1. Виробничий і племінний облік у скотарстві.

Назва документа	Призначення документа	Термін складання	Хто складає документ і проводить записи	Які дані заносять у документ	Коли і куди відправляється документ для звіту
Документи обліку поголів'я
1.
2. і т. д
Документи обліку продукції
1.
2. і т. д
Документи обліку кормів
1.
2. і т. д
Документи племінного обліку
1.
2. і т. д

Тема 3.4 Оцінка відтворної здатності великої рогатої худоби

Мета заняття. Вивчити методи оцінки відтворної здатності тварин у стаді, набути практичних навиків її визначення і розрахувати збитки від яловості.

Наочні приладдя та обладнання. Робочі зошити; вихідні матеріали; мікрокалькулятори або персональні ЕОМ чи ЕОМ загального користування з відповідними програмами.

Зміст теми і методика виконання завдань. Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов'язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природних і технологічних умовах оплачувати з'їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров'я та доброї плодючості.

Відтворна функція корів залежить від великої кількості відносно незалежних факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, запліднюваності від першого осіменіння, ембріональної смертності приплоду та деяких інших досить мінливих умов зовнішнього середовища. Крім того, оскільки відтворна здатність маток залежить від характеру взаємодії особливостей відтворної функції чоловічих і жіночих особин, то за плодючістю слід оцінювати як корів, так і бугаїв-плідників.

Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-періодом). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції у корів.

Недоліком оцінки відтворної функції за величиною міжотельного періоду є те, що скористатися ним ми можемо лише після другого отелення. Крім того, він не враховує вибракуваних у результаті безпліддя телиць і первісток, а це спотворює дійсний стан фізіологічної функції статевої системи корів. Для оцінки міжотельного періоду, крім абсолютного його значення, можна користуватися формулою Ф. Ф. Ейснера:

ІМОП = 5 + (2 + 0,5 N) х cos [(МОПф - min) х ]

max- min

де ІМОП — індекс міжотельного періоду, балів; МОПф — фактична тривалість міжотельного періоду корови, що оцінюють, днів; max, min— мінімальне і максимальне значення тривалості міжотельного періоду в даному стаді, днів; N — кількість міжотельних періодів у корови, яку оцінюють; 0,5 і 2 — емпіричні поправочні коефіцієнти; cos — тригонометрична функція, яка перетворює вираз у дужках у бали;  — математична константа 3,14.

За даним індексом оцінку корів проводять диференційовано—залежно від кількості отелень або МОП. При рівнозначній тривалості міжотельного періоду корови, які мають один МОП, можуть одержати максимальний бал 7,5, а мінімальний — 2,5; при двох МОП — відповідно 8,0 і 2,0; при трьох —- 8,5 та 1,5; при чотирьох — 9,0 і 1,0; при п'яти — 9,5 та 0,5; при шести і більше — 10,0 і 0 балів.

Оскільки тривалість тільності у корів — показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто замість міжотельного періоду використовують величину сервіс-періоду. Він більш точно, ніж міжотельний період, виявляє фізіологічні можливості відтворної здатності корів.

Відтворну здатність окремих тварин і стада в цілому можна оцінювати також при допомозі індексу осіменіння, тобто за кількістю осіменінь, необхідних для запліднення. При цьому оцінюють даний показник як в абсолютних величинах, так і в балах згідно з формулою (за Ейснером Ф. Ф.):

ІКОС = (0,5 - О + 2) х КОСср – КОСф + 5,