- •Практична робота
- •1. Основні теоретичні відомості
- •1.1. Види освітлення приміщень
- •1.1.1. Значення виробничого освітлення
- •1.1.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •1.1.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •1.1.4. Види виробничого освітлення
- •1.1.5. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •1.2. Природне освітлення
- •1.2.1. Нормування природного освітлення
- •1.2.1.1. Коефіцієнт природного освітлення
- •1.2.1.2. Норми природного освітлення
- •1.2.3. Вибір точки у просторі виробничого приміщення при односторонньому боковому природному освітленні, для якої нормується освітлення
- •1.2.4. Методи розрахунку природного освітлення
- •1.2.4.1. Метод відносної площі світлових прорізів
- •Норми освітленості робочого місця
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату
- •Значення світлового коефіцієнта α для виробничих приміщень
- •1.2.4.2. Метод коефіцієнта природного освітлення
- •Значення світлової характеристики (ηв) вікон при боковому освітленні
- •Коефіцієнт запасу к3
- •Значення коефіцієнта Кбуд, який враховує затінення вікон протилежними будинками
- •Значення коефіцієнтів τ1, τ2
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття ρ поверхонь інтер’єру приміщення
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стелі ρстелі та стін ρстін
- •Коефіцієнти відбиття поверхонь (ρ) з різним кольоровим пофарбуванням
- •Значення коефіцієнту r1
- •1.2.4. Розрахунок природного освітлення виробничого приміщення за вихідними даними
- •1) Виробниче підприємство знаходиться у місті Львові;
- •2) Нормоване значення кпо (ен) для приміщень, розміщених в I, II, IV і V поясах, розрахувати за формулою (згідно чинних дбн в.2.5.28-2006):
1.1.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
– створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не нижчою за встановлені норми;
– не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
– забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
– не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
– повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
– не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
– повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
1.1.4. Види виробничого освітлення
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природне, штучне, суміщене.
Природне освітлення – це освітлення приміщень світлом неба (прямим і відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.
Суміщене освітлення – це освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Залежно від напрямку проникнення світла у приміщення природне освітлення може бути:
– бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;
– верхнє, здійснюване через спеціальні світлові ліхтарі у стелі та перекриттях;
– комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.
Природне освітлення верхнім і комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність освітленості, ніж бокове. При застосуванні тільки бокового освітлення створюється висока освітленість поблизу вікон і низька у глибині приміщення, при цьому можливе утворення тіней від устаткування.
Штучне освітлення, що створюється електричними джерелами світла, за конструктивним виконанням поділяється на:
– загальне, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення);
– місцеве, яке створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях, і яке автономно не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань;
– комбіноване, яке складається із загального і місцевого, і яке доцільно використовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:
– робоче, яке призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень;
– аварійне, яке передбачене для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, порушення технологічного процесу, причому мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк;
– евакуаційне, яке призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення, причому мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше 0,2 лк;
– охоронне, яке влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом, причому найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі;
– чергове, яке передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
