2. Основні соціальні показники

Сполучені Штати мають не тільки розмаїту територію, а й насе­лення, відмінне за етнічним і расовим походженням, способом життя, культурою. Певною мірою це зумовлює відмінності в очікуваній три­валості життя, дитячій смертності, показникові фертильності тощо, які почасти генетично, культурально та соціально зумовлені [4]. Про­те середні показники в цілому (табл. 6.2) високі й відповідають рівню розвинутої країни. При цьому середня очікувана тривалість життя зростатиме приблизно на один місяць кожні два роки [5], що призво­дить до “постаріння” населення США.

США: основні соціально-демографічні показники

Середня очікувана тривалість життя (роки)	76,5
□ середня очікувана тривалість життя жінок	79,9
□ середня очікувана тривалість життя чоловіків	74,1
Коефіцієнт фертильності (кількість дітей на одну жінку)	2,0
Рівень народжуваності (на 1000 населення)	14,1
Рівень смертності (на 1000 населення)	8,7
Рівень дитячої смертності:
□ кількість випадків смерті немовлят до одного року на 1000,	7
народжених живими
□ кількість випадків смерті дітей до п’яти років на 1000,	8
народжених живими
Рівень міграції (кількість мігрантів на 1000 населення)	3,5
Коефіцієнт приросту населення за період 1975-2000 рр. (%)	1,0
Співвідношення чоловіків/жінок	0,96
Населення старше 65 років (% від усього населення)	12,3
Міське населення (% від усього населення)	77,2
Кількість біженців у країні	508 тис.
Рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД (2001):
□ % захворюваності серед дорослих (15-49 років)	0,61
□ кількість дітей із ВІЛ/СНІД	10 000
Місце у світі за індексом людського розвитку	6

Джерело: Книга фактів світу, 2002; Звіт з людського розвитку ООН, 2002 [6; 7].

Згідно з даними перепису 2000 року, населення Америки склада­ється з 75,1 відсотка білошкірого населення, 12,3 відсотка — темно­шкірого, 0,9 відсотка — автохтонного населення, тобто індіанців, 3,6 відсотка — азіатів, 5,5 — іншого походження. Така популярна в ба­гатьох документах графа, як латиноамериканці (Ьі8рапіс8), формаль­но не враховується при перепису, бо вважають, що вихідці з Латинсь­кої Америки, які становлять 12,5 відсотка від усього населення, нале­жать до однієї з трьох рас [8]. Енциклопедія УСЕ стверджує: у США мешкає близько двох мільйонів американців українського походжен­ня [9], щоправда, далеко не всі з них тримаються свого коріння. Біль­шість населення — християни (56 відсотків — протестанти, 28 від­сотків — римо-католики), 2 відсотки сповідують юдаїзм, 4 відсот­ки — інші релігії, 10 відсотків — жодну [10].

Понад три чверті населення США мешкає в містах, проте це до­волі умовний поділ, оскільки, наприклад, розкидане на великій тери­торії поселення з двома тисячами мешканців теж зараховують до “міст”, і таких невеликих містечок чимало. Разом із тим у країні близько 40 міських агломерацій, які мають понад один мільйон меш­канців. Існує певне розмежування між “одноповерховою Америкою” та “Америкою хмарочосів”.

Щодо економічного становища американців (див. табл. 6.3), то йому властива неабияка стратифікація. При високому (друге місце у світі після Люксембургу) показнику кількості ВВП на душу населен­ня рівень бідності досить суттєвий. Доволі значний коефіцієнт Джині свідчить про нерівномірність розподілу прибутків і про те, що США недарма називають “країною контрастів”. При не надто високих державних витратах на охорону здоров’я та освіту, справжній рівень витрат на ці сфери вражає... Наприклад, на охорону здоров’я витра­чається 14 відсотків ВВП [11], адже значну частину медичних послуг надають або за рахунок приватного медичного страхування, або за рахунок самих пацієнтів, хоча далеко не всім громадянам це по ки­шені.

Таблиця 6.3

США: основні соціально-економічні показники

ВВП на душу населення (у перерахунку на долари США) Державні витрати на охорону здоров’я	34 142
□ % від ВВП	5,7
□ витрати на душу населення (у доларах США)	4 271
Державні витрати на освіту (% від ВНП)	5,4
Рівень бідності	12,7
% населення, яке має менше 50 % медіанного доходу по країні	16,9
Коефіцієнт Джині	40,8
Рівень інфляції (2001 рік)	2,8
Робоча сила	136,6 млн
Рівень безробіття (від загальної кількості робочої сили)	4 %
□ у тому числі довготривалого безробіття	0,2 %

Джерело: Книга фактів світу 2002; Звіт з людського розвитку ООН 2002 [12; 13].

Значний вплив на економічну та соціальну ситуацію в країні мала Північноамериканська торговельна угода ^АРТА) від 1994 року, яка фактично об’єднала ринки США, Канади та Мексики, утворив­ши з них найбільшу у світі “зону вільної торгівлі”. Частина підпри­ємств перебазувалась до Мексики, де робоча сила дешевша. Відтак в Америці зріс рівень безробіття; угода також позначилася на сільсько­му господарстві, оскільки на ринку США з’явилося більше мексикан­ської продукції, а доходи американських фермерів впали [14]. На-

приклад, у східній частині штату Північна Кароліна NАРТА призве­ла до втрати понад 10 тисяч робочих місць, безробіття в деяких окру­гах сягнуло 10,5 відсотка, рівень бідності зріс до 23,7 відсотка, а се- редньодушовий дохід знизився до 13 224 долари на рік [15].

За висловами соціальних працівників, NАРТА настільки ж погір­шила соціально-економічну ситуацію в деяких регіонах, як і Велика депресія 1930-х. У країні відбувається маргіналізація бідних, стрім­кий розрив між тими, хто отримує прибутки, й тими, хто їх не має, що опосередковано пов’язано з процесом глобалізації. Отже, незва­жаючи на численні звинувачення, мовляв, Америка наживається на появі глобального ринку, в самій країні поглиблюється майнове й соціальне розшарування.