
- •Розрахункова частина Методика планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання.
- •Методи розрахунку впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці
- •Визначення приросту продуктивності праці за рахунок впливу окремих факторів
- •Підвищення технічного рівня виробництва:
- •Удосконалення управління, організації виробництва та праці:
- •Планування фонду заробітної плати
- •Розрахунок співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати
- •Планування фонду заробітної плати лс
- •Планування фонду заробітної плати іас
- •Планування фонду заробітної плати наземного складу:
Розрахункова частина Методика планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання.
Методика планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання:
а) розраховується вихідна (умовна) чисельність працюючих на основі показників базового виробітку і запланованого обсягу виробництва:
,
=1240/9=138,осіб
де Чвих – вихідна (умовна) чисельність працівників, осіб.; Qпл – обсяг продукції у плановому періоді; Вбаз – виробіток продукції у базисному періоді;
б) розраховується відносна економія чисельності працівників за окремими факторами (Еі) і загальна економія чисельності працівників (Езаг) за рахунок усіх факторів:
;
=16+11+61=88
в) визначається планова (розрахункова) чисельність працівників:
Чпл = Чвих-Езаг;
Чпл=138-88=50,осіб.
г) розраховується величина зростання продуктивності праці в цілому за рахунок впливу усіх факторів (ΔПП):
;
=(88/50)*100=176%
д) розраховується величина зростання продуктивності праці за рахунок впливу окремого фактору (ΔППі):
;
(1)=(16/50)*100=32%
(2)=(11/50)*100=22%
(3)=(61/50)*100=122%
е) розраховується приріст обсягів продукції в результаті зростання продуктивності праці:
=(1
– 0,46)*100=54%
де ΔQпп – частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, %; ΔЧ, ΔQ – відповідно приріст чисельності працюючих і обсягу продукції, %.
Методи розрахунку впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці
На всіх рівнях народного господарства застосовується єдина класифікація факторів зростання продуктивності праці.
Підвищення технічного рівня виробництва.
Удосконалення управління, організації виробництва та праці.
Зміна обсягу і структури виробництва (робіт, перевезень на транспорті).
Галузеві фактори.
Визначення приросту продуктивності праці за рахунок впливу окремих факторів
Підвищення технічного рівня виробництва:
підвищення продуктивності польотів експлуатованих повітряних суден (ПС):
=(0,035
– 0,027)(0,0092+0,2)=0,0017,осіб.
де Епп- відносна економія чисельності льотного складу, осіб.; W екс– обсяг робіт, який необхідно виконати на ПС даного типу, ткм; Ппс1, Ппс2 –продуктивність польотів ПС відповідно у базисному і плановому періоді, ткм/год; Чек1 – середньооблікова чисельність екіпажу у базисному періоді осіб; tек1 – середньорічний наліт годин на екіпаж у базисному періоді, год; Тто1 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год.; tеф– річний ефективний (реальний) фонд часу одного працівника; зайнятого на технічному обслуговуванні ПС, год.
впровадження більш продуктивних ПС:
=
(0,0003+0,007)-(0,00016+0,0032)=0,004
де Ппс1, Ппс2 – продуктивність польотів відповідно експлуатованого і нового ПС, ткм/год; tек1, tек2 – середньо-річний наліт годин на екіпаж відповідно експлуатованого і нового ПС, год; Чек1, Чек2 – середньо-облікова чисельність екіпажу відповідно експлуатованого і нового ПС, осіб; Тто1, Тто2 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год.;
впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання:
=0,44*0,16*138=9,7,чол..
де Енов.тех – відносна економія чисельності працівників за рахунок впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання, чол.; t1 і t2 – трудомісткість виготовлення одиниці продукції на діючому та модернізованому обладнанню (або за старою та новою технологіями), год/од; Ур.н – питома вага робітників, що зайняті на цьому обладнанні (користуються технологією) у загальної чисельності працівників у базовому періоді, %; Чвих – вихідна (умовна) чисельність працюючих, розрахована на запланований обсяг виробництва за виробітком базисного року, осіб;
підвищення кваліфікації робітників (при незмінних нормах виробітку і інших незмінних умовах):
=(138*11*4,1)/10000=0,62
де Екв – відносна економія чисельності працівників за рахунок підвищення кваліфікації, чол.; Ун.в – частка робітників, які підвищили рівень виконання норм виробітку (часу), у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %; Рн.в – планове підвищення рівня виконання норм виробітку, %.
де Рн.в1 , Рн.в2 – рівень виконання норм виробітку (часу) відповідно до і після підвищення кваліфікації, %.