6

Тема 2.4. Колективні засоби захисту людини.

План

1. Колективні засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища.

2. Колективні засоби захисту в умовах надзвичайного стану.

1.Колективні засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища

Для попередження нещасних випадків і уникнення травматизму під час виконання різних робіт, а також запобігання виникненню професій­них захворювань у працівників передбачені колективні засоби захисту, до яких належать:

1. Технічні засоби безпеки, призначені для захисту людей від дії ме­ханічних факторів (огороджувальні, гальмівні та блокувальні пристрої, пристрої дистанційного керування, автоматичного контролю і сигналіза­ції; запобіжні засоби та знаки безпеки);

2. Засоби нормалізації повітряного середовища приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціювання, опалення тощо);

3. Засоби нормалізації освітлення приміщень і робочих місць (дже­рела світла, освітлювальні прилади і т.д.);

4. Засоби захисту від іонізуючих, ультрафіолетових, інфрачервоних, електромагнітних лазерних та інших випромінювань (огородження, гер­метизація, автоматичний контроль і т. д.);

5. Засоби захисту від шуму і вібрації (звукоізоляція, віброізоляція, огородження тощо);

6. Засоби захисту від враження електричним струмом (захисне зазе­млення, занулення тощо).

Всі засоби захисту умовно поділяються на організаційні і технічні.

Організаційні заходи захисту.

До організаційних заходів належать:

1. раціональна організація праці;

2. планування заходів щодо охорони праці, проведення навчання, страхування, інструктажів;

3. організація планово-попереджувального ремонту небезпечного устаткування;

4. пропаганда безпеки праці;

5. висвітлення проблем охорони праці, фактів і причин травматизму й аварій у засобах масової інформації тощо.

Технічні засоби безпеки

У створенні безпечних умов праці широко застосовуються технічні засоби безпеки, які мають на меті підтримку вимог санітарії і техніки безпеки.

Засоби захисту можуть бути об'єктивними (огородження, блокуван­ня, захисне укриття, запобіжні та вимикаючі пристрої, ізоляція, гермети­зація, заземлення) і суб'єктивншш (таблички, сигнальні пристрої, засте­режливі написи). Останні не можуть гарантувати, надійного захисту від дії вражаючих факторів, тому що загальний стан людини та її увага вна­слідок втоми, шуму, вібрації, недостатнього освітлення та інших причин можуть погіршуватися, що спричиняє підвищення ймовірності виникнен­ня нещасного випадку. Об'єктивні засоби захисту є більш надійними, оскільки вони запобігають контакту людини з джерелами небезпечних факторів.

Об'єктивні технічні засоби безпеки

Захисні огородження - це технічні засоби, що створюють пере­шкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і запобігають проникненню людини, її рук, ніг, голови в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.

Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи повинні бути обладнанні захисними огородженнями, які надійно захищають людину від виходу (вильоту) з небезпечної зони стружки металу, крапель розплавленого металу, агресивних рідин, різних випромінювань тощо. Такі огородження застосовуються як перешкоди можливому падінню людини з висоти або у криниці, траншеї і т.п. Роботи на устаткуванні, з якого зняте передбачене огородження чи воно неспра­вне, забороняються.

Залежно від призначення, огородження мають різне конструктивне виконання. Виготовляють його зі спеціального листового металу, метале­вої сітки, пластмаси, а в деяких випадках - зі спеціальних матеріалів (на­приклад для захисту від радіоактивного випромінювання). Вони поділя­ються на стаціонарні і переносні.

За своїм конструктивним оформленням стаціонарне огородження ви­конується як невід'ємна частина устаткування чи обладнання. Воно може бути відкидним і знімним.

Відкидні огородження використовуються для укриття робочих вуз­лів, передавальних систем та інших механізмів, що вимагають частого втручання людини до цих механізмів. До них належать кожухи, футляри, дверцята і т.п. Вони приєднуються до нерухомих частин машин (корпу­сів) за допомогою петель, навісів і відносно легко відкриваються.

Знімні огородження використовуються для укриття приводних і пе­редавальних механізмів, що не вимагають налагодження, огляду під час усього міжремонтного періоду роботи устаткування. Вони приєднуються до машин болтами, гвинтами і т.п.

Переносні (тимчасові) огородження використовуються під час ре­монтних і налагоджувальних робіт для захисту людини від випадкових дотиків до рухомих механізмів, до струмопровідних частин.

Якщо обслуговується технологічне устаткування на висоті, робочі майда­нчики для запобігання падінню людини обладнують відповідним чином.

Огородження повинно мати надійне кріплення до основного облад­нання, легко відкриватись і надійно закриватись.

Огородження з металевих сіток (решіток) розміщують не ближче як за 50 мм від рухомих деталей.

