26

Тема 2.1. Негативні фактори в житті людини природного, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.

План.

1. Сутність і основні поняття безпеки життєдіяльності.

2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних і шкідливих факторів.

3. Техногенні небезпеки та їх вплив на життєдіяльність людини.

3.1.Фізині фактори небезпек.

3.2.Хімічні небезпечні фактори.

3.3.Біологічні фактори небезпек.

3.4.Психофізіологічні фактори небезпек.

4. Природні небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій та заходи зниження їх наслідків.

4.1.Тектонічні стихійні лиха.

4.2.Топологічні стихійні лиха.

4.3.Метеорологічні стихійні лиха.

5. Соціально-політичні небезпеки.

5.1. Війни.

5.2.Тероризм, як джерело небезпеки.

5.3.Соціальна небезпека – алкоголізм.

5.4.Тютюнопаління.

6. Комбіновані небезпеки.

6.1.Природно-техногенні небезпеки.

6.2.Природно – соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, СНІД.

7. Небезпеки в сучасному урбанізованому суспільстві.

1.Сутність і основні поняття безпеки життєдіяльності.

Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Результат взаємодії людини з навколишнім середовищем може змінюватися в широких межах: від позитивного до катастрофічного, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають раптово, періодично або постійно діють у системі “людина – життєве середовище” і визначаються як дія небезпек. 

Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов’язана з навчанням. 

Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією. Ситуацію, за якої проявляється велика можливість виникнення нещасного випадку, прийнято називати небезпечною або аварійною, а коли загинули люди – катастрофічною. 

Катастрофа (грец.) – переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася.

Аварія – це випадковий вихід з ладу машин, кораблів, літаків, їх пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача.

Крім небезпечних ситуацій, існують і екстремальні.

Екстремальною називають ситуацію в процесі діяльності, коли у людини психофізіологічне навантаження досягає якої-небудь межі, при якій вона може втратити здатність до раціональних вчинків і діяти відповідно до обставин, які виникли.

В екстремальних ситуаціях людина може опинитися у різносторонніх сферах діяльності: на виробництві, вулиці, у побуті або на відпочинку.

Отже, можна зробити висновок, що безпека життєдіяльності – це стан оточуючого людину середовища, при якому виключається можливість порушення організму в процесі різноманітної предметної діяльності.

Безпека життєдіяльності є порівняно молодою науковою дисципліною, перебуває в стані зародження та формування і має виконувати складний соціально-педагогічний процес із відповідними функціями. Це такі функції, як освітня, виховна та психологічна.

• Мета освітньої функції полягає в тому, щоб забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людей та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

• Мета виховної функції – формувати у студентів новий науковий світогляд, активну соціальну позицію, творче мислення при вирішенні виробничих та життєвих проблем.

• Психологічна функція полягає у формуванні психологічної готовності до безпечної діяльності в умовах сучасного техногенного середовища.