Розділ 4. Школознавство Тема 27. Система освіти в Україні (4 год.).

1. Поняття системи освіти. її залежність від соціально-політичних, економічних та культурних факторів.

2. Принципи побудови системи освіти в Україні, згідно з Законом України "Про освіту" (стаття 6).

3. Структура системи освіти: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, самоосвіта.

4. Нові типи навчальних закладів: ліцеї, гімназії, колегіуми, спеціалізовані школи, навчально-виховні комплекси, навчально-виховні об'єднання. Приватні школи. Авторські школи в Україні.

1.Опрацювати державні документи про освіту (Закони 1.Опорний України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", конспект. З Положення про школу).

2.Дати порівняльну характеристику освіти у деяких 2.Усне розвинутих країнах (за вибором студента). опитування

Семінарське заняття № 31 (2 год.). Розвиток системи освіти в Україні Авторські школи в Україні та за кордоном.

Література

1. Закон України "Про освіту"

2. Освіта - 1996 - 21 серпня.

3. Закон України "Про загальну середню освіту" Освіта України - 1999 - 12 серпня.

4. Державна національна програма "Освіта"( "Україна XXI століття") - К.Райдуга, 1994.

5. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. Підручник - К: "Знання -Прес", 2003.

6. Конституція України - К: Укр.правнична фундація, 1996.

7. Максимюк С.П. Педагогіка. Навчальний посібник - К: Кондор., 2005

8. Онишків З.М. Основи школознавства: Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів. — 3-є видання, доповнене і перероблене. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2003.— 176с.

9. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000

10. Харламов И.Ф. Педагогика. Минск. "Універсітзцкая" - 2000

У період становлення і розбудови України як самостійної держави особливого значення набуває питання управління загальноосвітніми навчальними закладами, запровадження нового, прогресивного у практику їх роботи, прийняття законодавчих та нормативних актів, які регу­люють управлінські відносини. Розв'язує ці питання спеціальна педагогічна наука — школознавство.

У педагогічній літературі по-різному визначають поняття школознавство: як галузь педагогіки, як особлива педагогічна дисципліна. Не претендуючи на повне визначення цього поняття, під школознавством розуміємо педагогічну науку про процес організації і управління діяльністю загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Предметом школознавства є розробка теорії управління загальноосвітнім навчальним закладом, наукових основ організації праці в ньому, організація методичної роботи, внутрішньошкільного керівництва і контролю, вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду, зміцнення навчально-матеріальної бази.

Школознавство як наука за останні роки збагатилося дослідженнями таких українських вчених- педагогів, як В.І.Бондар, М.Ю.Красовицький, Б. С. Кобзар, ОЛ.Савченко, М.Д.Ярмаченко, В.С.Пікельна, Я.С.Турбовський, ДТ.Румянцева, Н.М.Островерхова, Л.І.Даниленко та ін.

Найголовнішими завданнями школознавства на сьогодні є:

1. оптимізація системи управління освітою;

2. створення системи державної атестації та акредитації загальноосвітніх навчальних закладів;

3. розробка науково обґрунтованих методик оцінки якості діяльності навчальних закладів, кожного педагогічного працівника;

4. розробка методики добору, призначення та підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти.

1. Поняття системи освіти» її залежність від соціально-політичних, економічних

та культурних факторів.

В Законі України "Про освіту" в статті 28 конкретизується поняття "система освіти Система освіти — це сукупність навчальних і навчально-виховних закладів, які відповідно до законів забезпечують загальну середню і вищу освіту, здобуття спеціальності або кваліфікації, підготовку або перепідготовку кадрів для економіки і культури.

Залежність системи освіти від соціально - політичних, економічних та культурних факторів

1. Рівень розвитку суспільного виробництва:

• науково-технічний рівень суспільства виробництва впливає на удосконалення системи освіти, розвиває мережі освітньо-виховних закладів;

• виникнення нових типів навчальних закладів;

• підвищує роль середньої спеціальної і вищої освіти. (В сучасний час під впливом науково-технічного прогресу в країнах світу значно підвищується роль середньої спеціальної і вищої освіти, особливо університетської, магістрської)

  2. Вплив стратегічної політики держави в галузі освіти. (Розвиток освітньо- виховних закладів і системи освіти в країні проходить під впливом політики суспільства.)

  3. Вболівання громадян за розширення і підвищення якості освіти.

  4. Історичний досвід і національні традиції у сфері освіти.

  5. Педагогічні фактори.

Проте вплив цих факторів на розвиток системи освіти в різних країнах світу проявляється по різному.