2. Основні соціальні показники

Новій Зеландії властиві доволі високі стандарти життя (табл. 10.2): висока середня очікувана тривалість життя й значна частка людей похилого віку, котра дедалі збільшується, низький рівень дитячої смертності. Через невисокий коефіцієнт фертильності, який має тен­денцію до зниження, приріст населення останнім часом доволі не­значний. Держава продовжує політику рекрутування робочої сили за кордоном, щорічна офіційна міграційна квота становить 35 тисяч людей. Однак паралельно частина новозеландців емігрує з країни до Австралії, США, європейських країн [7], що також позначається на демографічній ситуації.

Нинішня Нова Зеландія — це урбанізована країна, де понад 80 відсотків громадян мешкає в доволі облаштованих містах.

Нову Зеландію вважають країною двох культур. 1999 року корін­не населення — маорі — складало лише приблизно 10 відсотків від усіх новозеландців, їхня мова визнана державною на рівні з англійсь­кою. 75 відсотків новозеландців — європейського (переважно бри­танського та ірландського походження, але є й нащадки мігрантів із Німеччини, Австралії, Скандинавії, Хорватії, Нідерландів), інші — вихідці з Азії, островів у Тихому океані [10]. Етнічна ситуація

Нова Зеландія: основні соціально-демографічні показники

Середня очікувана тривалість життя (роки)	77,2
□ середня очікувана тривалість життя жінок	80,2
□ середня очікувана тривалість життя чоловіків	74,9
Коефіцієнт фертильності (кількість дітей на одну жінку)	2,0
Рівень народжуваності (на 1000 населення)	14,23
Рівень смертності (на 1000 населення)	7,55
Рівень дитячої смертності:
□ кількість випадків смерті немовлят до одного року на 1000	6
народжених живими
□ кількість випадків смерті дітей до п’яти років на 1000 народжених	6
живими
Рівень міграції (кількість мігрантів на 1000 населення)	4,48
Коефіцієнт приросту населення за період 1975-2000 (%)	0,8
Співвідношення чоловіків/жінок	0,99
Населення, старше 65 років (% від усього населення)	11,7
Міське населення (% від усього населення)	81,2
Кількість біженців у країні	5 тис.
Рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД (2001):
□ % захворюваності серед дорослих (15-49 років)	0,06
□ кількість дітей із ВІЛ/СНІД	< 100
Місце у світі за індексом людського розвитку	19

Джерело: Книга фактів світу, 2002; Звіт з людського розвитку ООН, 2002 [8; 9].

змінюється, новозеландське суспільство стає більш поліетнічним: згідно з даними перепису 2001 року, свою приналежність до маорі зазначило вже 14,7 відсотка населення, до тихоокеанських народів — 6,5, до азіатів — 6,5, населення європейського походження скороти­лося до 70 відсотків, а до 2050 року прогнозують його подальше ско­рочення до 50 відсотків [11]. Чимало громадян Країни довгої білої хмари, особливо молодшого віку, вагаються у визначенні свої етніч­ної приналежності. Новозеландці і жартома, і всерйоз часто назива­ють себе “ківі”.

Більшість мешканців “зелених островів” дотримується християн­ської віри (24 відсотки — англіканці, 18 відсотків — пресвітеріани, 15 відсотків — католики, 5 відсотків — методисти тощо) [12]. Останнім часом культура маорі, яка зазнавала пригнічення та політики асимі­ляції [13], переживає своєрідне відродження, і народні традиції набу­вають дедалі все більшої популярності.

Щодо рівня життя населення, то він залишається в цілому доволі високим (табл. 10.3). Однак, попри офіційні твердження, мовляв, “не­багато країн можуть зрівнятися з Новою Зеландію за якістю життя” [14], вчені доводять, що за період 1980-1990-х років бідність і майно­ве розшарування значно зросли [15].

Таблиця 10.3

Нова Зеландія: основні соціально-економічні показники

ВВП на душу населення (у перерахунку на долари США) Державні витрати на охорону здоров’я	20 070
□ % від ВВП	6,3
□ витрати на душу населення (у доларах США)	1 163
Державні витрати на освіту (% від ВНП)	5,4
Рівень бідності (% від усього населення)	немає даних
% населення, яке має менше 50 % медіанного доходу по країні	немає даних
Коефіцієнт Джині	немає даних
Рівень інфляції (2001 рік)	2,6
Робоча сила	1,92 млн
Рівень безробіття (% від загальної кількості робочої сили)	6,0
□ у тому числі довготривалого безробіття	1,2

Джерело: Книга фактів світу, 2002; Звіт з людського розвитку ООН, 2002 [16; 17].

В останні десятиріччя новозеландське суспільство зазнало разю­чих змін як завдяки процесам інформаційного обміну, так і нових міжнародних соціальних рухів, як-от неофемінізм, боротьба за чис­тоту навколишнього середовища та боротьба за громадянські права

18. . Це перетворило доволі традиційне суспільство на “сучасне”, прозахідне й орієнтоване на споживання, призвело до зростання жі­ночої зайнятості, посилення уваги до становища корінного народу, змін укладу життя.

Хоча приватизація, проведена в середині 1980-х, мала певні пози­тивні економічні наслідки, проте чимало підприємств було закрито, а економічне зростання в країні уповільнилося. Свідченням цьому є такий факт: 1970 року за розміром реального ВВП на душу населен­ня Нова Зеландія посідала серед країн-членів Організації з економіч­ного співробітництва та розвитку — дев’яте місце, 1986 — вісімнад­цяте, 1999 — двадцяте [19]. Серед важливих соціальних проблем сьо­годення новозеландців — рівень безробіття, що перевищує 5 відсот­ків (а серед маорі — 20 відсотків [20]), та зростання злочинності, особливо в період після 1980-х років [21].

Таким чином, Нова Зеландія має доволі позитивні базові соціаль­ні показники, що свідчать про якість життя населення. Але глобалі­зація продовжує позначатися на зниженні конкурентоспроможності країни на світовому ринку та відносному погіршенні економічних показників.