СРСР не відбулося внаслідок таких причин:

проектування надто складних систем було перекладено самі підприєм­ства виробників продукції, а не спеціалістів-професіоналів,

роботу з менеджменту якості продукції у межах системи очолювали відділи технічного контролю, а не керівники підприємств,

системи не давали змоги проводити "простежуваність" матеріалів, дета­лей, вузлів і продукції у випадках наявності у них дефектів та відмов;

об'єкти стандартизації у нормативних документах не завжди правильно визначались;

у межах системи недостатньо стимулювалося забезпечення високого рівня якості продукції;

менеджментом, як правило, охоплювався далеко не повний перелік умов та факторів, що впливають на якість продукції.

Це визначило несвоєчасність впровадження сучасної сис­теми менеджменту якості і призвело у вирішенні проблеми якості до відчут­ного відставання підприємств від передової зарубіжної практики.