Лекція 1: Стандартизація термінології в галузі управління якістю

1. Мета, предмет та завдання вивчення дисципліни «Управління якістю».

Мета вивчення –формування у студентів системи знань з теорії та методології УЯ, принципів побудови та функціонування систем УЯ, вивчення нормативно – правових, органі –йних ,та економічних питань щодо УЯ.

Предмет – відносини, що формуються в процесі планування, управління, забезпечення і поліпшення якості в рамках системи менеджменту якості організації.

Завдання : Теоретична і практична підготовка студентів щодо орг. –ї робіт і забезпечення та управління якістю продукції.

2.Керівництво iso / iec 2 «Загальні терміни та визначення в галузі стандартизації та суміжних видів діяльності» – основний документ зі стандартизації термінів щодо управління якістю.

Керівництво є основним документом зі стандартизації термінів щодо управління якістю який було розроблено у 1996 р. Цей стандарт встановлює терміни та визначення основних понять у сфері стандартизації та тісно пов’язані нею процедури встановлення відповідності продукції, процесів та послуг певним вимогам.

На основі цього стандарту у 2001 р. в Укр. Розроблено національний стандарт ДСТУ 1.1.2001 Стандартизація та суміжні види діяльності терміни і визначення основних понять.

Стандартизація – це діяльність, що полягає у встановлені положень для загального і багаторазового користування стосовно розв’язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов.

Рівень розвитку техніки – це досягнутий на даний час рівень технічних можливостей стосовно продукції, процесів та послуг який ґрунтується на поєднанні досягнень науки, техніки та практичного досвіду.

Орган стандартизації – це орган діяльність якого у сфері стандартизації є загально визначеною і основна функція якого полягає в розроблені, затверджені чи прийняті стандартів які є доступними широкому колу користувачів.

Стандарт – це створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового користування правила настановчі вказівки, або характеристики різного виду діяльності її результатів і який є спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступним широкому колу користувачів.

Настанова – це нормативний документ, що рекомендує практичні прийоми чи методи проектування виготовлення, монтажу, експлуатації або утилізації обладнання, конструкцій та виробів.

Види стандартів: 1) Основоположний (має широку сферу поширення)

2) Термінологічний (визначення понять та термінологія)

3) Стандарт на методи випробування ( встановлює методи випробування наприклад використання статистичних методів та порядок проведення випробувань)

4) Стандарт на продукцію (вимоги які повинен задовольняти виріб або група виробів щоб забезпечити свою відповідність призначенню)

5) Стандарт на процес (забезпечити свою відповідність призначенню)

6) Стандарт на послугу(вимоги стосовно сумісності виробів чи систем у місцях їх поєднання )

7) Стандарт на сумісність (компонована модель)

8) Стандарт загальних технічних вимог.(містить перелік характеристик для яких значення чи ін. данні встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо)

Види нормативних документів:

1. Програма стандартизації – план роботи органу стандартизації в якому перелічено назви поточних робіт зі стандартизації.

2. Тема стандартизації – конкретний робочий пункт, програми стандартизації.

3. Проект стандарту – рукопис пропонованого стандарту який є широкодоступним для обговорення та подання пропозицій чи схвалення.

4. Програма встановлення відповідності – перелік певної послідовності дій, щодо встановлення відповідності конкретних виробів, процесів чи послуг згідно з яким застосовують ті самі конкретні стандарти та правила і ту саму процедуру.