“Затверджую”

Завідувач кафедри природничих дисциплін

кандидат педагогічних наук, доцент

О.В. Молчанюк

“_____” __________2012р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

лекції № 7 з навчальної дисципліни

“ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Правові основи безпеки життєдіяльності

Навчальний потік
Час
Місце

При вивченні даної теми викладач повинен приділити особливу увагу глобальним небезпекам техногенного характеру – аваріям та катастрофам.

	Назва розділу або теми	Час
І	Вступ. Перевірка наявності особового складу. Доведення теми, мети, навчальних питань заняття .	5	хвил.
ІІ.	Основна частина.	70	хвил.
1.	Правові основи безпеки життєдіяльності	15	хвил.
	1.1. Засади БЖД в Конституції України.
	1.2.  Законодавство України про охорону здоров'я.
	1.3.  Охорона праці в законодавстві України
2.	Нормативні та організаційні засади впровадження питань безпеки життєдіяльності.	15	хвил.
	2.1.Пожежна безпека та безпека дорожнього руху.
	2.2.Цивільний захист та захист населення України від впливу іонізуючих випромінень.
	2.3.Законодавство України про захист довкілля.
3.	Управління в галузі безпеки життєдіяльності.	15	хвил.
	3.1.Державні органи управління  в галузі БЖД.
	3.2.Управління та контроль за охороною праці, охороною здоров'я.
4.	Нагляд за безпекою життєдіяльності.	15	хвил.
	4.1.Органи нагляду за охороною здоров'я.
	4.2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах НС.
	4.3.Нагляд за охороною навколишнього природного середовища.
ІІІ.	Заключна частина. Контроль засвоєння навчального матеріалу. Постановка завдання на самопідготовку. Підведення підсумку заняття.	5	хвил.

Навчально-методичне забезпечення:

Лектор-2000; Слайди № _____________

Контрольні питання

1. Актуальність вивчення проблем безпеки життєдіяльності.

2. Сутність поняття “безпека життєдіяльності”.

3. Стадії взаємодії суспільства та природи з точки зору безпеки життєдіяльності.

4. Поняття безпечного стійкого розвитку суспільства.

5. Зміст та мета дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

6. Об’єкти вивчення безпеки життєдіяльності.

Навчальна література

1. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. – Л. Бескід Біт. 2005. –304с.

2. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К:Центр навчальної літератури, 2005. –320с.

3. Желібо Є.П. , Заверуха Н.М., Зацарний. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред. Є.П. Желібо. – К: “Каравела”, Л: “Новий Світ-2000”, 2001. –320с.

4. Указ Президента України "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" № 717/2000 від 24.05.2000.

5. Конституція України. – Київ. – 1996. – 54 с.

6. Закон України “Про охорону праці”. Відомості Верховної Ради. – 1992, № 49. - ст.668.

7. Кодекс Законів про працю України. – Київ, 1997. – 1040 с.

8. Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів (у 3 тт.). – Т.1. – Київ, 1997. – 528 с.

9. ДСТУ (державний стандарт України) 2293-93 Охорона праці. Терміни та визначення.

РОЗРОБИВ: доцент кафедри природничих дисциплін

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник М.Г. Русанов

Зміст заняття та методика його проведення

1. Вступ до лекції

Перевірка наявності особового складу, доведення теми, мети та навчальних питань заняття.

2. Основна частина.

Законодавча база

Держава — це виділений із суспільства, сформований па­нівними верствами апарат управління громадськими справами, наділений монополією влади, незаперечними повноваженнями підпорядковувати волю громадян певної території, встановлю­вати закони й домагатися їх виконання, збирати податки, застосовувати силу.

Функції держави визначаються її адміністративно-економічною, поліцейсько-військовою та судово-посередницькою ролями.

Екологічні функції держави — діяльність держави у галузі охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, захисту навколишнього природного середовища, основана на реалізації її екологічної програми, яка виявляє інтереси класу, за яким стоять влади економічна і політична.

Фіскальна функція держави — здійснюваний відповідними державними органами контроль за виконанням урядових розпоряджень, за дотриманням, законів та вимог щодо фінансових відносин громадян, підприємств та організацій з державою.

Закон - це авторитетна, тобто обов'язкова для всіх норма, дотримання якої держава має право домагатися силою. Він — цілеспрямовано сформульована і проголошена людьми залежність між явищами та подіями в суспільстві.

Суть реалізації законодавства, в якому висвітлені питання безпеки життєдіяльності, зводиться головним чином до реалізації закріплених в цьому законодавстві прав та обов'язків учасників відносин в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності і здійсню­ється в двох головних формах: дотримання та виконання. Вони складають основу правомірної поведінки суб'єктів цих відносин.

Дотримання — форма реалізації, яка виражається в утриманні фізичних та юридичних осіб від дій, заборонених законодавством, яке містить положення про безпеку життєдіяльності.

Виконання — форма реалізації, яка виражається у здійсненні, активному проведенні у життя фізичними та юридичними особами вимог цього законодавства.

Державні закони — це видані найвищим законодавчим органом державної влади правила, норми, які є:

• обов'язковими для виконання: порушення вимог закону повинно неодмінно передбачати покарання;

• обов'язковими для всіх: будь-які вилучення з закону змінюють його нормативне значення;

• рівними; тобто однаково застосованими до всіх.

Джерелами права на безпечні умови життєдіяльності є нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності:

1. Конституція України.

2. Закони:

• Закон України «Основи законодавства України про охоро­ну здоров'я» від 19.11.-1992 р.;

• Закон України «Про забезпечення санітарного та епіде­мічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р.;

• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

• Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р.;

• Закон України «Про надзвичайний стан» від 26 06.1992 р.;

• Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8.02.95 р.;

• Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14.01.1998 р.;

• Закон України «Про цивільну оборону» від 3.02.1993 р.;

• Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р.;

• Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р.;

• Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р.;

• Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994 р.;

• Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р.;

• Закон України «Про відходи» від 5.03.1998 р.;

• Закон України «Про карантин рослин» від 30.06.1993 р.

2. Підзаконні акти:

• постанови ВР України;

• нормативно-правові акти Президента України:

а) укази;

б) розпорядження;

• урядові нормативні акти;

• галузеві нормативно-правові акти:

а) інструкції;

б) методики;

в) правила;

г) акти;

• локальні нормативно-правові акти:

а) рішення місцевих референдумів;

б) акти органів місцевого самоврядування;

в) акти органів місцевих держадміністрацій;

г) акти місцевих органів управління.

І. ПРАВОВІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.1.   Засади БЖД в Конституції України

Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища і безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Ці відносини регулюються нормативними актами різної юридичної сили - конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.