21.11.12 Охорона літосфери

Літосфера – верхня оболонка землі, яка включає земну кору та частину верхньої мантії. Літосфера виконує функції:

• На її поверхні живе більшість представників рослинного та тваринного світу

• Грунти забезпечують умови для життєдіяльності рослин, і є основним джерелом живлення для населення планети

• Літосфера це мінерально-сировинна базаАнтропогенна діяльність в межах літосферного простору, особливо у верхній його частинеі яка виділяється як геологічне середовище вносить вагомий дисбплпнс у рівновагу літосфери

Техногенний тиск на геологічне середовище набуває катастрофічного характеру, а по мірках геологічного часу – вибухового. В наслідок такої діяльності виникають несприятливі зміни екологічних умов діяльності людини. Геологічне середовище є основним накопичувачем забруднюючих речовин (радіонуклідів, токсичних сполук тощо), які надходять з твердими та рідкими відходами, з повітряними викидами. Залежно від ступеня порушеності геологічного середовища, на території україни за геологічним станом виділять регіони: відносно сприятливий, несприятливий та дуже несприятливий.

Райони з відносно сприятливим екологічним станом, це райони, які переважно зайняті сільськогосподарськими площами, та великі лісові масиви з не численними промислово-міськими комплексами і районними адміністративними центрами.

Райони з несприятливим екологічним станом – займають більшу частину території України і являються фоном на якому з деякою мірою умовності виділяються площі з відносно сприятливими та дуже несприятливим станом екологічного середовища. Ці райони зазнають значних техногенних навантажень але створені переважно локальними об’єктами техногенезу, та інтенсивним веденням сільського господарства.

Райони з дуже несприятливим екологічним станом – характеризуються аномальною порушеністю геологічного середовища і збігаються з промисловими та гірничодобувними районами, та регіонами країни.

Найважливішим елементом літосфери є надра, в яких зосереджені поклади мінеральних ресурсів, зокрема паливно-енергетичні, рудні, гірничо-хімічні, природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні ресурси тощо.

Надра – верхня частина літосфери, від нижньої межі гумусового шару грунту до рівгя де можливий видобуток корисних копалин.

Освоєння літосфери йде також у глибинні частини планети, корисні копалини видобуваються з все більшої глибини.

Родовище корисних копалин характеризується резервами запасами та індексом використання природних ресурсів.

Резерви – обсяги корисних копалин, які можуть бути ефективно вилучені з нард за допомогою сучасних технологій.

Запаси – загальний передбачуваний обсяг корисних копалин у родовищах землі. Характерною особливістю літосфери є те, що забруднення переміщується в ній природним шляхом значно повільніше ніж у атмосфері і літосфері, тому відбувається концентрування токсичних речовин і подальша міграція їх у різні середовища у процесі обміну речовин. В наслідок інтенсивного надходження ксенобіотиків порушується динаміна рівновага цих природних циклів, які складалися впродовж мільйонів років. в результаті хімічної дії забруднюючих речовин відбувається їх трансформація з утворенням нових токсичних сполук ксенобіотиків, які часто бувають більш токсичними ніж вихідні забрудники.