Охорона і раціональні використання грунтів
Землі є важливим компонентом верхньої частини літосфери, і відіграють значну роль в колообігах хімічних речовин у біосфері поряд із світовим океаном і атмосферою та ввпливають на всі біосферні цикли.
Землі які використовуються або можуть бути використані в галузях народного господарства називають … Відповідно до напрямів використання всі землі України поділяються на 7 категорій:
Землі сільськогосподарського призначення
Землі населених пунктів
Землі промисловості, транспорту зв’язку, оборони та іншого призначення
Землі природоохоронного та історико-культурного значення
Землі лісового фонду
Землі водного фонду та
землі запасу
Земельні ресурси – одні з найбільш універсальних природних утворень, особливістю яких є те, що їх не можуть замінити жодні природні ресурси і вони повинні використовуватися там, де утворилися.
Роль грунтів як компонентів народного навколишнього середовища
Грунти утворюються під впливом ґрунтоутворюючих факт орів – ґрунтоутворюючі породи, рослинні і тваринні організмі, вода, господарська діяльність луюини. Суттєвим фактором ґрунтоутворення є час (1 см грунту формується протягом від 100 до кількох тисяч років). Грунтоутворення – важлива частина утворення біологіч… Дуже важливим компонентом грунту є гумус (перегній). Це органічна речовина, продукт розпаду живих організмів, під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють органічну речовину, розкладають та збагачують її вуглекислим газом, водою, сполуками нітрогену та іншими речовинами. Найкращі чорноземи містять до 5% гумусу.
Основні фактори деградації грунтів
При нераціональному використанні грунтів можлива їх деградація, під якою розуміють поступове погіршення властивостей грунтів, зменшення вмісту гумусу, руйнування структури грунту, зниження родючості, такий процес виникає в результаті зміни умов ґрунтоутворення в наслідок дії як природних факторів, так і господарської дільності людини. Основними факторами деградації грунтів є: ерозія грнтів (механічне руйнування унаслідок дії води та вітру), дефляція (один з найпотужніших процесів деградації в азидних поясах землі); опустелювання (висушування грунтів внаслідок чого вони стають непридатними для сільського господарства); Токсикація грунтів – забруднення грунтів різноманітними забруднювачами антропогенного походження; засолювання; прямі втрати грунтів (використання територій під забудову, дороги, тощо).
Ерозія (лат. розєднання) – різноманітні процеси руйнування та зносу грунотового шару води та вітру, тому розрізняють водну ерозію та вітрову ерозію. Водна ерозія грунтів – змивання частинок грунтів талими та зливовими водами. Розмивання грутів проходить сильніше на схилах, тому в гірських районах вона набуває особливої сили. Водна ерозія може бути поверхневою та ялужною. До водної ерозії грунтів відносять розмивання берегів річок при повенях. Найбіль небезпечна форма водної ерозії в грунтах це силові потоки. Вітрова ерозія – видування та переміщення вітром сухих частинок грунту. Вітрова ерозія може бути міцева… Найбільш небезпечною формою вітрової ерозії є пилові бурі. Поряд з геологічною ерозією має місце прискорена або руйнівна ерозія, яка виникає в результаті діяльності людини. Причинами прискореної ерозії є безконтрольна вирубка лісів, набмірний випас худоби та неправильні методи землеробства, до яких відносять неправильне розорювання на схилах, ведення монокультур, та розорювання легко ерудованих грунтів (без достатнього захисту таких грунтів може виникнути вітрова ерозія).
Токсикація грунтів це процес який зумовлений виробничоб діяльністю людини, в зв’язку з цим проводять нормування антропогенного навантаження на грунти. Розорізняють хімічне та фізичне ушкодження земель. Хімічне пошкодження має принаймні 3 причини що не виключають одна одну, тому діють симергічно:
Вплив промисловості великих міст і транспорту, що утворюють великі арели забруднення (радіус = близько 100 км)
Надмірне використання хімічних засобів захисту рослин, особливо в регіонах виноградства, вирощування рису та бавовни.
Транскордонне перенесення забруднень, відповідно до напрямку руху повітряних мас незалежно від наявності забруднювачів безпосередньо на території, що зазнає ушкодження.
Фізичне ушкодження земель виникає за умов будь-якої дегресії ландшафту, бо при цьому збіднюється … що регулює якітсь грунту. Надмірна експлуатація земель призводить до наслідків, які називаються дегресією.
Мінеральні добрива та наслідки їх використання
Негативні наслідки використання мінеральних добрив зумовлені недотримання науково обґрунтованих принципів їх використання виробництва та транспортування. Мінеральні добрива, це неорганічні речовини, як правило солі, які містять необхідні для рослин елементи живлення.
В залежності від призначення мінеральні добрива поділяють на прямі та непрямі. До прямих добрив належать мінеральні добрива які містять елементи живлення натрій, фосфор, калій або мікроелементи, магній, цинк, калій. До непрямих добрив належать мінеральні добрива які сприяють покращенню агрономічних та фізикохімічних властивостей грунтів, що мобілізує в них поживні речовини. Прямі мінеральні добрива, які більш широко використовуються поділяють на прості і комплексні, прості добрива містять тільки 1 поживний елемент: азотні, фосфорні, калійні; а комплексні 2 і більше. За агрегатним станом добрива поділяють на тверді та рідкі.
Азотні добрива. Нітроген є виключно важливим елементом живлення рослин. Від входить до складу амінокислот, хлорофілу тощо. Від вмісту в грунтах сполук нітрогену, які здатні засвоюватися рослинам залежить врожайність. В залежності від форми перебування нітрогену поділяють на: амонійні (сульфат амонію) до складу яких нітроген входить у вигляді солей амонію, нітратні (натрієва селітра) нітроген входить у вигляді солей нітратної кислоти, амонійно-нітратні (аміачна селітра) та амідні (сечовина).
Фосфорні добрива. Сполуки фосфору беруть участь у процесах синтезу амінокислот, білків, жирів, крохмалю, цукру а такж інших продуктів метаболізму рослин. Фосфорні добрива значно впливають на врожайність, при нестачі фосфору в грунті порушується розвиток рослин, що є причиною погіршення якості врожаю. Зокрема занижений вміст в рослинах білків, жирів, тощо. Фосфорні добрива прийнято поділяти на водо нерозчинні (фосфорне борошно, кісткове борошно), водорозчинні (подвійний суперфосфат та преципітат).
Калійні добрива. Калій на відміну від нітрогену та фосфору не входить до складу органічних сполук рослин, але відіграє важливе значення в її водо балансі, білковому обміні. Калійні добрива поділяють на 3 групи: концентровані продукти пререробки сирих солей, змішані (суміш сирих солей з концентрованими добривами) та сирі (безпосередньо добувають із надр, наприклад сильбініг, карналіт та кадіній))