Захисні огородження мають бути завжди у справному стані, мати не­обхідну міцність.

Захисні огородження повинні відповідати таким вимогам:

• забезпечувати надійний захист працюючих від дії небезпечних і шкідливих факторів;

• не ускладнювати спостереження за роботою механізмів;

• не впливати негативно на виробничий процес;

• не підвищувати рівень шуму і вібрації;

• бути простими у виготовленні та експлуатації;

• відповідати вимогам технічної естетики.

Відповідно до державних стандартів огородження ззовні повинні бу­ти пофарбовані в жовтий колір. На зовнішньому боці огородження, як правило, наноситься або прикріплюється певний попереджувальній знак (знак безпеки).

Запобіжні пристрої призначені для зупинення (відключення) облад­нання у випадках, коли певний контрольований параметр (тиск, темпера­тура і ін.) може з різних причин у процесі роботи виходити за встановлені межі, створюючи при цьому аварійну ситуацію.

Запобіжними пристроями можуть бути муфти, обмежувачі вантажо­підйомності, зрізні штифти та шпильки, регулятори частоти обертання (для запобігання механічним перевантаженням устаткування), кінцеві вимикачі, упори, спеціальні пристрої для зупинення рухомої частини об­ладнання (для запобігання переміщенню частин машин за встановлені межі), запобіжні пластини (на різних гідравлічних та пневматичних сис­темах), пружинні і гідравлічні обмежувачі вантажопідйомності (на під­йомних кранах).

Для захисту вентилів балонів з газами від пошкоджень застосовують ковпаки, а для захисту людини при роботі на висоті - запобіжний пояс.

Блокувальні пристрої призначаються в конструкціях машин для за­побігання аваріям. Наприклад, куліса важеля коробки передач трактора запобігає включенню одночасно двох передач. За допомогою блокуваль­ного пристрою можна: призупинити роботу певного приводу, якщо з ньо­го знято огородження, запобігти відкриттю дверей у приміщенні з висо­кою концентрацією шкідливих речовин, якщо в ньому вийшла з ладу вентиляція тощо.

При електричному блокуванні дверей приміщення, в якому знахо­диться електронебезпечна установка, в разі відчинення дверей розмика­ється електричне коло магнітного пускача, і електрична установка відми­кається від електричної мережі.

Блокувальні пристрої використовуються для відімкнення чи попере­дження можливості появи джерела небезпеки у випадку відсутності захи­сного пристрою. За принципом дії вони поділяються на: механічні, елект­ронні, пневматичні, комбіновані.

Прикладом блокування руху людини у транспортному засобі висту­пають ремені безпеки. Вони значною мірою знижують травматизм при дорожньо-транспортних випадках. Кількість поранених у таких випадках зменшується у 2,4, а загиблих - у 3,7 рази.

Гальмівні пристрої призначені для швидкої зупинки машин, рухо­вих частин виробничого обладнання, утримання вантажів у піднятому положенні та ін.

Суб'єктивні технічні засоби безпеки

В умовах виробництва безпека виконуваних робіт суттєво залежить від своєчасного попередження працюючих про можливі небезпеки. З ці­єю метою широко застосовують сигналізацію, сигнальні кольори, знаки та плакати безпеки, які відіграють роль носія відповідної інформації у за­кодованому вигляді.

Сигналізація про небезпеку застосовується у колективних засобах захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів для попередження пра­цюючих про пуск і зупинку устаткування, порушення технологічного процесу, аварійну ситуацію, пожежну небезпеку тощо. За принципом дії сигналізація може бути звуковою, світловою, мануальною і т.п. З метою сигналізації про небезпеку можуть використовуватися спеціальні прилади та пристрої.

Сигнальні пристрої контролюють температуру рідин, тиск рідин і га­зів, швидкість руху рухомих елементів, вміст у повітрі шкідливих речо­вин, рівень шум, вібрацію, інтенсивність шкідливого випромінювання, інформують про несанкціонований доступ., вторгнення на об'єкти тощо.

За своїми функціональними ознаками розрізняють такі сигнальні пристрої:

1. аварійні (сповіщають про виникнення небезпечного режиму в ро­боті);

2. інформаційні (інформують про вид і значення параметрів, що ви­значають безпеку);

3. попереджувальні (попереджують про необхідність дотримання вимог безпеки).

Вченими м. Запоріжжя в березні 2006 р. запропоновано систему сиг­налізації, яка дає чітке уявлення про забруднення міста викидами проми­слових підприємств з урахуванням часу, простору та конкретного забру­днювача.

Кольорами безпеки відповідно до Держстандарту є червоний, жов­тий, синій та зелений (табл.1).

Таблиця 1