1. Загальні відомості про країну

Офіційна назва держави — Федеративна Республіка Нігерія (анг­лійською мовою — Рейегаі КериЬііс оґ №§егіа, скорочена назва — Нігерія або англійською — №§егіа). Назва походить від річки Нігер, яка перетинає територію країни. Обабіч неї проживали численні пле­мена, котрих британські колонізатори називали узагальнено “нігерій­цями”. Саме слово “Нігерія” запропонувала англійка Флора Шоу [2].

Таблиця 11.1

Базові характеристики Нігерії

Регіон	Західна Африка
Столиця	Абуджа
Населення (2001 рік)	119 млн 328 тис.
Щільність населення (на 1 кв.км)	118
Найбільше міське поселення	Лагос 12 млн 760 тис.
Територія (кв. км)	923 770
Валюта	найра

Джерело: ООН, 2002 [1].

Нігерію інколи називають “США Чорної Африки”, бо це федера­тивна держава, котру утворюють 36 штатів і федеральна столична територія (табл. 11.1). За чисельністю та щільністю населення, рівнем урбанізації, економічним розвитком, мережею автошляхів, залізниць і міжнародних аеропортів вона випереджає інші негритянські країни. Нігерія розташована приблизно в геополітичному центрі континен­ту — рівновіддалена як від більш розвинутих арабських держав пів­

ночі, так і від цивілізаційно вищої Південно-Африканської Республі­ки. Водночас вона розташована між країнами традиційно активного західного узбережжя Африки [3].

Природні зони в Нігерії змінюються від приморських рівнин із вологими вічнозеленими евкаліптовими лісами до плато Йоруба із саванним ландшафтом у центральній частині країни й далі на схід — горами. На півночі — сухі рівнини, які зазнають подальшого знево- ложення через поступове розширення Сахари. Серед сучасних еколо­гічних проблем — забруднення повітря та численних річок унаслідок урбанізації й розвитку промисловості.

Клімат переважно екваторіально-мусонний, на південні регіони впливає літній вологий південно-західний мусон, на північні — зимо­вий сухий пасат, який часто приносить із собою пилові бурі. Навесні вся країна переживає період рясних дощів.

Нігерія володіє величезними запасами високоякісної нафти, ніо­бієвих та олов’яних руд, вугілля, що робить її вельми привабливою для західного капіталу, створює умови для індустріалізації. Є також поклади золота, титану, заліза тощо.

Нині ця країна — один із найголовніших світових нафтовироб- ників, член Організації країн виробників нафти (ОПЕК). Розробкою нафтових родовищ займаються іноземні компанії, але держава отри­мує понад половину всіх прибутків [4]. Через те що нафта становить левову частку експорту Нігерії, рівень добробуту держави підвищу­вався або понижувався залежно від цін на цей продукт на світовому ринку. Більша частина нафторозробок розташована на півдні краї­ни, звідки також експортують такі товари, як пальмову олію, арахіс і какао. Раніше Нігерія, яка має досить розвинене фермерське госпо­дарство, експортувала сільськогосподарські продукти. Однак еконо­мічна криза 1970-80 років, засуха у північних регіонах і стрімке збільшення населення перетворили цю країну на імпортера продук­тів харчування.

Майже сорок років тому Нігерія отримала незалежність від Вели­кобританії, проте її економіка залишається недостатньо розвинутою: товарний сектор працює переважно на експорт, а сільське господар­ство все ще має риси напівнатурального. І хоча нафтові родовища приносять країні величезні прибутки, Нігерії далеко до процвітання: політична нестабільність, масові вбивства, релігійна й етнічна во­рожнеча, військові перевороти, корупція, непотизм, жахливі епідемії, відсутність програм соціального забезпечення — все це реалії цієї найнаселенішої держави Африки.