Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 9 .docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
56.43 Кб
Скачать

Види термінів

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяютьсяна три види:

1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності,теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загально-технічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

  1. Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).

  2. Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: авантитул, аграф, правка, ретуш.

Способи творення термінів

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

  1. Вторинна номінація – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, водяний знак, власний заголовок, ритмічна структура книги, сатиновий друк, чиста конкуренція, відчуження, ринок праці. Це найдавніший спосіб термінотворення.

  2. Словотвірний – утворення термінів за допомоги префіксів (надвиробництво, пресупозиція), суфіксів (маркування, гумування, оборотність), складанням слів і основ (адрес-календар, гальванокліше, літературознавство, держава-монополія, матеріаломісткість), скороченням слів (СЕЗ – спеціальні економічні зони). Цей спосіб термінотворення найпродуктивніший.

  3. Синтаксичний – використання словосполук для називання наукових понять: вихідні відомості, основний текст, академічне видання, спільний множник, зустрічний позов, державне замовлення, капіталодефіцитні країни.

4. Запозичення – називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж, бюргшафт, дисиміляція.

Причини запозичення термінів різноманітні:

  • запозичення терміна разом з новим поняттям: бонус «додаткова винагорода», «додаткова цінова знижка», «комісійна винагорода»;

  • паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах (наприклад, науковій і навчальній): рамбурсувати – повертати борг; імпорт – ввіз; асиміляція -уподібнення; лабіалізація – огублення;

  • пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно функціонують запозичені і власні терміни: пролонгація – продовження терміну чинності угоди; інтерстелярний – міжзоряний; бартер – прямий безгрошовий обмін товарами;

  • відсутність досконалого власного терміна, який би відповідав сучасним вимогам: ліквідат – юридична особа-боржник, до якої висунуто фінансові вимоги у зв’язку з її ліквідацією.

Додаток 3 числівник, розряди за значенням і будовою. Відмінювання числівників Теоретичні відомості

1. Відмінювання числівників

За нормами української літературної мови відміню­ються всі розряди числівників. Поширеними помилка­ми усного мовлення є вживання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і склад­них числівників. Розглянемо основні правила відміню­вання числівників.

1. Числівник один (одно (-е), одна, одні) відмі­нюється так:

Н. одинодно (-е) одна одні

Р. одного однієї (-ої) одних

Д. одному одній одним

3. = Н. або Р. одно (-е) одну = Н. або Р.

О. одним однією (-ою) одними

М. (на) одному (-ім) (на) одній (на) одних

2. Числівники два (дві), три, чотири відмінюються так:

Н. два дві три чотири

Р. двох трьох чотирьох

Д. двом трьом чотирьом

3. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.

О. двома трьома чотирма

М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

3. Числівники п'ять десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають пара­лельні (стилістично нейтральні) форми і відмінюються за такими зразками:

Н. п'ять тринадцять

Р. п'яти (п'ятьох) тринадцяти (тринадцятьох)

Д. п'яти (п'ятьом) тринадцяти (тринадцятьом)

3. = Н. або п'ятьох = Н. або тринадцятьох

О. п'ятьма (п'ятьома) тринадцятьма (тринадцятьома)

М. (на) п'яти (п'ятьох) (на) тринадцяти (тринадцятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбуваються чергування:

Н. шість сім

Р. шести (шістьох) семи (сімох)

Д. шести (шістьом) семи (сімом)

3. = Н. або шістьох = Н. або сімох

О. шістьма (шістьома) сьома (сімома)

М. (на) шести (шістьох) (на) семи (сімох)

Н. вісім

Р. восьми (вісьмох)

Д. восьми (вісьмом)

3. = Н. або вісьмох

О. вісьма (вісьмома)

М. (на) восьми (вісьмох)

Запам'ятайте: у числівниках на -десят в українській мові, на відміну від російської мови, перша частина не змінюється, порівняйте:

російська мова українська мова

И. шестьдесят Н. шістдесят

Р. шестидесяти Р. шістдесяти (шістдесятьох)

Д. шестидесяти Д. шістдесяти (шістдесятьом)

В. шестьдесят З. = Н. або шістдесятьох

Т. шестьюдесятью О. шістдесятьма (шістдесятьома)

П. (о) шестидесяти М. на шістдесяти ( шістдесятьох)

4. Числівники сорок, дев'яносто, сто у всіх непря­мих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, мають закінчення -а.

5. У числівниках, що позначають сотні, відміню­ються дві частими:

Н. триста сімсот

Р. трьохсот семисот

Д. трьомстам семистам

3. = Н. або Р.

О. трьомастами сьомастами (сімомастами)

М. (на) трьохстах (на) семистах

Запам'ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п'ятсот дев'ятсот: п'ятьмастами (п'я­тьомастами), шістьмастами (шістьомастами), сьо­мастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомаста-ми), дев'ятьмастами (дев'ятьомастами).

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відміню­ються, як іменники відповідної відміни.

7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непря­мих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом,.,:

Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві.

Збірні числівники п'ятеро двадцятеро і три­дцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збі­гаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому від­мінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку — обидві форми).

8. У складених кількісних числівниках відмінюють­ся всі складові частини: чотириста сорок п'ять, чо­тирьохсот сорока п'яти (п'ятьох), чотирьомстам со­рока п'яти (п'ятьом)...

9. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова частина: тисяча дев'ятсот п'ятдесятий (рік), тисяча дев'ятсот п'ятдесятого (року), у тисяча дев'ятсот п'ятдесятому (році).

10. У дробових числівниках перший компонент від­мінюється як кількісний числівник, другий компо­нент — як прикметник: п'ять шостих, п'яти шостих, п'яти шостим і т.д.

11. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.