
- •Тема 2.1. Негативні фактори в житті людини природного, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.
- •1.Сутність і основні поняття безпеки життєдіяльності.
- •2.Класифікація джерел небезпеки, небезпечних і шкідливих факторів.
- •3.Техногенні небезпеки та їх вплив на життєдіяльність людини.
- •3.1.Фізичні техногенні небезпеки.
- •3.2.Хімічні небезпечні фактори.
- •3.3.Біологічні фактори небезпек.
- •3.4.Психофізіологічні фактори небезпек.
- •4.Природні небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій та заходи зниження їх наслідків
- •4.1.Тектонічні стихійні лиха.
- •4.2.Топологічні стихійні лиха.
- •4.3.Метеорологічні стихійні лиха.
- •5.Соціально-політичні небезпеки.
- •5.2.Тероризм, як джерело небезпеки.
- •5.3.Соціальна небезпека – алкоголізм.
- •5.4.Тютюнопаління.
- •6.Комбіновані небезпеки.
- •6.1.Природно-техногенні небезпеки
- •6.2.Природно – соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, снід.
- •7.Небезпеки в сучасному урбанізованому суспільстві.
4.Природні небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій та заходи зниження їх наслідків
У наш цивілізований, технічно розвинений час людство дуже залежить від природних явищ, які часто носять катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені викликають загибель багатьох тисяч людей, величезні матеріальні збитки.
Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40 %), на другому місці – тропічні циклони (20 %), на третьому і четвертому (по 15 %) – землетруси та посухи.
Стихійні лиха – це природні явища, які призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і знищення матеріальних цінностей.
За причиною їх виникнення стихійні лиха поділяють на:
· тектонічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), – землетруси, виверження вулканів;
· топологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), – повені, зсуви, селі;
· метеорологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері), – спека, урагани, посуха та інші.
4.1.Тектонічні стихійні лиха.
Виверження вулканів.
Саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства як за руйнівною силою, так і за кількістю виділденої енергії. На земній кулі нараховується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких, які після більш–менш тривалої перерви можуть знову ожити.
Навколо Індонезії більше 100 вулканів, на Західному узбережжі Америки – 10 вулканів. Камчатка, Курили, Японія – найбільш активні вулканічні зони нашої планети.
Вулкани можуть бути як на суші, так і на морському дні.
Під попелом та лавою гинули цілі міста. Найбільшим було виверження Везувію 24 серпня 79 р., яке знищило стародавні міста Помпею, Геркуланум та Стабію.
Як утворюються вулкани? Надра земної кулі діляться на 4 зони. В центрі – ядро, його оточує зовнішня оболонка, потім мантія та земна кора. Температура ядра сягає 6000 градусів, однак ядро тверде через великий тиск на нього вищих шарів. В нижній частині земної кори на глибині 30-90 км утворюється магма (лава), температура якої може сягати 900-1100 градусів. Магма – це розплавлена маса, виверження якої відбувається через щілини або канали, які утворюються в місцях тертя або зсування двох тектонічних плит.
В чому небезпека вулканів?
В радіусі декількох кілометрів небезпечними є розпечені гази;
Лавовий потік може розповсюджуватися до 30- 100 км;
До 400–500 км розповсюджується зона випадання кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту.
Внаслідок танення снігу та льоду на вершинах вулканів виникають селеві потоки довжиною від декількох десятків кілометрів до 100–300 км.
Прогнозувати виверження вулканів дуже складно.
Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативного впливу потоку лави використовується метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом створення штучного русла, можливе будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою.
Землетруси.
Землетруси – це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. із яких відчуваються людьми та 1тис. завдають значних збитків.
До 30–х років нашого сторіччя сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками. Зараз використовується більш досконалий засіб, так звана шкала Ріхтера, градуйована на 12 балів.Нуль – це абсолютний спокій грунту; 1 – вказує на слабкий підземний поштовх; кожен наступний бал позначає поштовх у 10 разів сильніший за попередній.
Всі землетруси умовно поділяються за цією шкалою на: слабкі (1-3 бали), помірні (4 бали), достатньо сильні (5-6 балів), дуже сильні (7 балів), руйнівні (8 балів), спустошуючі (9 балів), знищуючі (10 балів), катастрофічні (11-12 балів).
На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів. Однак за зміною характерних властивостей грунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом вченим досить часто вдається складати прогнози.
Проповідниками землетрусів є:
швидкий ріст частоти слабких поштовхів;
деформація земної кори, яка визначається спостереженнями з супутників або зйомкою на поверхні землі за допомогою лазерних джерел світла;
зміна відношення швидкостей розповсюдження поздовжних і поперечних хвиль напередодні землетрусу;
зміна рівня ґрунтових вод у свердловинах тощо.
Серед ознак близького землетрусу – запах газу, де раніше цього не відмічалось; тривога птахів та домашніх тварин.
В Україні сейсмічно небезпечними є Картати та гірський Крим. Тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (Ялта, 1927 р.). У 1977 р. відбувся землетрус у східній частині Карпат, сейсмічні хвилі якого досягли Львова, рівного, Києва і навіть Москви.
Найбільша кількість землетрусів відбувається в Японії та Чилі – понад 1 тис. в рік (або 3 землетруси на день).
Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
· При землетрусі ґрунт відчутно коливається від декількох секунд до хвилини. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій та самовладання.
· Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні предмети – які падають.
· Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом.
· Слід пам’ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.
· Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.
· Знаходячись всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.
· Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів падаючих уламків.
· Знаходячись в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись у машині до припинення поштовхів.
· Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває ззовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.
Єдиним засобом захисту населення від землетрусу – це евакуація.